Ухвала суду № 136692403, 20.05.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/689/26

Провадження №2/439/629/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати освітніх послуг,

в с т а н о в и в :

Позивач: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького звернувся до Бродівського районного суду Львівської області із позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просить суд стягнути із ОСОБА_1 в свою користь п заборгованість з оплати освітніх послуг.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі, та постановлено проводити розгляд цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання було призначено на 20 травня 2026 року.

05 травня 2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки відповідачем у добровільному порядку було сплачено заборгованість з оплати освітніх послуг, а отже відсутній предмет спору. Крім того просив повернути сплачений, при поданні позову, судовий збір.

Позивач у судовому засіданні участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Виходячи з вимог статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні докази у справі, зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до переконання щодо доцільності закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України).

Пункт 2 частини 1 статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, відступила від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20, провадження № 61 9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення".

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

До подібних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 31.07.2023 року у справі №335/8285/22.

Оскільки на момент розгляду справи зобов`язання відповідача за кредитним договором припинено виконанням, проведеним після звернення позивача до суду, між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо стягнення вказаної суми, тому суд приходить до висновку, що у даному випадку підставою для закриття провадження є саме відмова позивача від позову, а не відсутність предмета спору.

Представником позивача було заявлено клопотання про повернення суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем: Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького, сплачено судовий збір за подання такої позовної заяви у розмірі 3 328 гривеньк (а.с. 1).

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що позивачу: Львівському національному університету ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького, необхідно повернути п`ятдесят відсотків від суми сплаченого судового збору у зв`язку зі закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 255, 260 - 261, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати освітніх послуг закрити у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути позивачу: Львівському національному університету ветеринарної медицини та біохімії імені С.З. Гжицького, 50% сплаченого судового збору, що становить 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні (платіжна інструкція № 453 від 03 березня 2026 року).

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз`яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Б.М. Петейчук