Ухвала суду № 136688036, 18.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/1083/13-ц

Провадження № 6/135/19/26

У Х В А Л А

іменем України

18.05.2026 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді: Кривешко І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Сяба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ладижинського міського суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду заінтересовані особи: Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) та ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.09.2014 у справі № 129/1083/13-ц задоволено подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гайсинського районного управління юстиції та тимчасово обмежено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до моменту виконання своїх зобов`язань за судовим рішенням Гайсинського районного суду від 14.08.2013 про сплату боргу.

Підставою винесеної ухвали суду послужили матеріали виконавчого провадження №40748441 від 15.11.2013 з виконання виконавчого листа №2/129/286/2013 виданого 24.10.2013 Гайсинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 74607,84 грн.

Відповідно до постанови від 20.08.2025, винесеної головним дерджавним виконавцем Гайсинського відділу державної виконавчої служьи у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Довбушем Андрієм Григоровичем, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/129/286/2013 виданого 24.10.2013 Гайсинським районним судом Вінницької області про стягнення боргу в сумі 74607,84 грн. закінчено. В обгрунтування винесеної постанови було покладено той факт, що ним виконано в повному обсязі зобов`язання за судовим рішенням та сплачено борг в розмірі 74607,84 грн.

Вищевикладене й стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України встановленого ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.09.2014 у справі №129/1083/13-ц.

У судове засідання ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився. Через електронну пошту суду надав заяву (вх. № 674/26 від 16.04.2026) про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився. Чрез електронну пошту суду подано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, проти задоволення заяви не заперечують. Також у заяві зазначено, що виконавче провадження №40748441, з примусового виконання виконавчого листа №2/129/286/2013 виданого 24.10.2013 Гайсинським районним судом про стягнення боргу 74607,84 грн. з ОСОБА_1 завершено 20.08.2025, згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (вх.№ ЕП-803/26 від 12.05.2026).

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників судового розгляду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне розглянути заяву у відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.09.2014 року у справі № 1418/385/12 (провадження:№6/1418/8/2012) подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гайсинського районного управління юстиції задоволено, а саме: тимчасово обмежено в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до моменту виконання своїх зобов`язань за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.08.2013 про сплату боргу.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.08.2025 виконавче провадження № 40748441з примусового виконання виконавчого листа № 2/129/286/2013, виданого 24.10.2013 Гайсинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу закінчено на підставі ст. 39 п. 9 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із повним фактичним виконання (сплатою боргових зобов`язань у повному розмірі).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частинами 1, 3 ст. 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

У статті 13 Загальної декларації прав людини зазначено, що кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно п. 1-3 ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі Закон № 3857-ХІІ) громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону № 3857-ХІІ передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до ст. 8 Закону № 3857-ХІІ рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Положеннями ч. 1, 5-7 ст. 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Як вбачається з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відтак, виконавче провадження № 40748441 було закінчено, а факт закінчення виконавчого провадження № 40748441 також підтверджується витягом з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Таким чином, з урахуванням відсутності у ОСОБА_1 відкритих виконавчих проваджень та непогашеної заборгованості, мета, для виконання якої було застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , є виконаною, а тому, існування такого обмеження станом на момент звернення до суду з даною заявою порушує право ОСОБА_1 на вільне пересування, в тому числі право вільно залишити територію України.

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище матеріали, вбачається, що припинили існувати підстави застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до ОСОБА_1 у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа та закінченням виконавчого провадження, а тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260,441 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що встановлено ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.09.2014 у справі № 129/1083/13-ц.

Копію ухвали направити до Державної прикордонної служби для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи :

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) адреса: 23700, Вінницька область м. Гайсин, вул. І. Франка, 28, код ЄДРПОУ:35019785;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 .

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна