Ухвала суду № 136695095, 15.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20015/26

Провадження № 1-кс/947/6979/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480000988 від 11.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Баку Азербайджан, з середньо освітою, не працевлаштованого, неодруженого, без місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше судимого:

- 25.09.2013 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

- 01.11.2013 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ст. 81 КК України 10.06.2016 року звільнився умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 12 днів;

- 21.02.2017 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 08.08.2017 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 22.07.2025 Київським районним судом міста Одеси за ч. 4 ст. 185, ст 75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у клопотанні зазначає про те, що досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження № 12026162480000988 від 11.05.2026 рокубуло встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час непогашеної та не знятої судимості вчинив новий умисний корисливий злочини за наступних обставин.

Так, 10 травня 2026 року, перебуваючи біля магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», розташованого за адресою: м. Одесі, вул. Фонтанська дорога, 18 в, ОСОБА_4 , побачив електровелосипед марки «Ebike» моделі City 29 36 V 500 W чорного кольору, та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, а саме електровелосипеду марки «Ebike» моделі City 29 36 V 500 W чорного кольору, котрий був залишений його власником ОСОБА_8 .

У той же день, 10 травня 2026 року, о 21 годин 15 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, перебуваючи біля магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», розташованого на вул. Фонтанська дорога, 18 в м. Одесі, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, строк дії якого продовжено, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме електровелосипед марки «Ebike» моделі City 29 36 V 500 W чорного кольору, вартістю 38 000 гривень, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_4 , спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_8 на суму 38 000 гривень.

За викладених обставин, 13.05.2026 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та в ході слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому необхідно застосувати вказаний запобіжний захід.

У судовому засіданні -

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а в разі задоволення визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб..

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, прийшов до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчим суддею, відповідно до ст. 178 КПК України, повинна враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 13.05.2026 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану..

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколом огляду відеозапису, витребуваного з камер спостережень ТОВ «АТБ МАРИКЕТ», протоколами допиту: потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 .

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також те, що підозрюваний неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, без місця реєстрації та постійного проживання, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя погоджується з тим, що в рамках даного провадження наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності за імовірно вчинений тяжкий злочину, з огляду на те, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23,224,352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик також є обґрунтованим, з огляду на те, що ОСОБА_4 неодноразово раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів та наразі підозрюється у вчиненні крадіжки повторно, а також з огляду на те, що останній офіційного джерела доходу не має, а тому може вдатися до спроби повторного вчинення злочину проти власності з метою отримання засобів для існування.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини злочину, характеризуючі дані підозрюваного, який є раніше судимим за вчинення корисливого злочину, матеріали кримінального провадження, беручи до уваги встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість двісті сорок) гривень, яка на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.07.2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 11.07.2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим, у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру ;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1