Рішення № 136694233, 21.05.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1434/26

Провадження № 2/740/1484/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 51713 грн заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2024 року за №1384-9556, укладеному між сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем в електронному вигляді. Вказана заборгованість складається із 8512 грн 50 коп простроченої заборгованості за кредитом та 43200 грн 50 коп простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Згідно умов договору про відкриття кредитної лінії №1384-9556, підписаного відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора С0067, сума кредиту складає 15000 грн, строк кредиту 365 днів, базовий період-14 днів, стандартна процентна ставка-1,45% в день, знижена процентна ставка 1,45%. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав кредит в сумі 15000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на вказану відповідачем платіжну картку. Станом на 17 лютого 2026 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 51713 грн. Представник позивача Фалінська Л.А. просить позов задовольнити, судовий розгляд просить провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, про що заперечення відсутні.

Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , на вказану адресу судом надіслано рекомендоване повідомлення про судовий розгляд, відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяву щодо розгляду справи із повідомленням сторін, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду справи відсутні, у зв`язку з чим суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, також останнім надана достатня можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з іншою стороною, що відповідає розумному балансу інтересів сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та фізичною особою ОСОБА_1 22 квітня 2024 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1384-9556, який підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора С0067, предметом якого є 15000 грн на споживчі потреби, строк кредиту 365 днів, базовий період-14 днів, стандартна процентна ставка-1,45% в день, знижена процента ставка 1,45%, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача за № НОМЕР_1 .

Вказаний договір від 22 квітня 2024 року укладений між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як фінансовою установою, договір містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Також даний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, його недійсність прямо не передбачена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України він є правомірним, що станом на час розгляду справи не спростовано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 станом 17 лютого 2026 року має заборгованість за договором від 22 квітня 2024 року: 8512 грн 50 коп простроченої заборгованості по тілу кредиту, 43200 грн 50 коп прострочених процентів за користування кредитними коштами, всього 51713 грн.

Як зазначено вище відповідач не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по кредитному договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання не виконала, кредит та платежі відповідно до договору не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.

Згідно кредитного договору №1384-9556 від 22 квітня 2024 року передбачено, що стандартна процентна ставка за договором складає 1,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Однак згідно із ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

22 листопада 2023 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п.5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про відкриття кредитної лінії №1384-9556 укладено 22 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч.5 ст 8 ЗУ «Про споживче кредитування», лише у розмірі 1%.

Виходячи з наведеного, визначення у кредитному договорі умов щодо процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1 % в день, є нікчемними в силу положень ЗУ «Про споживче кредитування».

У період з 22 квітня 2024 року по 21 квітня 2025 року розмір нарахованих відсотків, які мав сплачувати позичальник, ураховуючи заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8512 грн 50 коп, становить 31070 грн 62 коп (8512,50х1/100х365=31070,62).

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 8512 грн 50 коп заборгованості за тілом кредитом, 31070 грн 62 коп заборгованості за відсотками, всього 39583 грн 12 коп, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Із врахуванням задоволення позову частково на 76,54% (39583,12/51713*100=76,54) та сплати позивачем 2662 грн 40 коп судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 2037 грн 80 коп судового збору (2662,40*76,54/100=2037,80).

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження-01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-38548598, 39583 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн 12 коп заборгованості за договором №1384-9556 від 22 квітня 2024 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження-01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-38548598, 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн 80 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник