Рішення № 136691592, 19.05.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/518/26

Провадження № 2/386/274/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2026 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : Представник ТОВ «Споживчий центр» Кузьменко М.В. звернувся до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що 09.03.2024 року між сторонами був укладений кредитний договір (оферти) №09.03.2024-100002448, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 12 000,00 грн. строком на 42 дні з датою повернення кредиту 19.04.2024 року. Договір підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, таким же підписом підписаний додаток до договору заявку.

За загальними умовами вказаного договору позичальник отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язувався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 23 760, 00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., по процентам в розмірі 11 760, 00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», а тому простить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 23 760, 00 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позов не подавала.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Судом встановлено, що 09.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №09.03.2024-100002448.

При цьому вбачається, що позичальником під час укладення кредитного договору № 09.03.2024-100002448 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Далі, за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», який ОСОБА_1 отримав на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, графік платежів, підтверджено укладення кредитного договору, отже Кредитний договір (оферти) №09.03.2024-100002448 укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Заявці до Договору, яка містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією заявки на укладання кредитного договору №09.03.2024-100002448 від 09.03.2024 року; копією підтвердження та пропозиції про укладання кредитного договору №09.03.2024-100002448 від 09.03.2024 року; копією паспорту споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 12 000,00 грн. строком на 42 дні зі сплатою процентної ставки у розмірі 2% або 2,5% за день користування кредитом, яка застосовується у відповідні періоди, що детально відображено в договорі.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується квитанцією про електронний переказ коштів від 09.03.2024 на карту позичальника 5168-75х36.

З наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 23 760, 00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., по процентам в розмірі 11 760, 00 грн..

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати по кредиту у строки, передбачені кредитним договором №09.03.2024-100002448 від 09.03.2024 року розмірі 23 760, 00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн. та заборгованості по процентам в розмірі 11 760, 00 грн., позивачем доведено.

За встановлених обставин позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд постановив : Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Договором №09.03.2024-100002448 від 09.03.2024 року у розмірі 23760, 00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко