Постанова № 136690910, 20.05.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2505/26

Провадження № 3/211/1006/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 травня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

26.02.2026 року о 22 годині 14 хвилин в м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 63 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що 26.02.2026 року о 22 годині 14 хвилин в місті Кривий Ріг по проспекту Університетському керував транспортним засобом Honda CR-V. Він був зупинений працівниками поліції, які йому пояснили, що його зупинили, оскільки він керував автомобілем, у якого горіли тільки габаритні вогні. В ході спілкування з поліцейськими, останні запропонували йому пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, але він відмовився.

Адвокат Заборський О.В. в судовому засіданні просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки: працівники поліції зупинили ОСОБА_2 за керування без світла фар, а не за ознаками сп`яніння; не доведено реальні ознаки наркотичного сп`яніння; не доведено, що ОСОБА_1 був належно відсторонений від керування.

Вислухавши ОСОБА_1 , його захисника Заборського О.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порушення цих вимог, та керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Пунктами 5, 6, 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з п.4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція №1395), результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

З відеозапису здійсненого на бодікамеру поліцейського вбачається, що 26.02.2026 о 22год. 14хв. працівники поліції зафіксували, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , без включеного світла фар, і зв`язку з чим був зупинений. Запідозривши водія ОСОБА_1 у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що водій відмовився.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження такого огляду відмовився.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Протокол від 26.02.2026 відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Зокрема, на підставі повністю відтвореного відеозапису подій, судом встановлено, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 дійсно було зупинено поліцейськими в зазначений день, час та місці.

В частині посилання на безпідставну зупинки транспортного засобу слід зазначити наступне.

Оцінюючи доводи про те, що жодних підстав визначених ст.35 ЗУ «Про національну поліції» для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 у працівників поліції не було, слід визнати необґрунтованими.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з п.п.5, 6, 7 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

- запроваджувати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

- встановлювати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

- перевіряти, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно вимог п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Як вбачається, водія ОСОБА_1 було зупинено на підставі повідомлення про порушення ним Правил дорожнього руху та можливе перебування у наркотичного сп`яніння, що виключає незаконність такої зупинки працівниками поліції. Крім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.

Під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 в останнього були виявлені зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. На відеозаписах зафіксовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема факт керування транспортним засобом, подальше спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , та виявлення у останнього ознак наркотичного сп`яніння. Долучений відеозапис досліджувався судом і на думку суду є цілком належним і допустимим доказом у розумінні ст.251 КУпАП.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Керуючись ст.40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, слід стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави судовий збір в розмірі, встановленому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»

Керуючись ст.ст. 33, 130, 251, 247, 252, 283-285 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави - 665грн. 60грн.

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету 22030106, Код суду - 26371308.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя: І. О. Юзефович