Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 р. № 18/244 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. –доповідач,
суддів:Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянув
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р.
та рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.08.2010р.
у справі№18/244
за позовомУкраїнського консорціуму "Екосорб"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"
третя особа:Закрите акціонерне товариство "Потенціал"
простягнення 3900192,51грн.,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"
до1. Українського консорціуму "Екосорб"
2. Закритого акціонерного товариства "Потенціал"
провизнання недійсним договору, Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.01.2011р. №03.07-05/33 у зв’язку з перебуванням судді Дунаєвської Н.Г. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Владимиренко С.В., судді Мележик Н.І., Подоляк О.А.
За участю представників:
- позивача: Голодненко В.О., дов. №01/03-26 від 25.06.2010р.;
- відповідача: Скуба І.В., дов. №07-02/10 від 26.02.2010р.; Берещенко Р.О., дов. від 01.12.2010р.;
- третьої особи: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2010р. Український консорціум "Екосорб" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства "Потенціал" про стягнення коштів на суму 3900192,51грн.
У липні 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" звернулося до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Українського консорціуму "Екосорб" та Закритого акціонерного товариства "Потенціал" про визнання недійсним договору №1-Ц про відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Потенціал" та Українським консорціумом "Екосорб".
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №18/244 (суддя Мандриченко О.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" на користь Українським консорціумом "Екосорб" 3900192,51грн. заборгованості, 25000грн. витрат по сплаті держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" в дохід Державного бюджету України недоплачене державне мито у сумі 500грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №18/244 (колегія суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Верховець А.А., Іваненко Я.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №18/244 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" - без задоволення.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати у повному обсязі постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №18/244 та рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №18/244 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Український консорціум "Екосорб" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями з Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто", зареєстрованого у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України 09.10.2006р., реєстраційний №624/2/06, ТОВ "ІБК "Місто" здійснило випуск іменних процентних облігацій, розповсюдження яких здійснювалося серед визначеного кола осіб, що можуть бути власниками облігацій, серед яких ЗАТ "Потенціал".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2007р. між ТОВ "ІБК "Місто" та ЗАТ "Потенціал" були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів №1-ПОТ від 17.01.2007р., №2-ПОТ від 22.01.2007р., №4-ПОТ від 27.03.2007р., №5-ПОТ від 16.04.2007р., №6-ПОТ від 18.04.2007р., №7-ПОТ від 08.05.2007р., №8-ПОТ від 22.08.2007р., за умовами яких ЗАТ "Потенціал" викупив у ТОВ "ІБК "Місто" 38200шт. іменних процентних облігацій серії "S" на загальну суму 38200000грн.
З п.6 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" судами з’ясовано, що на викуплені ЗАТ "Потенціал" цінні папери щомісячно нараховувався процентний дохід.
Місцевим та апеляційним господарськими судами було з’ясовано, що за процентні періоди з квітня 2009р. по травень 2010р. ТОВ "ІБК "Місто" нараховувало ЗАТ "Потенціал", як власнику іменних процентних облігацій процентний дохід на загальну суму 3914630,16грн., про що свідчать акти №31/1 від 26.04.2009р. на суму 410219,18грн.; №32/1 від 26.05.2009р. на суму 396986,31грн.; №33/1 від 26.06.2009р. на суму 428054,8грн.; №34/1 від 26.07.2009р. на суму 396986,31грн.; №35/1 від 26.08.2009р. на суму 410219,18грн.; №36/1 від 26.09.2009р. на суму 410219,18грн.; №37/1 від 26.10.2009р. на суму 181232,88грн.; №38/1 від 26.11.2009р. на суму 187273,97грн.; №39/1 від 26.12.2009р. на суму 181232,88грн.; №40/1 від 26.01.2010р. на суму 187273,97грн.; №41/1 від 26.02.2010р. на суму 187273,97грн.; №42/1 від 26.03.2010р. на суму 169150,68грн.; №43/1 від 26.04.2010р. на суму 187273,97грн.; № 44/1 від 26.05.2010р. на суму 181232,88грн.
З виписок по особовому рахунку ЗАТ "Потенціал" суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "ІБК "Місто" сплатило на користь ЗАТ "Потенціал" за актом про нарахування процентного доходу власнику іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" серії "S" №33/1 від 26.06.2009р. частину процентного доходу на загальну суму 14437,65грн., із зазначенням, що в іншій частині виплата процентного доходу за процентні періоди за вказаний період не проводилася.
При цьому, з інформації про дату закінчення виплати доходу, розміщеної у п.6.2.1 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто", судами попередніх інстанцій зазначено, що виплата доходу проводиться не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився процентний період, додатково вказав, що по закінченні кожного місячного процентного періоду виплата процентного доходу має завершитися до першого числа наступного місяця.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, станом на 01.06.2010р. процентний дохід, нарахований за процентні періоди з квітня 2009р. по травень 2010р., у сумі 3900192,51грн. не був сплачений у встановленому порядку, внаслідок чого ТОВ "ІБК "Місто" згідно ч.1 ст.612 ЦК України, вважається боржником, що прострочив виконання зобов’язання перед ЗАТ "Потенціал".
Разом з цим, попередніми судовими інстанціями було встановлено, що 15.06.2010р. між ЗАТ "Потенціал" та УК "Екосорб" був укладений договір №1-Ц відступлення права вимоги (цесії), за яким ЗАТ "Потенціал" відступив УК "Екосорб" своє право вимоги за вказаними вище актами про нарахування процентного доходу власнику іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" серії "S" на загальну суму 3900192,51грн.
На виконання п.8 договору №1-Ц відступлення права вимоги (цесії), ЗАТ "Потенціал" направило ТОВ "ІБК "Місто" листа від 16.06.2010р. №1/7 з повідомленням про укладення цього договору і про перехід права вимоги на суму 3900192,51грн. до УК "Екосорб". ТОВ "ІБК "Місто" листом вих. №М-282/06 від 17.06.2010р. повідомило ЗАТ "Потенціал" про невизнання УК "Екосорб" новим кредитором, так як вважає договір №1-Ц відступлення права вимоги (цесії) незаконним.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями з п.4.9 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто", власники облігацій мають такі права: продавати та купувати, іншим чином відчужувати облігації на вторинному ринку цінних паперів серед осіб, визначених у п.5.6 цього меморандуму; отримувати процентний дохід по облігаціях у розмірах, строки та порядку, визначеними умовами випуску; отримати номінальну вартість облігацій при погашенні у строки та порядку, визначеними умовами випуску; здійснювати інші операції, що не суперечать чинному законодавству, з урахуванням обмежень, встановлених умовами цього випуску.
Врахував зазначене, попередні судові інстанції дійшли висновку, що Меморандум про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" не містить прямої заборони на відступлення права вимоги по сплаті процентного доходу по облігаціях, та що ЗАТ "Потенціал" за умовами випуску облігацій, не обмежений у праві на здійснення відступлення права вимоги, а тому при укладенні договору №1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010р. сторони діяли в межах чинного законодавства України.
Врахував зазначене, приписи ст.ст.512-519 ЦК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оспорюваний договір відступлення права вимоги відповідає вказаним вимогам закону.
Водночас вказав про прострочку ТОВ "ІБК "Місто" виконання зобов’язання перед ЗАТ "Потенціал" по сплаті процентного доходу, нарахованого за процентні періоди з квітня 2009р. по травень 2010р., на загальну суму 3900192,51грн., суди попередніх інстанцій, пославшись на приписи ст.ст.530, 610 ЦК України, п.6.2.1 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто", зазначили, що позивач за первісним позовом став новим кредитором ТОВ "ІБК "Місто" за вказаним зобов’язанням.
При цьому, пославшись на приписи ст.12, ч.1 ст.15, ч.2 ст.194, ст.ст.525, 526 ЦК України, ч.1, 3 ст.4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", зазначив про недоведення позивачем за зустрічним позовом, що у Меморандумі про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" серії "S", договорах купівлі-продажу цінних-паперів або у будь-якому іншому договорі, укладеному між ТОВ "ІБК "Місто" і ЗАТ "Потенціал" стосовно цих цінних паперів, міститься заборона на заміну кредитора у зобов’язанні по сплаті процентного доходу, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення первісного позову про стягнення з відповідача 3900192,51грн.
Посилання позивача за зустрічним позовом на невідповідність оспорюваного договору вимогам ч.1, 3 ст.5, абз.2, 3 ч.4 ст.9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" судом апеляційної інстанції не прийняті уваги із зазначенням, що вказані норми регулюють питання переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі, а також питання ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Пославшись на приписи ст.215, ч.1 ст.516, ст.518 ЦК України, вказав про ненадання позивачем за зустрічним позовом доказів потреби його згоди на укладення оспорюваного договору цесії, а також недоведення ним, що зв’язок права кредитора на отримання боргу зі сплати процентного доходу по облігаціях не можна вважати нерозривно пов’язаним з особою кредитора, і що інша особа, окрім ЗАТ "Потенціал", не може прийняти від ТОВ "ІБК "Місто" виконання його обов’язку зі сплати боргу по процентному доходу, нарахованому за процентні періоди з квітня 2009р. по травень 2010р., суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Натомість зазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
З п.4.9 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" серії "S" судами попередніх інстанцій з’ясовано права, що надані власникам облігацій, тоді як не надано всупереч приписів ст.43 ГПК України правової оцінки умовам п.5.3.1 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "ІБК "Місто" серії "S" в контексті спірних правовідносин сторін.
Згідно ст.194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.
Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.
За приписами ст.7 вказаного Закону, облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі.
Згідно ч.3 ст.163 Господарського кодексу України цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Порядок іменної ідентифікації цінних паперів у бездокументарній формі встановлюється законом.
У відповідності до абз.2, 3 ч.4 ст.9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Реєстратор зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.
Згідно ч.1, 3 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
Проте судами попередніх інстанцій всупереч положень ст.43 ГПК України не з’ясовано, в якій формі випущені відповідачем облігації, придбані третьою особою за договорами купівлі-продажу цінних паперів, наявності у третьої особи права власності на придбані за договорами купівлі-продажу облігації (за умовами п.2.3 цих договорів), та, відповідно, наявності у третьої особи прав, що виникають за цими цінними паперами. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки зведеним обліковим реєстрам рахунків власників цінних паперів, зазначених в актах про нарахування процентного доходу.
Водночас передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про правомірність оскарженого правочину, без надання правової оцінки правочину, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передано позивачу.
Крім того, судами попередніх інстанцій не з’ясовано наявності документів, що свідчать про виникнення у позивача прав, які випливають з цінних паперів (облігацій) відповідно до ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".
Враховуючи вищевикладене, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 ГПК України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.
Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №18/244 скасувати.
Справу №18/244 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя:С.Владимиренко
Судді: Н.Мележик
О. Подоляк
Судове рішення № 13669512, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 26.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/244. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: