Ухвала суду № 136691500, 19.05.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3153/25

Провадження № 2-п/192/4/26

Ухвала

Іменем України

19 травня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

представника відповідача адвоката Шаровського С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2026 року за допомогою електронного кабінету відповідач через свого представника подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування вказаної заяви зазначив, що про існування заочного рішення суду він дізнався лише 03 квітня 2026 року, а з повний текст заочного рішення він отримав 07 квітня 2026 року через свого представника. Крім того він звернувся 08 лютого 2026 року через свого представника до Дніпровського апеляційного суду із заявою про оскарження заочного рішення, але 17 березня 2026 року апеляційним судом було постановлено ухвалу про відмову в прийняття апеляційної скарги, як передчасно поданої та повернуто її скаржнику.

Тому просив поновити йому пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року (а. с. 164-169).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, зазначив, що відповідач отримав копію повного тексту заочного рішення 07 квітня 2026 року через свого представника, крім того послався на те що 08 лютого 2026 року він оскаржив заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, що також позбавило його можливості своєчасно подати заяву про перегляд заочного рішення.

Вислухавши представника відповідача, ознайомившись із заявою та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

09 січня 2026 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено (а. с. 117-121).

Згідно ст. 283 ЦПК України - відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно матеріалів справи, відповідачу повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення.

Як вказує відповідач він отримав копію заочного рішення суду 07 квітня 2026 року, що підтверджується заявою представника відповідача від 22 березня 2026 року (а. с. 158).

Проте посилання відповідача, що до 07 квітня 2026 року він не отримував копію заочного рішення є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно супровідного листа від 22 січня 2026 року, відповідачу судом було направлено копію заочного рішення, яку він отримав особисто 27 січня 2026 року, що вбачається з роздруківки статусу відправлення, яким направлено копію заочного рішення відповідачу (а. с. 123, 186).

Крім того, суд зауважує, що представник відповідача сам вказує в апеляційній скарзі, яку подав 08 лютого 2026 року, що повний текст рішення відповідач отримав у застосунку ДІЯ 10 січня 2026 року (а. с. 127 зворот).

Тому на думку суду, з врахуванням дати отримання поштовим зв`язком копії заочного рішення 27 січня 2026 року, строк на подання відповідачем заяви про поновлення строку сплив 16 лютого 2026 року.

Разом з тим відповідач через свого представника подав заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення лише 07 квітня 2026 року, і тому враховуючи положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України такий строк поновленню не підлягає.

Крім того, суд не знаходить і інших підстав для поновлення пропущеного строку, посилання представника відповідача на те, що він звернувся до апеляційного суду із оскарженням заочного рішення і тому пропустив з цих причин строк на апеляційне оскарження, прийняти до уваги не можна, враховуючи, що вказана апеляційна скарга подана адвокатом, який відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність щодо представництва і повинен бути обізнаний з положеннями ст. 284 ЦПК України та ст. 287 ЦПК України, щодо перегляду заочного рішення та оскарження заочного рішення. При цьому суд зауважує, що в своїй апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що рішення яке він оскаржує 08 лютого 2026 року є заочним, що свідчить про обізнаність представника відповідача про спеціальний порядок судового розгляду в цій справі. Тому вказані доводи представника відповідача не є поважною причиною пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Як зазначила в своїй постанові від 12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких підстав, оскільки відповідач подав заяву з пропуском строків встановлених ст. 284 ЦПК України, при цьому поважні причини, які б перешкоджали представнику відповідача подати заяву у встановлені строки відсутні, тому суд вважає, що в задоволені заяви відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а подана заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 20 травня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.