Ухвала суду № 136688662, 28.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6462/25

2/705/1016/26

УХВАЛА

28.04.2026 м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., вирішуючи питання відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Паланська сільська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гупало Максим Михайлович звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Паланська сільська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї письмовими матеріалами, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Так, згідно п.п.3, 8 та 10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивач не зазначив ціну позову та не сплатила судовий збір.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, заявлено вимогу майнового характеру про витребування із чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,1715 га, кадастровий номер 7124381500:01:002:1233, розташовану в межах села Городецьке Уманського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 , крім вимоги майнового характеру заявлено вимогу немайнового характеру, а саме просить зобов`язати державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на вищевказане майно за ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Тобто у цьому випадку, дійсна вартість земельної ділянки має визначатися на підставі експертної оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви звіт про оціночну вартість спірної земельної ділянки на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України.

Позивачем подана позовна заява що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Після проведення оцінки майна, надання підтверджуючих документів та визначення ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідності до визначеного ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розміру ставки судового збору.

Згідно з п.п.1.2 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028 гривні.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. за платіжною інструкцією №1 від 07.10.2025, призначення платежу: «..судовий збір за позовом ОСОБА_3 , Вільнянський районний суд Запорізької області…», тобто сплачено судовий збір у іншій цивільній справі.

Отже матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за позовну вимогу майнового характеру на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Черкаській області /тг м. Умань/22030101; Код отримувача (код за ЄРДПОУ) 37930566; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат); Код отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UА588999980313151206000023755; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог, зазначених в цій ухвалі суду, а саме: визначити ціну позову та сплати судовий збір в розмірі зазначеному судом, та надання до суду документів на підтвердження його сплати.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Паланська сільська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Піньковський