Рішення № 136694818, 21.05.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Губіш О.А.

з участю:

секретаря Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція Повернення Боргів», в особі представника Сімутіної Альони Андріївни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція Повернення Боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ»), в особі представника Сімутіної А. А., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідачка має заборгованість: за договором № 6140305, укладеним 01 березня 2025 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», в сумі 15900,00 грн; за договором №103237602, укладеним 09 лютого 2025 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мілоан», в сумі 17587,97 грн.; та за договором №2678759, укладеним 02.03.2025 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси», в сумі 11940,00 грн. Позивач зазначив, що є правонаступником права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за наведеними вище договорами, а тому, просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 45 427,97 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовну заяву з додатками, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 24 лютого 2026 року.

В подальшому, кореспонденція, яка направлялась відповідачу, поверталась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Тому, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідачки, така про розгляд справи повідомлялася 22 квітня та 06 травня 2026 року через офіційний веб - сайт суду.

На момент розгляду справи судом відповідачкою відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року ОСОБА_1 з ТОВ «МІЛОАН» уклала договір позики №6140305.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3. договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2.. Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки /терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пунктів 1.2-1.3. Договору, сума позики становить 5000,00 грн, строк позики 345 днів, кредит надається 01.03.2025 року, дата повернення 09.02.2026 року.

Відповідно до п. 1.5. Загальні витрати за кредитом складають 16650,00, денна процентна ставка складає 0,97 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257,21 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 21650,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 1250,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 15 400,00 грн. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п. 6 Договору його укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, створений інформаційно-комунікаційній системі та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписання кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачкою накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить також пункт 10 договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Зі змісту платіжного доручення №148879356 від 01.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала 01.03.2025 року на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, за договором №6140305 від 01.03.2025, загальна заборгованість відповідача за договором перед ТОВ «Мілоан» станом на 28.07.2025 становить 15 900 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 4900,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 6000,00 грн.

28.07.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28072025, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги за договором позики №6140305, щодо відповідачки.

Факт відступлення боргу підтверджується реєстром боржників, відповідно до якого за порядковим номером 2821 передано борг ОСОБА_1 за договором позики №6140305 в сумі 15900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 4900,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 6000,00 грн.

09.02.2025 року ОСОБА_1 з ТОВ «МІЛОАН» уклала договір позики №103237602.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3. договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2.. Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки /терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пунктів 1.2-1.3. Договору, сума позики становить 5000, 00 грн, строк позики 345 днів, кредит надається 09.02.2025 року, дата повернення 20.01.2026 року.

Відповідно до п. 1.5. Загальні витрати за кредитом складають 17008,80, денна процентна ставка складає 0,99%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 6713,76 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 22 008,80 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 1000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 7700,00 грн. проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду , визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 220,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані проценти за договором за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 8308,80 грн. Тип процентної ставки фіксована

Відповідно до п. 6 Договору його укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, створений інформаційно-комунікаційній системі та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписання кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачкою накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить також пункт 10 договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Зі змісту платіжного доручення №100140456 від 09.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала 09.02.2025 року на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, за договором №103237602 від 09.02.2025, загальна заборгованість відповідачки за договором перед ТОВ «Мілоан» станом на 28.07.2025 становить 17587,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4700,00 грн; заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом 2881,19 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 2800,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 7206,78 грн.

28.07.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28072025, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги за договором позики №103237602, щодо відповідачки.

Факт відступлення боргу підтверджується реєстром боржників, відповідно до якого за порядковим номером 2839 передано борг ОСОБА_1 за договором позики №103237602 в сумі 17587,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4700,00 грн; заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом 2881,19 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 2800,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 7206,78 грн.

Також встановлено, що 02.03.2025 ОСОБА_1 з ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси»» уклала договір позики №2678759.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3. договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2.. Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки /терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пунктів 1.2-1.3. Договору, сума позики становить 3000, 00 грн, строк позики 345 днів, кредит надається 02.03.2025 року, дата повернення 10.02.2026 року.

Відповідно до п. 1.5. Загальні витрати за кредитом складають 17008,80, денна процентна ставка складає 0,97 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257,21 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 12990,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 750,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 9240,00 грн. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки фіксована

Відповідно до п. 6 Договору його укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, створений інформаційно-комунікаційній системі та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписання кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачкою накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить також пункт 10 договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Зі змісту платіжного доручення №41284387 від 02.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала 02.03.2025 року на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 3000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, за договором №2678759 від 02.03.2025, загальна заборгованість відповідачки за договором перед ТОВ «Мілоан» станом на 25.07.2025 становить 11940,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 2940,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 6000,00 грн.

25.07.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072025, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги за договором позики №2678759, щодо відповідачки.

Факт відступлення боргу підтверджується реєстром боржників, відповідно до якого за порядковим номером 2026 передано борг ОСОБА_1 за договором позики №2678759 в сумі 12990,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 9240,00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 750,00 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даній справі договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.202 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» кредитних договорів №6140305 від 01.03.2025, №103237602 від 09.02.2025, а також між ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» кредитного договору №2678759 від 02.03.2025, та відповідно, наявність у відповідачки заборгованості за такими кредитними договорами.

Суд зазначає те, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» є не банківськими, а фінансовими установами, а тому укладаючи кредитний договір та заповнюючи анкету-заяву на отримання кредитних коштів, позичальник, вказуючи номер карткового рахунку, на який бажає отримати кредитні кошти, діє за власною волею, а фінансова установа, в свою чергу, не має повноважень на встановлення власника такого рахунку, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитними договорами №6140305, №103237602 та №2678759 згідно Договорів факторингу № 28072025 від 28.07.2025, № 25072025 від 25.07.2025.

Суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами не виконала, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість: за договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» №6140305 від 01.03.2025 заборгованість на загальну суму 15900,00 з яких складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням - 5000,00 грн, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 4900,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 6000,00 грн. За договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» №103237602 від 09.02.2025 заборгованість на загальну суму 17587,97 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 4700,00 грн, заборгованість по прецентах за користування кредитом, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 2800,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 7206,78 грн. За договором, укладеним з ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» №2678759 від 02.03.2025 заборгованість на загальну суму 11 940,00 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3000,00 грн, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 2940,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 6000,00 грн.

Також, відповідачкою було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором №6140305 від 01.03.2025 року на суму 2650,00 грн, які позивачем було зараховано на погашення заборгованості нарахованої по комісії за обслуговування кредиту.

За кредитним договором №103237602 від 09.02.2025 року на суму 4127,88 грн, які позивачем було зараховано на погашення заборгованості за основним зобов`язанням 300 грн; заборгованості по процентах за користування кредитом 1777, 88 грн; заборгованості нарахованої по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2050,00 грн.

За кредитним договором №2678759 від 02.03.2025 року на суму 1590,00 грн, які позивачем було зараховано на погашення заборгованості нарахованої по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1590,00 грн.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» надало відповідачці ОСОБА_1 кредит на загальну суму 13000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №148879356 від 01.03.2025, платіжним дорученням № 100140456 від 09.02.2025, платіжним дорученням № 41284387 від 02.03.2025.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення права вимоги №28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, про що також був складений Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу від 28.07.2025.

Між ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення права вимоги №25072025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» права грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, про що також був складений Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу від 25.07.2025

Факт відступлення боргу підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги боржників, відповідно до якого під порядковим №2821 передано борг ОСОБА_1 за кредитним договором №6140305в сумі 15900,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 5000,00 грн, заборгованість по комісії 4900, 00 грн, та 6000,00 грн заборгованість за неустойкою.

Факт відступлення боргу підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги боржників, відповідно до якого під порядковим №2839 передано борг ОСОБА_1 за кредитним договором №103237602в сумі 17 587, 97 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 4700,00 грн, заборгованість по комісії 2800, 00 грн, та 7206,78 грн заборгованість за неустойкою.

Факт відступлення боргу підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги боржників, відповідно до якого під порядковим №2026 передано борг ОСОБА_1 за кредитним договором №2678759в сумі 11 940,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 3000,00 грн, заборгованість по комісії 2940,00 грн, та 6000,00 грн заборгованість за неустойкою.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (частина друга статті 1050 ЦК України).

Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.

Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2023 року зазначила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту(пункти 1.5.1. та 1.5.2.). Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

З огляду на вищезгадані положення законодавства України суд не заперечує право банку встановлювати комісію за розрахунково-касове обслуговування.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 199/7014/20 від 01.02.2023 року.

Однак, судом встановлено, що ні в договорах, ні в графіках, ні в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» чи інших наданих позивачем доказах не передбачено, які саме послуги банку включаються в обслуговування кредиту позивача.

Таким чином, в кредитних договорах банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачці позивачем та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а тому положення кредитних договорів щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 204/224/21 від 06.11.2023 року.

Разом з тим до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, в тому числі встановлювати вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

В умовах кредитних договорів укладених з відповідачкою ОСОБА_1 № 6140305 від 01.03.2025, №103237602 від 09.02.2025, №2678759 від 02.03.2025 року встановлено комісію за обслуговування кредиту однак, встановивши сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту банк не повідомив, які саме послуги надаються позичальнику, а розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.

Позивач не надав докази на підтвердження справедливості умов договорів щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг за обслуговування кредиту, за які банком встановлена комісія.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 199/7014/20 від 01.02.2023 року.

За таких обставин, суд вважає, що умови кредитних договорів, які встановлюють комісію є недійсними відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, судомо встановлено, що за договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» №6140305 від 01.03.2025 заборгованість нарахована по комісії за обслуговування кредиту становить 4900,00 грн; за договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» №103237602 від 09.02.2025 заборгованість по комісії за обслуговування кредиту становить 2800,00 грн; за договором, укладеним з ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» №2678759 від 02.03.2025 заборгованість по комісії за обслуговування кредиту становить 2940,00 грн, що складає на загальну суму 10 640,00 грн та.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитних договорів щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договорів, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредитів в загальному розмірі 10 640,00 грн.

У задоволенні вимог позивача про стягнення простроченої суми заборгованості за комісією на загальну суму 10 640,00 грн слід відмовити.

З розрахунку заборгованості, наданого Банком, вбачається, що відповідачкою було здійснено погашення заборгованості за договором №6140305 від 01.03.2025 у розмірі 2650,00 грн і які були зараховано на погашення комісії за обслуговування кредиту.

Враховуючи той факт, що Банк не мав права стягувати комісію за вказаними правовідносинами, суд вважає за необхідне здійснити зарахування вже сплаченої комісії до суми заборгованості за основним зобов`язанням та стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2350,00 грн.

З розрахунку заборгованості, наданого Банком, вбачається, що відповідачкою було здійснено погашення заборгованості за договором №103237602 від 09.02.2025 у розмірі 4127,88 грн з яких: 2050,00 грн було зараховано на погашення комісії за обслуговування кредиту, 1777,88 грн на погашення заборгованості по процентах, 300,00 грн на погашення заборгованості за основним зобов`язанням.

Враховуючи той факт, що Банк не мав права стягувати комісію за вказаними правовідносинами, суд вважає за необхідне здійснити зарахування вже сплаченої комісії до суми заборгованості за основним зобов`язанням та стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 2650,00 грн.

З розрахунку заборгованості, наданого Банком, вбачається, що відповідачкою було здійснено погашення заборгованості за договором №2678759 від 02.03.2025 у розмірі 1590,00 грн і яку було зараховано на погашення комісії за обслуговування кредиту.

Враховуючи той факт, що Банк не мав права стягувати комісію за вказаними правовідносинами, суд вважає за необхідне здійснити зарахування вже сплаченої комісії до суми заборгованості за основним зобов`язанням та стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 1410,00 грн.

Оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договорами у встановлений ними строк, позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням на загальну суму 9291,19 грн, та заборгованості за процентами в сумі 2881,19 грн, належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідачки штрафних санкцій (неустойки, пені) на загальну суму 19206,78 грн, то такі задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ,в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, починаючи у зв`язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №6140305 від 01.03.2025 суму заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 2350,00 грн; за кредитним договором №103237602 від 09.02.2025 року суму заборгованості у розмірі 5531,19, з яких: 2650,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 2881,19 грн заборгованість по процентах; за кредитним договором №2678759 від 02.03.2025 року суму заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 1410,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково 9291,19 грн х 100 % : 45 427,97 грн = 20,5 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 545,80 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за:

- договором №6140305, укладеним 01.03.2025 між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», за основним зобов`язанням в розмірі 2350 (дві тисячі триста п`ятдесят) грн;

- договором №103237602, укладеним 09.02.2025 між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», в сумі 5531 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять одну ) грн 19 коп, з яких: 2650 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 2881,19 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами;

- договором №2678759, укладеним 02.03.2025 між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси», за основним зобов`язаннямв сумі 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 545 (п`ятсот сорок п`ять) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча: