Вирок № 136694132, 21.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/203/26

н/п 1-кп/766/3126/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження №42022230000000173, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсон Херсонської області, громадянки України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією російської федерації та збройними силами російської федерації території м.Херсон та Херсонської області, знаходячись на тимчасово окупованій території м.Херсон Херсонської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, керуючись корисливим мотивом, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, погодилася на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної адміністрації російської федерації у м.Херсоні, та 23.05.2022 добровільно зайняла посаду «начальника відділу спеціального обліку» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м.Херсон, - «Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу: «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области»).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані правові процедури у кримінальному провадженні. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 (in absentia), у зв`язку з її ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Обвинувачена в судові засідання не з`явилася, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18.02.2026 року, відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.12.2025, здійснювалось у спеціальному порядку.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Під час судового провадження повідомлення, виклики та процесуальні документи також публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачена мала усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за участю обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Суд вважає, що дії обвинуваченої вказують, що вона відмовилася від свого права приймати участь у судовому розгляді.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні. Зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Таким чином, судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ її до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

ІІІ Позиції сторін

Прокурор в судовому засіданні посилався на доведеність винуватості обвинуваченої в інкримінованому їй злочині, просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Захисник просив суд при ухваленні вироку врахувати особу ОСОБА_5 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності та характер посади, яку вона зайняла, та призначити їй покарання в мінімальних межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України.

IV. Докази, які підтверджують вину та обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Винуватість ОСОБА_5 у колабораційній діяльності за встановлених судом обставин підтверджується наданими стороною обвинувачення та досліджених судом доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6 , з яких вбачається, що як до так і під час окупації м.Херсон, вона працювала у відділі охорони виправної колонії №90, що в м.Херсоні. Після окупації м.Херсон російською федерацією, в травні місяці, начальник установи ОСОБА_7 повідомив особовому складу, що з 01.06.2022 року установа переходить під окупаційний режим. Обвинувачену знає, оскільки до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вона працювала в ДУ «Північна виправна колонія (№90)» інспектором по звільненню засуджених. В період окупації ОСОБА_5 продовжила працювати на тій же посаді, але в окупаційній установі під назвою «УСІН». Неодноразово бачила обвинувачену на території установи. На контрольно-пропускному пункті установи була перепустка обвинуваченої, в якій була зазначена її посада та містилася фотокартка;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , з яких вбачається, що як до, так і під час окупації м.Херсон, вона працювала у «Північній виправній колонії №90», що в м.Херсоні. З 01.06.2022 виправна колонія перейшла під контроль окупаційної влади. На території установи змінили українську державну символіку на російську. Обвинувачену знає, оскільки до окупації м.Херсон вона працювала в ПВК №90 інспектором спецвідділу. Після окупації та переходу установи під контроль окупаційної влади, обвинувачена зайняла посаду начальником відділу в якому працювала до цього. На контрольно-пропускному пункті був список працівників установи. У вказаному списку вона бачила також прізвище ОСОБА_5 ;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який дав аналогічні показання про те, що обвинувачена під час окупації м.Херсон зайняла посаду «начальника спецвідділу» у створеному окупаційною владою так званому Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області;

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.05.2024, 28.05.2024, 04.06.2024, 07.08.2025, 08.08.2025, 13.09.2025 за участю ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка в період окупації м.Херсон працювала в ДУ «Північна виправна колонія №90»;

- протоколом огляду від 13.06.2022, відповідно до якого проведено огляд веб-сторінки мережі Інтернет сайту «ukr.net», у вкладці «новини Херсона», де виявлено публікацію під назвою: «працівникам Херсонської колонії номер 90 видали зарплату у рублях», при переході за посиланням наявна публікація, про те, що окупаційні органи влади почали здійснювати виплату заробітної плати працівникам Північної виправної колонії №90 у грошових одиницях російської федерації в рублях;

-наказами №78/ос від 08.05.2019 та №24/ОС від 23.02.2023 про призначення ОСОБА_5 на посаду фахівця відділу контролю за виконанням судових рішень державної установи «Північна виправна колонія №90» та її звільнення із вказаної посади;

-матеріалами службового розслідування від 24.12.2022 року, під час проведення якого було встановлено, що ОСОБА_5 після захоплення рф ДУ «Північна виправна колонія №90» продовжила працювати в незаконно створеному окупаційною владою підрозділі - «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», де була призначена на посаду «начальника відділу спеціального обліку»;

-документами під назвами: «Выписка №2-2022 с протокола заседания комиссии Управления службы исполнения наказания по Херсонской области по вопросам распределения, направления и перевода для отбывания наказания лиц, осужденных к лишению свободы от 13.07.2022», «Выписка №4-2022 с протокола заседания комиссии Управления службы исполнения наказания по Херсонской области по вопросам распределения, направления и перевода для отбывания наказания лиц, осужденных к лишению свободы от 08.08.2022», зі змісту яких вбачається, що комісія незаконного правоохоронного органу вирішувала питання щодо переведення засудженого ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в іншу установу. Виписка підписана секретарем комісії ОСОБА_5 , посада якої зазначена (мовою оригіналу) «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области»;

-документами під назвою: «наряд про отправление осужденного к лишению свободы..», зі змісту якого вбачається, що він стосується переміщення засудженого ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Документи підписані від імені ОСОБА_5 , посада якої зазначена (мовою оригіналу) «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области» та адресований так званому «Начальнику Управления службы исполнения наказания по Херсонской области ОСОБА_18 »;

-документом під назвою: «выписка с протокола заседания чрезвычайной комиссии №02/016 от 29.07.2022», згідно до якого, комісія так званої «военно-гражданской администрации Херсонской области» розглядала клопотання начальника «УСИН по Херсонской области» про доцільність продовження утримання осіб під вартою;

-документами під назвою: «виписка с протокола заседания комиссии №9-2022, 2-2022, 6-2022», в яких викладено рішення комісії, так званого «Управления службы исполнения наказания по Херсонской области» про направлення засуджених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 для відбування покарання до Слідчого ізолятора №1. Документ підписаний від імені ОСОБА_5 , посада якої зазначена (мовою оригіналу) «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области»;

-протоколом огляду від 12.08.2025, відповідно до якого проведено огляд публікації розміщеної 14.04.2023 у месенджері Telegram у Telegram-каналі «ГУМВД России по Херсонской области», зі змісту якої вбачається, що вона містить текстову публікацію про проведення концерту для поліцейських в м.Генічеськ, та відеозапис, на якому зафіксовано присутніх на вказаному заході, де серед інших (04 хв 55 сек, 05 хв 04 сек) наявна ОСОБА_5 .. Під час проведення огляду здійсненні скріншоти екрану, які були збережені на DVD-R диск;

-протоколом огляду від 13.08.2025, відповідно до якого проведено огляд інформації у месенджері Telegram у Telegram-Bot під назвою «Sherlock» яка містить інформацію про обвинувачену щодо відомостей про паспорт, водійські посвідчення, відомості про місце перебування на тимчасово окупованих територіях;

-відповідями Головного управління Національної поліції в Херсонській області за №1796/20/01-2022 від 29.11.2025, УСБУ в Херсонській області за №71/22/93-25-38 від 09.12.2025, ТУ ДБР у м.Мелітополі за №123/17-07/25 від 14.11.20225, наданих на запит слідчого, з яких вбачається, що в період з 01.01.2022 по 10.11.2025 ОСОБА_5 із заявами щодо вчинення відносно неї кримінальних правопорушень до органів поліції ГУНП в Херсонській області, УСБУ в Херсонській області, не зверталася;

-відомостями Державної міграційної служби України, з яких вбачається, що обвинувачена отримувала паспорт громадянина України (МО973293);

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 05.01.2026, відповідно до якого слідчий, на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.12.2025, отримав копії документів з матеріалів кримінального провадження №420221100000000247, серед яких протокол обшуку від 24.11.2022, журнал реєстрації наказів по особовому складу, журнал реєстрації внутрішньо кореспонденції, наказ №12-лс від 31.05.2022;

- протоколом огляду від 06.08.2025, зі змісту якого вбачається, що слідчий оглянув копії документів з матеріалів кримінального провадження №42022100000000247:

¦протокол обшуку від 24.11.2022, відповідно до якого, слідчим проведено обшук адміністративних будівель Державної установи «Північна виправна колонія» (№90), що розташована за адресою: Херсонська область, м.Херсон, вулиця Некрасова, 234. Під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено ряд документів, а саме: журнали вхідної та вихідної кореспонденції, журнал їх реєстрації, журнал реєстрації внутрішньої кореспонденції, журнал обліку виданих наказів, журнал реєстрації наказів по особовому складу, журнал тимчасових перепусток;

¦довідку від 18.09.2022, видану так званим «начальником отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области» ОСОБА_5 , щодо відсутності відомостей про місце знаходження засудженого ОСОБА_19 ;

¦довідку з особової справи №401-У-22 на засудженого ОСОБА_20 , яка підписана від імені ОСОБА_5 , посада якої зазначена (мовою оригіналу) «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области»;

¦наказ №4-лс від 23.05.2022 під назвою (мовою оригіналу) «О назначении сотрудников на должность», який серед інших осіб, міститься запис про призначення ОСОБА_5 на посаду (мовою оригіналу) «начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказания по Херсонской области». Підставою для призначення вказано заяву ОСОБА_5 ;

¦журнал реєстрації наказів по особовому складу, де міститься запис про видання наказу №4-лс від 23.05.2022 «О назначении сотрудников на должность», який серед інших осіб, міститься запис про призначення ОСОБА_5 ;

¦журнал реєстрації вихідної кореспонденції, в якому в записах від 28.07.2022, 10.08.2022 міститься прізвище та підпис виконавця документу - ОСОБА_5 ,

¦журнал реєстрації внутрішньо кореспонденції, де містяться записи, здійсненні 08.07.2022 про надання довідок працівнику установи ОСОБА_5 ;

¦документ під назвою (мовою оригіналу) «Приказ военного коменданта Херсонской области от 07.05.2022 №18 «О создании управления и назначения начальника службы исполнения наказания по Херсонской области»»;

¦документ під назвою (мовою оригіналу) «Положение об управления службы исполнения наказания по Херсонской области №50 от 17.05.2022»;

- речовими доказами: копіями зазначених документів з матеріалів кримінального провадження №42022100000000247;

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що вони, крім показань свідка ОСОБА_21 та протоколу впізнання за участю ОСОБА_22 , є належні оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дала показання, що вона працювала в ДУ «Північна виправна колонія №90» до кінця травня 2022. Коли ОСОБА_7 повідомив про перехід колонії під порядкування окупаційної влади, вона звільнилася. Про зайняття обвинуваченою посади у виправній колонії при окупаційній владі їй нічого невідомо.

Отже, вказані показання не містять інформації, яка б підтвердила чи спростувала обставини даного кримінального провадження щодо зайняття обвинуваченою посади в незаконному органі влади.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2025, за участю ОСОБА_22 , вбачається, що він, за загальними рисами обличчя впізнав ОСОБА_5 .. Іншої інформації, яка має значення для справи, протокол впізнання не містить. Свідок ОСОБА_22 судом не допитувався, у зв`язку з чим, суд був позбавлений можливості з`ясувати обставини про його знайомство з обвинуваченою.

Разом з цим, інші надані стороною обвинувачення докази є належні та допустимі, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та отримані в порядку встановленому КПК України і вказане стороною захисту не оспорюється.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, суд виходить з такого.

Диспозицією ч.7 ст.111-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, Херсонська міська територіальна громада перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Дослідженими судом доказами встановлено, що в період тимчасової окупації на території Херсонської області представниками окупаційної адміністрації рф було створено незаконний орган, мовою оригіналу «Управление службы исполнения наказания по Херсонской области».

Зі змісту ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» убачається, що до правоохоронних органів належать, зокрема, органи і установи виконання покарань.

Судом установлено, що вказаний незаконний орган здійснював діяльність у сфері виконання покарань та забезпечення функціонування установ виконання покарань на тимчасово окупованій території Херсонської області, тобто виконував функції притаманні органам та установам виконання покарань України. З огляду на характер і зміст його діяльності суд дійшов висновку, що так зване «Управление службы исполнения наказания по Херсонской области» є незаконним правоохоронним органом у розумінні ч.7 ст.111-1 КК України.

Судом також встановлено, що обвинувачена, будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду в зазначеному незаконному правоохоронному органі.

Такий висновок суд робить на підставі сукупності досліджених доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколів пред`явлення особи для впізнання за їх участю, а також документів незаконного правоохоронного органу, зокрема, наказу №4-лс від 23.05.2022, відповідно до якого обвинувачену було призначено на посаду.

Вказані докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують факт зайняття обвинуваченою посади у незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території.

Оцінюючи питання добровільності дій обвинуваченої, суд враховує, що під час судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення нею відповідних дій під впливом фізичного чи психічного примусу.

Навпаки, досліджені судом докази свідчать про наявність у обвинуваченої реальної можливості відмовитися від зайняття посади у незаконному правоохоронному органі. Так, наказ про призначення містить відомості про призначення обвинуваченої на посаду на підставі її особистої заяви. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про звернення обвинуваченої до правоохоронних органів із повідомленнями про застосування до неї насильства, погроз чи інших форм примусу. Сам по собі факт відсутності таких звернень не є визначальним, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами підтверджує добровільний характер її дій.

Суд враховує, що суспільна небезпечність такого кримінального правопорушення полягає у сприянні функціонуванню та зміцненню окупаційної системи влади РФ на тимчасово окупованій території України шляхом кадрового забезпечення незаконно створених правоохоронних органів, які є складовою механізму окупаційної влади.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом доводить, що обвинувачена, будучи громадянкою України, в умовах тимчасової окупації Херсонської області добровільно зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винної, яка на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, що загрожує незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та безпеці держави України, даних про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах її ізоляції від суспільства.

Обвинуваченій має бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Також, враховуючи, що обвинувачена вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, суд вважає необхідним застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченій майна.

На думку суду таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

26.12.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який, з метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, суд вважає доцільним залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.12.2025 року на майно ОСОБА_5 накладено арешт, а саме на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що до обвинуваченої застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна, підстав для скасування арешту майна немає.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні документи, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

Речові докази: документи - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений на майно обвинуваченої залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації майна.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

СуддяОСОБА_1