Ухвала суду № 136691248, 27.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8438/24

Провадження № 6/204/64/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника заявника Наконечної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву про визнання виконавчого листа виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2025 року по цивільній справі № 204/8438/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява від АТ КБ «Приватбанк» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2025 року по цивільній справі № 204/8438/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2572,86 грн. В обґрунтування заяви вказано наступне. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 23.05.2011 року у розмірі 60985,91 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17818,93 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 43166,98 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року - скасовано в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, судового збору, та в цій частині ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 707,58 грн. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2572,86 грн. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 23 травня 2011 року суми 60985,91 грн. зменшивши її з 60985,91 грн. до 17818,93 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту. 10.12.2025 року Печерським ДВС відкрите ВП 79788042 ідентифікатор 2Е64АВ8270В6 про стягнення боргу. При цьому по справі № 204/8438/24 банком було виконано рішення суду шляхом проведення зарахування. 05 вересня 2025 року АТ КБ "ПриватБанк" направив ОСОБА_1 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. У вказаній заяві, АТ КБ "ПриватБанк" повідомило про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог з компенсації витрат по сплаті судового збору у розмірі 2572,86 грн. до АТ КБ "ПриватБанк", що виникли на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі № 204/8438/24 на загальну суму 2 572,86 грн. та частково вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 на суму 17 818,93 грн. - заборгованість за кредитним договором від б/н від 23.05.2011, що виникли на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року. З суми у розмірі 2 572,86 грн. АТ КБ "ПриватБанк" утримано податки - податок з доходів фізичних осіб та військовий збір на суму 591,75 грн. відповідно до ст. 168 Податкового Кодексу України. З урахуванням утриманих податків на задоволення вимог АТ КБ "ПриватБанк" зараховано 1 981,11 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.05.2011. З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" перед ОСОБА_1 з компенсації судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 572,86 грн., що випливають з постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі № 204/8438/24, є припиненими. З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості за кредитним договором б/н від 23.05.2011 у розмірі 17 818,93 грн. перед АТ КБ "ПриватБанк" частково на суму 1 981,11 грн. є припиненими. Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" вчинило односторонній правочин, згідно якого були припинені зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" з компенсації ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 572,86 грн. 04.12.2025 року представником ОСОБА_1 було подано заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №204/8438/24 в частині стягнення з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2572,86 грн. Проте станом на 16.02.2026 року відповідно до інформації з АСВП заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновською Тетяною Вадимівною, виконавче провадження №79788042 не закінчено.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала заяву та просила задовольнити її.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином..

Вислухавши представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість у загальному розмірі 60 985,91 грн та судовий збір.

Однак, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 року вказане рішення було змінено:

-суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку зменшено до 17 818,93 грн (тіло кредиту);

-з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто 707,58 грн судового збору;

-з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 стягнуто 2 572,86 грн судового збору.

05 вересня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

При проведенні операції банком було утримано податки (ПДФО та військовий збір) у сумі 591,75 грн, у зв`язку з чим сума фактичного зарахування на погашення кредиту склала 1 981,11 грн.

Таким чином, зобов`язання Банку перед ОСОБА_1 щодо виплати 2 572,86 грн було припинено у повному обсязі у вересні 2025 року, що підтверджується банківською випискою.

04.12.2025 року представник ОСОБА_1 подав заяву про примусове виконання рішення щодо стягнення з Банку судового збору в сумі 2 572,86 грн.

10.12.2025 року Печерським ДВС було відкрите виконавче провадження № 79788042.

24.12.2025 року Банк надав державному виконавцю заяву про закінчення провадження у зв`язку з його фактичним виконанням (зарахуванням), що відбулося ще до відкриття провадження.

Проте станом на 16.02.2026 року виконавче провадження № 79788042 залишається відкритим, а виконавчий лист за ним вважається чинним до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно із ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Загалом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково не є виключним.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішення законної сили, одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, суд доходить висновку про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2025 року по цивільній справі № 204/8438/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2572,86 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 89, 258-260, 261, 353, 354, 432, 444 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання виконавчого листа виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2025 року по цивільній справі № 204/8438/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2025 року по цивільній справі № 204/8438/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2572,86 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Самсонова