Рішення № 136692653, 21.05.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2444/25

Провадження № 2/452/683/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 12 серпня 2021 року відповідач уклав Кредитний договір №145914081 із ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримав кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 10000грн, із зобов`язанням повернути його разом із відсотками згідно умов договору; ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. ОСОБА_1 не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором; надалі на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. та додаткових угод, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відступлення прав вимоги до боржників, серед яких є відповідач; відповідно до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р. та додаткових угод від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором; 04.06.2025р. ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором на суму 42457грн. Враховуючи порушення зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 42457грн, з яких 10000грн - заборгованість по кредиту та 32457грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Відтак просять стягнути вказану суму в користь товариства та понесені судові витрати, в тому числі на правову допомогу.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що Договори факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та № 05/0820-01 від 05.08.2020 не могли включати відступлення права вимоги за кредитним договором №145914081 від 12.08.2021 через відсутність конкретизації предмета відступлення, оскільки його зобов`язання не існувало на момент їх укладення. Реєстри прав вимоги №155 від 12.10.2021, №10 від 31.07.2023, б/н від 04.06.2025 та будь-які додаткові угоди до договорів факторингу є нікчемними в частині його зобов`язання, оскільки не могли охопити неіснуюче на момент укладення договорів факторингу право вимоги, а додаткові угоди не можуть ретроспективно легалізувати відступлення; позивач не надав повних текстів Реєстрів прав вимоги та додаткових угод, що не дозволяє встановити факт переходу права вимоги; відсутні докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, що є обов`язковою умовою для виконання зобов`язання перед новим кредитором. Позивач не довів факт фінансування за його зобов`язанням у рамках договорів факторингу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та звільнити його від сплати судового збору в зв`язку з інвалідністю 2-ї групи.

Представник позивача подав додаткові пояснення у справі та зазначив, що позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Крім того із урахуванням визначених строків дії Договорів факторингу та додаткових угод до них, їх виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії; Реєстри прав вимоги можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом установлено, що 12 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №145914081, згідно з умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 10000грн строком на 30 днів, дата повернення 11.09.2021р., який він зобов`язувався повернути разом із відсотками відповідно до умов договору.

Згідно Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 12.10.2021р. відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТзОВ «Таліон Плюс».

Згідно розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії №145914081 на день відступлення права вимоги первісним кредитором «Манівео швидка фінансова допомога» 12.10.2021р. заборгованість відповідача становить 25173грн, з яких 10000грн заборгованість за тілом кредиту та 15173грн нараховані проценти, що так само вбачається із Реєстру прав вимоги №155 від 12.10.2021р.

На підставі Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року та додаткових угод від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача; надалі за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025р. укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал», позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за наведеним кредитним договором. У ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за Договором кредитної лінії №145914081 від 12.08.2021р. перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання ним права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025р. станом на день відступлення прав вимоги ТзОВ «Юніт Капітал» відповідач має заборгованість 42457грн, з яких 10000грн - заборгованість по кредиту та 32457грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено.

Разом з тим, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6) частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 1 червня 2021 року в справі №910/12876/19 (пункти 7.6-7.10).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 5 квітня 2023 року в справі

№910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 в справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 в справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, право кредитора (як первісних так і нового) нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, загальна сума за Договором кредитної лінії №145914081 в межах строку кредитування 30 днів становить 11500грн, з яких 10000грн тіло кредиту та 1500грн нараховані проценти.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ ««Юніт Капітал» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2442грн 40коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією №18914 від 11.07.2025р. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 654,04грн (11500 х 100% : 42457= 27%; 2422,40 грн. х 27% = 654,04).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 , 2000 року народження, встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства. Оскільки відповідач, звільнений від сплати судового збору, такий слід віднести за рахунок держави.

Також у позовній заяві позивач ТзОВ «Юніт Капітал» просив присудити стягнути із відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн., що підтверджуються Договором про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025р., Додатковою Угодою №25770533275 від 05.06.2025р., актом прийому-передачі наданих послуг на суму 7000грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, задоволення позову частково, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТзОВ «Юніт Капітал» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ:43541163, - заборгованість за Договором кредитної лінії №145914081 від 12.08.2021 року в розмірі 11500 гривень (одинадцять тисяч п`ятсот грн) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000гривень (чотири тисячі грн).

У решті частині позовних вимог відмовити.

Повернути з державного бюджету позивачу ТзОВ «Юніт Капітал» 654,04грн (шістсот п`ятдесят чотири гривні 4коп) судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно з платіжним документом - платіжна інструкція №18914 від 11.07.2025р.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення рішення.

Суддя