Рішення № 136691810, 21.05.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1451/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вінницька міська рада, про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, яка обґрунтована тим, що « ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_2 . Вона за власний рахунок провела обряд поховання ОСОБА_2 . У встановлений законом строк вона звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ткачук М.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 1266 ЦК України, оскільки відсутні спадкоємці першої та другої черг, а її мати ОСОБА_3 , яка була рідною тіткою померлої ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі її заяви була заведена спадкова справа. 23.03.2026 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ткачук М.В. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки із поданих нею документів та отриманої нотаріусом інформації щодо підтвердження родинних відносин неможливо встановити родинні зв?язки між її матір?ю та матір?ю ОСОБА_2 , позаяк у реєстрах про народження їхніх батьків зазначені відомості про їхніх батьків, які містять певні невідповідності. Так, у записі про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначені ОСОБА_5 , а матір?ю ОСОБА_6 . У записі про народження матері ОСОБА_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записаний ОСОБА_8 , а матір?ю ОСОБА_6 . Грамотність у 20-х роках минулого століття була низькою, особливо у сільській місцевості, тому реєстрація актів цивільного стану здійснювалася здебільшого на слух і при цьому допускалось багато орфографічних та лінгвістичних помилок. Однак за все життя не допускалось жодного сумніву у тому, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були рідними сестрами і мали одних батьків. Також усе своє життя вони з ОСОБА_2 сприймали одна одну як двоюрідні сестри, які мали спільних дідуся та бабусю зі сторони своїх матерів. Так само сприймали їх і усі знайомі та близькі їм люди. На теперішній час у неї виникла необхідність встановити факт родинних відносин між нею та покійною ОСОБА_2 , оскільки його встановлення дасть можливість їй оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 1266 ЦК України. Без встановлення такого факту вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Тому просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , були двоюрідними сестрами».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 08.04.2026 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд у порядку окремого провадження.

У судове засідання 18.05.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Усов Ю.В. попередньо подав до суду заяву, у якій просить засідання, призначене на 18.05.2026, провести без його часті та без участі заявника, заяву ОСОБА_1 підтримує та просить задовольнити.

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Будь-які інші заяви та/або клопотання учасники справи до суду не подавали.

Представник заінтересованої особи Вінницької міської ради у судове засідання 18.05.2026 не з`явився без повідомлення причин, хоч Вінницька міська рада про день, час та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 18.05.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 у м. Вінниця, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.04.2025.

З копії свідоцтва про поховання від 04.04.2025 убачається, що ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 .

Відповідно до копії довідки №208 від 04.08.2025, виданої Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Комбінат комунальних підприємств», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , похована 05 квітня 2025 року на кладовищі у селі Вінницькі Хутори по вул. Генерала Шаповала, Вінницької міської територіальної громади; поховання здійснювала двоюрідна сестра ОСОБА_1 за власні кошти.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 30.11.1960 батьками ОСОБА_10 записані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується копією такого свідоцтва.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 29.11.1948 батьками ОСОБА_13 записані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що підтверджується копією такого свідоцтва.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 28.11.1965, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 28.11.1965 зареєстрували шлюб.

Згідно з копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу №00052518526 від 21.07.2025, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 15.05.1983 зареєстрували шлюб; 06.06.1989 шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_2 розірвано.

З копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00052518703 від 21.07.2025 убачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_20 18.11.1959 зареєстрували шлюб.

Згідно з копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00052518753 від 21.07.2025, батьками ОСОБА_21 записані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Погребище, Вінницької області померла ОСОБА_15 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00052519831 від 21.07.2025 (а.с. 51).

Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00052520012 від 21.07.2025, ОСОБА_14 та ОСОБА_22 08.03.1948 зареєстрували шлюб.

З копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0005250112 від 21.07.2025 убачається, що батьками ОСОБА_23 записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_12 у с. Заливанщина, Калинівського району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 20.03.2012.

З копії свідоцтва про право власності на житло від 24.04.2008 убачається, що ОСОБА_2 належала квартира, розташована у АДРЕСА_1 (11/100 частки секції №10).

З копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 №30/2025 убачається, що ОСОБА_1 21.07.2025 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ткачук М.В. із заявою, у якій зазначає, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідної сестри ОСОБА_2 вона приймає; інших спадкоємців першої та другої черг немає.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №42/02-31 від 23.03.2026 приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Ткачук М.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 , у зв`язку із неможливістю встановити родинні відносини, що підтверджується копією такої постанови.

ОСОБА_24 , підпис якого перевірено нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, у своїй письмовій заяві, поданій до суду 18.05.2026, зазначив, що «він народився і виріс у селі Заливанщина, Калинівського району Вінницької області; його батько ОСОБА_25 був рідним братом ОСОБА_6 , яка була заміжня за ОСОБА_26 , вони все життя прожили у шлюбі і мали п?ятеро дочок ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які були його двоюрідними сестрами; після укладення шлюбу ОСОБА_32 змінила прізвище на ОСОБА_33 , а ОСОБА_34 змінила прізвище на ОСОБА_35 ; у 1948 році ОСОБА_15 народила дочку ОСОБА_36 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_37 ; у 1960 році ОСОБА_12 народила дочку ОСОБА_38 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_39 ; на теперішній час ОСОБА_2 померла; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його двоюрідними племінницями, а між собою були двоюрідними сестрами, оскільки їх матері були рідними сестрами та мали одного батька ОСОБА_40 та одну матір ОСОБА_6 ; усі родичі, друзі та знайомі сприймали ОСОБА_1 та ОСОБА_41 як двоюрідних сестер».

ОСОБА_42 , підпис якого перевірено нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, у своїй письмовій заяві, поданій до суду 18.05.2026, зазначив, що «він народився і виріс у селі Заливанщина, Калинівського району Вінницької області, де мешкає і по теперішній час; у дитинстві він навчався в одному класі з ОСОБА_43 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_37 ; він був дуже добре знайомий з родиною ОСОБА_1 , знав її матір та батька, дідусів та бабусь; знає, що у її дідуся ОСОБА_40 та бабусі ОСОБА_6 було п?ятеро дочок, у тому числі ОСОБА_34 та ОСОБА_32 , які після укладення шлюбу змінили прізвища на ОСОБА_35 та ОСОБА_33 відповідно; коли вони з ОСОБА_44 навчалися приблизно у 5-6 класі, її тітка ОСОБА_45 народила дочку ОСОБА_38 і усі діти в класі знали, що у ОСОБА_46 народилась двоюрідна сестра; після цього часто бачив, як ОСОБА_47 допомагала доглядати свою двоюрідну сестру ОСОБА_38 ; знає, що після укладення шлюбу ОСОБА_47 змінила прізвище на ОСОБА_37 , а ОСОБА_48 на ОСОБА_39 ; на теперішній час ОСОБА_2 померла; оскільки матері ОСОБА_46 та ОСОБА_49 мали одного батька ОСОБА_40 та одну матір ОСОБА_6 , вони були рідними сестрами, а їхні дочки двоюрідними сестрами; усі жителі с. Заливанщина знали ОСОБА_3 та ОСОБА_50 як рідних сестер, а ОСОБА_51 як двоюрідних сестер».

ОСОБА_52 , підпис якого перевірено нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, у своїй письмовій заяві, поданій до суду 18.05.2026, зазначив, що «він народився і виріс у селі Заливанщина, Калинівського району Вінницької області; у своєму дитинстві дуже тісно спілкувався та товаришував з ОСОБА_13 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_37 ; дуже добре знав її матір ОСОБА_53 , яка була його двоюрідною сестрою та її діда ОСОБА_40 і бабу ОСОБА_6 , яка була його тіткою, оскільки його батько ОСОБА_25 був її рідним братом; також добре знав її рідну тітку ОСОБА_54 , яка також була його двоюрідною сестрою; коли їм з ОСОБА_1 було близько 11-12 років ОСОБА_55 народила дочку ОСОБА_56 , яку вони з ОСОБА_44 допомагали доглядати та виховувати у дитинстві; після одруження ОСОБА_48 змінила прізвище на ОСОБА_39 ; на теперішній час ОСОБА_2 померла; йому достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були двоюрідними сестрами, оскільки їх матері були рідними сестрами та мали одних батька та матір; з цим фактом були обізнані усі жителі села Заливанщина, Калинівського району Вінницької області і сприймали ОСОБА_3 та ОСОБА_50 як рідних сестер, а їхніх дітей як двоюрідних братів та сестер».

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини, поділяються на юридично значущі та юридично байдужі, з якими пов`язують виникнення будь-яких юридичних наслідків.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі або в силу якихось особливих властивостей, а внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 (справа № 320/948/18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 (справа № 643/6447/19), від 03.02.2021 (справа № 644/9753/19), від 18.11.2020 (справа № 554/3600/19), від 25.11.2020 (справа № 636/4087/19), від 19.06.2019 (справа № 752/20365/16-ц), від 05.12.2019 (справа № 750/9847/18).

Заявник ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 є її двоюрідною сестрою, оскільки їхні матері ОСОБА_3 та ОСОБА_57 були рідними сестрами.

Однак у записі про народження їхніх матерів наявні розбіжності у зазначенні батьків, а саме: батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а батьками ОСОБА_57 записані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим заявник не може підтвердити факт родинних відносин з двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , що перешкоджає їй оформити свої спадкові права після смерті останньої, оскільки інші спадкоємці після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні.

Тому встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , породжує для останньої юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У частинах першій та другій статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У частині першій статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У частині першій статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Отже, для оформлення спадкових прав після померлого необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання (реєстрації) спадкодавця, оскільки відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту родинних відносин, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Наявність факту родинних відносин можуть підтвердити такі докази: автобіографії, фотографії, листи, як ділового так і особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, господарські книги, домові книги, а також інші документи; листи органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, котрі можуть підтвердити про взаємовідносини померлого із заявником.

Заявник ОСОБА_1 надала суду усі наявні у неї документи на підтвердження родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 , а також долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_24 , ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , які підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: що ОСОБА_1 являється двоюрідною сестрою ОСОБА_2 .

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту родинних відносин спору про право виявлено не було.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Керуючись статтями 13, 89, 95, 211, 247, 258, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вінницька міська рада, про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , являється двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ьяка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа Вінницька міська рада, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Дата складення повного судового рішення 21.05.2026.

СУДДЯ