Ухвала суду № 136690866, 14.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4282/26

Провадження № 1-кс/175/1070/26

2026 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: слідчої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю підозрюваного: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026042240000188 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Вишневе Криничанського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ..

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочину та кримінальних проступків), передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: так, 05 листопада 2015 року засновано ТОВ «БРОМТЕРМ», кінцевими засновниками та кінцевими бенефіціарами якого були ОСОБА_8 , що володів 80 % голосів, та ОСОБА_6 , що володів 20 % голосів. У відповідності до статуту ТОВ «БРОМТЕРМ»:

3.1. Товариство є власником майна, яке передане йому у власність учасниками як внески у статутний капітал, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, доходів одержаних від господарської діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Товариство має право продавати, дарувати та будь-яким іншим способом передавати (відчужувати) іншим підприємствам, організаціям, закладам, установам та громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно у тимчасове користування і позичати належне йому майно будівлі, споруди, обладнання, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу відповідно до чинного законодавства України та вимог цього статуту.

3.2. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

4.1. Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законодавством України та цим статутом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) здійснити відчуження своєї частки в статутному капіталі товариства в порядку, встановленому законом;

д) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість;

е) укласти корпоративний договір відповідно до діючого законодавства України. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором;

є) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства та інше. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і статутом товариства.

4.3. Учасники товариства зобов`язані:

а) дотримуватися дійсного статуту товариства;

б) виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

в) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими дійсним статутом;

г) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

д) нести інші обов`язки, які передбачені законодавством України.

12.1. Органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

12.2. Загальні збори учасників

12.2.1. Вищий орган товариства загальні збори учасників.

12.2.2. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

12.2.3. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.

12.3. Компетенція загальних зборів учасників.

12.3.1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

12.3.2. До компетенції загальних зборів учасників належить:

- визначення основних напрямів діяльності та зміна статуту;

- зміна розміру статутного капіталу;

- оцінка негрошових вкладів та перерозподіл часток;

- обрання, припинення повноважень та винагорода наглядової ради та виконавчих органів;

- контроль за виконавчим органом та створення інших органів товариства;

- придбання товариством часток учасників;

- затвердження результатів діяльності та розподіл прибутку/дивідендів;

- реорганізація та ліквідація товариства;

- інші питання, віднесені статутом до компетенції загальних зборів.

Так, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше ніж 01 жовтня 2024 року, у засновника ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 , що володів 20 % голосів, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, а саме: протоколу позачергових зборів учасників ТОВ «БРОМТЕРМ» від 01 жовтня 2024 року щодо зняття з обліку та подальшої перереєстрації автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому використовуючи заздалегідь завідомо підроблений офіційних документ, до якого були внесені невстановленою під час досудового розслідування особою завідомо неправдиві відомості, а саме: довідка про балансову вартість активу № 41 від 24 вересня 2024 року, створену від імені директора ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_9 , відповідно до якої вартість вказаного автомобіля склала 324682 гривні 00 копійок.

З цією метою засновник ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 01 жовтня 2024 року, у невстановлений під час досудового розслідування час, перебуваючи у приміщенні ТОВ «БРОМТЕРМ» за адресою: Дніпропетровська область, с-ще. Слобожанське, вул. Співдружності, 17, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, бажаючи в подальшому використовувати завідомо підроблений документ, з метою заволодіння чужим майном, в особливо великих розмірах, в порушення вимог статуту ТОВ «БРОМТЕРМ» 12.2.1., 12.2.3., 12.3.1, 12.3.2, без скликання загальних зборів учасників товариства, безпідставно, підписав та закріпив печаткою товариства підроблений офіційний документ, який видається та посвідчується підприємством, а саме: «протокол позачергових зборів учасників ТОВ «БРОМТЕРМ» від 01 жовтня 2024 року щодо зняття з обліку та подальшої перереєстрації на свою користь автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 », при цьому усвідомлюючи та достовірно знаючи, що кінцевий бенефіціар ОСОБА_8 , що володів 80 % голосів, не підписував цей протокол те не надавав своєї згоди на продаж вказаного автомобіля.

У подальшому, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 01 жовтня 2024 року невстановленою особою було складено підроблені офіційні документи, які видаються та посвідчуються підприємством, а саме: наказ ТОВ «БРОМТЕРМ» від 01 жовтня 2024 року від імені директора ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_9 здійснити державну перереєстрацію транспортного засобу, оформити та виготовити відповідні документи та зняти з балансу товариства автомобіль «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , довіреність ТОВ «БРОМТЕРМ» від 01 жовтня 2024 року від імені директора ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_9 , відповідно до якої уповноважено ОСОБА_10 представляти інтереси товариства в територіальних органах з надання сервісних послуг з питань продажу, придбання, транспортного засобу «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також невстановлена особа умисно, в порушення вимог статуту ТОВ «БРОМТЕРМ» п.п. 12.11.1, 12.11.4, 12.12, без скликання загальних зборів учасників товариства, безпідставно, в порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу № 73 від 07 лютого 2013 року про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» склала, підробила та закріпила печаткою підприємства завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: довідку про балансову вартість автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , якою засвідчила завідомо неправдиві відомості про його вартість станом на 24 вересня 2024 року в сумі 324682 гривні 00 копійок, однак згідно висновку експерта середня ринкова вартість автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 05 жовтня 2024 року складає 2608826 гривень 46 копійок, та вказані документи передала засновнику ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 з метою їх подальшого використання.

Після цього, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше ніж 03 жовтня 2024 року, перебуваючи у невстановленому місці, засновник ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на використання підроблених офіційних документів, з метою придбання права на майно, шляхом обману, а саме: автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ТОВ «БРОМТЕРМ», зловживаючи довірою, передав вищевказані підроблені документи, а саме: наказ, довіреність та довідку про балансову вартість активу ОСОБА_10 , з метою заволодіти чужим майном в особливо великих розмірах, при цьому запевнивши останнього, що надані документи відповідають дійсності.

У подальшому, 03 жовтня 2024 року ОСОБА_10 , не будучи обізнаним в злочинних намірах засновника ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 , діючи за його вказівкою, прибув до територіального сервісного центру № 1242 РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізький області за адресою: м. Дніпро, просп. Праці, 16, де зустрівся із засновником ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 , з яким вони підійшли до адміністратора ТСЦ № 1242, де ОСОБА_10 , виконуючи вказівки засновника ТОВ «БРОМТЕРМ» ОСОБА_6 , та відповідно до наданої йому довіреності ТОВ «БРОМТЕРМ» від 01 жовтня 2024 року, представляти інтереси товариства в територіальних органах з надання сервісних послуг з питань продажу, придбання, транспортного засобу «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , маючи при собі підроблені офіційні документи, а саме: довідку про балансову вартість автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та всі інші необхідні документи для продажу автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ТОВ «БРОМТЕРМ», передав вказані документи адміністратору ТСЦ № 1242 ОСОБА_11 .. Після цього адміністратором ТСЦ № 1242 ОСОБА_11 було виготовлено договір купівлі-продажу автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до якого вказаний автомобіль був проданий продавцем ТОВ «БРОМТЕРМ» та придбаний ОСОБА_6 за 324682 гривні 00 копійок, тобто останній придбав право на вказаний автомобіль шляхом обману, а також у порушення п.п. 2, 5 умов договору купівлі-продажу вказані грошові кошти на рахунок ТОВ «БРОМТЕРМ» перераховані не були. Відповідно до висновку експерта середня ринкова вартість автомобіля «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 2608826 гривень 46 копійок.

Отже, ОСОБА_6 заволодів чужим майном в особливо великих розмірах, а саме: автомобілем «Toyota LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_1 , 2020 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинивши ТОВ «БРОМТЕРМ» матеріальні збитки на загальну суму 2608826 гривень 46 копійок, яка більше ніж у 1723 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

Відомості про зазначені кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042240000188, правова кваліфікація правопорушень ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Тобто, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке кваліфікується як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, ознаки кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, та ознаки кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як використання завідомо підробленого документа.

Підозра у вчиненні ОСОБА_6 зазначених вище кримінальних правопорушень (злочинів) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: статутом ТОВ «БРОМТЕРМ»; наказами; довіреністю; довідками; заявами; договорами купівлі-продажу автомобіля; видатковою накладною; актом приймання передання товару; висновками експерта; протоколами тимчасового доступу до речей і документів; витягами; протоколом огляду; показами представника потерпілого ОСОБА_12 ; показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 ..

07 травня 2026 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочину та кримінальних проступків), передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних проступків та особливо тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 , з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із взяттям ОСОБА_6 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваного в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, яка вважає необхідним задовольнити клопотання, думку захисників, які вважають необхідним відмовити в задоволенні клопотання та обрати підозрюваному інший більш м`який запобіжний захід, думку підозрюваного, який просив не позбавляти його волі, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочину та кримінальних проступків), передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.

Також суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання, він працює, має офіційне джерело доходів. До того ж йому відомі місця проживання свідків та іншої підозрюваної в цьому кримінальному провадженні, які є його знайомими та членами родини.

Крім того, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, враховує й інші зазначені в клопотанні обставини, в першу чергу такі, як серйозність і характер обвинувачення. Так, за вчинення кримінальних проступків та злочину, в яких підозрюється ОСОБА_6 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Також суд зважає на обставини цих кримінальних проступків та злочинів, які вчинялися в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, роль і тривалість участі підозрюваного ОСОБА_6 у їх вчиненні. Тому вбачається, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень (кримінальних проступків та злочинів), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях (кримінальних проступках та злочинах), у вчиненні яких він підозрюється, віку і стану здоров`я підозрюваного, наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, наявності постійного місця роботи, суд вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.

Крім того, оскільки слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, тому, суд, згідно положень ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 832000 гривень 00 копійок, а також покласти на підозрюваного такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінальних проступків та злочину та їхнім наслідкам, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 178, 182 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на п`ятдесят п`ять днів, до 07 липня 2026 року.

Строк затримання рахувати з моменту оголошення ухвали, а саме з 16 години 20 хвилин 14 травня 2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 832000 гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя: