Ухвала суду № 136694639, 20.05.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-о/447/108/26 Справа №447/1174/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

20.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Бачуна О.І.

секретаря судових засідань: Данилів О.І.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд встановити факт приналежності йому військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 1981 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що 09.12.2022 заявнику виповнилося 60 років і він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через відділ обслуговування громадян №17-сервісний центр м.Миколаїв із метою своєчасного призначення пенсії за віком. Під час розгляду заяви спеціалістами встановлено, що заявнику до загального стажу не дорахували два роки військової служби з 1981 по 1983. Оскільки у військовому квитку неправильно вказано по батькові ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 . Враховуючи вищевказане, для встановлення факту належності заявнику військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 1981 року ІНФОРМАЦІЯ_1 він змушений звернутися в суд.

Ухвалою суду від 06.04.2026 провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.

В судове засідання заявник не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутності на підставі поданих матеріалів та документів та ухвалити рішення, яким заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася. 27.04.2026 подала відзив на заяву, просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки в даному випадку наявний спір про право, а тому вирішення цього питання підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

А згідно з ч.1 ст.315 ЦПК України такими фактами можуть бути зокрема факт родинних відносин між фізичними особами та факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Разом з тим згідно ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

За змістом п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно зі ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 161/4728/19 встановлений законом порядок призначення пенсії передбачає також встановлення органом Пенсійного фонду України факту наявності відповідного трудового стажу, а рішення вказаного органу щодо призначення чи не призначення такої пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 просить встановити факт належності йому військового квитка у зв`язку з неправильним зазначенням по батькові, у своїй заяві посилається на те, що Пенсійним фондом України не зараховано в стаж його роботи період проходження військової служби. Тобто заява про встановлення юридичного факту серед іншого містить і обґрунтування неправомірності дій органів Пенсійного фонду України про відмову у призначенні йому пенсії з причини не зарахування до його трудового стажу періоду військової служби.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Під час розгляду даної справи про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа не визнає обставини, про встановлення яких просить заявник, заявляє про існуючий спір про право, а тому суд приходить до висновку, що встановлення факту, про який просить заявник, пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, а тому вимоги заявника не можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження, але можуть бути предметом розгляду в позовному провадження на засадах змагальності та диспозитивності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Бачун О. І.