Ухвала суду № 136691981, 14.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/2661/23

Провадження № 1-кс/127/5971/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

представника заявника захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021020000000387, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (судова справа №127/2661/23, провадження № 1-кп/127/151/25), -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021020000000387, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (судова справа №127/2661/23, провадження № 1-кп/127/151/25).

Заява мотивована тим, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року по справі №127/2661/23 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2025 року даний вирок було скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, що справа була розглянута суддею, щодо якої були очевидні підстави щодо її упередженості, судом не взято до уваги докази на спростування доводів обвинувачення (трьох висновків експертів), без належного обґрунтування надано перевагу показанням одних свідків над іншими. Тож неналежне дослідження висновків експертиз стало підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

Після надходження даної справи до Вінницького міського суду Вінницької області для нового судового розгляду вона була розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді ОСОБА_6 .

В даному випадку головуючий суддя фактично ігнорує акцентування уваги стороною захисту на необхідності повно та всебічно дослідити наявні у даній справі експертизи, про що наголошував суд апеляційної інстанції при скасуванні вироку суду першої інстанції. Стадія дослідження письмових доказів (експертиз) тривала не більше 15 хвилин, впродовж яких сторона обвинувачення зачитувала фінальні висновки експертиз, називаючи при цьому графічні малюнки із підручників ПДР «фотографіями», що ні в якому разі не відповідає дійсності. А суд впродовж всієї стадії дослідження зазначених експертиз не слухав та не виконував вимоги ч.1 ст.23 КПК України, попутно вирішуючи питання щодо розгляду інших судових справ.

Головуючий суддя не надав стороні захисту реалізувати своє право на висловлення щодо змісту експертиз, пославшись на надмірну зайнятість та навантаження, не надавши таким чином стороні захисту реалізувати принцип змагальності сторін.

У зв`язку з наведеним, у сторони захисту виникли сумніви в неупередженості головуючого у справі судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 .

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку.

Також на адресу Вінницького міського суду Вінницької області засобами системи «Електронний суд» надійшла заява потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 про розгляд заяви про відвід за їх відсутності.

Відповідно до положень ч.3 ст.81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Разом з тим, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників судового розгляду про дату, час та місце розгляду справи, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дану заяву про відвід за відсутності судді, якому заявлено відвід, та інших учасників судового розгляду, які не з`явились.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 свою заяву підтримали за викладених у ній обставин та просили її задовольнити.

Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечила проти заявленого відводу, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим. Акцентувала увагу на тому, що стадія дослідження судом доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ще не завершена.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви про відвід та матеріали судової справи №127/2661/23 (провадження № 1-кп/127/151/25), слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Дані положення кореспондуються з нормами статті 22 КПК України, згідно частини шостої якої суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Тож можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.

Критерії, за якими можна визначити, чи є суд, що розглядає справу, об`єктивним та неупередженим, знайшли своє відображення в усталеній судовій практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого і загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений статтями 75 та 76 КПК України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачається, що відповідно до Закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

При цьому варто зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», зазначене у п.4 ч.1 ст.75 КПК України є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Однак, дослідивши доводи заявника про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021020000000387, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені в заяві підстави відводу, не вказують на наявність обставин, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді при розгляді зазначеного вище кримінального провадження. В даному випадку аргументи заявника фактично зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями головуючого у справі.

При цьому слід зазначити, що упередженість судді не може розглядатися як підстава для відводу виключно з мотивів незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді. Такі обставини повинні бути пов`язані із об`єктивними даними, що свідчать про наявність інших мотивів прийняття рішення суддею, не пов`язаних із безпосереднім виконанням суддею своїх професійних обов`язків.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про упередженість судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження та унеможливлювали б винесення об`єктивного рішення у справі.

Інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження № 12021020000000387, внесеного до ЄРДР 13.08.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, судом не встановлено.

Слід також зазначити, що норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття, чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021020000000387, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (судова справа №127/2661/23, провадження № 1-кп/127/151/25) залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_9