Ухвала суду № 136687315, 19.05.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/659/26

Провадження №1-кп/571/137/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12024180000000296 від 23.02.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , з незакінченою вищою освітою, фізичної особи підприємця, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

-клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту,-

встановив:

В провадженні Рокитнівського районного суду Рівненської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024180000000296 від 23.02.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

06.05.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання вказує, що причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, на що вказують сукупність зібраних на досудовому розслідуванні доказів та наявність підстав вважати підозру обґрунтованою. 28.03.2026 прокурором затверджено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, який направлено до суду. Прокурор зазначає про наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України та мети продовження запобіжного заходу забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання ризикам: переховуватися від суду та незаконного впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Наявність першого ризику доводить тим, що санкція ч. 2 ст. 286 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років може спонукати обвинуваченого вжити заходів, щоб переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність такого ризику.

У існування другого ризику, прокурор посилається на те, що обвинувальний акт нещодавно надійшов до суду для його розгляду. Судового розгляду ще не було, свідки не допитувалися. Зазначає, що отримавши копії матеріалів кримінального провадження, ознайомившись із протоколами допиту свідків, в яких є особисті дані та місця проживання, відомості щодо виконавців експертиз, обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків,експертів, інших обвинувачених.

Інші більш м`які запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, які не пов`язані із домашнім арештом не зможуть запобігти цим ризикам, не здатні забезпечити своєчасне з`явлення до суду на виклик для розгляду справи, виключити можливість впливу на свідків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала із підстав зазначених у клопотанні.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , посилаючись на те, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту перешкоджає обвинуваченому повноцінно працювати, матеріально забезпечувати сім`ю, просили змінити запобіжних захід на більш м`який у виді застави в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 грн. з покладенням обов`язків не спілкуватися зі свідками, про що подав письмове клопотання.

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона захисту посилається на те, що обвинувачений, має постійну роботу та є фізичною особою підприємцем. Займається діяльністю за основними видами лісозаготівля, лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічним обладнанням. За родом своєї діяльності багато часу проводить у дорозі, оскільки така діяльність здійснюється по всій території України. Згідно досягнутих домовленостей по договору №01/04-26 від 23.04.2026 року, зобов`язаний прибувати за підборкою та отриманням лісопродукції на склад Слобожанського офісу ДП «Ліси України», що знаходиться в Полтавській області. В подальшому контролювати та супроводжувати відправку відібраного лісоматеріалу на його обробку до смт. Летичів Хмельницької області. Не виконання ним обумовленої роботи, не вчасне виконання зобов`язання тягне за собою накладення штрафних санкції та відшкодування завданих збитків, пов`язаних із зберіганням лісопродукції.

Обвинувачений не взмозі в межах одного робочого дня дістатися до місця роботи, виконати обумовлену роботу та повернутись до місця свого проживання у вказаний час.

Не можливість повноцінно займатися роботою негативно впливає на матеріальний стан та забезпечення родини, оскільки обвинувачений є єдиним годувальником в сім`ї та в силу таких обмежень не має змоги матеріально забезпечувати свою родину, утримувати малолітнього сина, піклується про батьків, один з яких є інвалідом 3 групи;.

Просять врахувати, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, окрім підприємницької діяльності займається волонтерством, має міцні соціальні зв`язки: родину та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. На протязі всього часу обвинувачений сумлінно дотримувався раніше обраного запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків судом, на виконання ухвали Рівненського районного суду від 26 березня 2026 року, здав на зберігання до Дубенського відділу УДМС у Рівненській області свій паспорт для виїзду за кордон, раніше не судимий;

Захисник, просить врахувати і ту обставину, що в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, які вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок протиправних дій самого потерпілого, ОСОБА_8 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння не переконавшись в безпечності, виїхав на дорогу, чим порушив вимоги п. 10.1 та п. 16.11 ПДР, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, що стало передумовою виникнення дорожньо-транспортної пригоди (висновок експерта №СЕ-19/118-26/4488-ІТ від 27.03.2026 року).

З цих підстав сторона захисту просить замінити домашній арешт у нічний час на заставу із тими ж обов`язками, що зазначені у клопотанні прокурора.

Прокурор щодо клопотання захисника заперечував з тих підстав, що обвинувачений матиме змогу не з`являтися за викликом суду, а також не вчинив жодної дії у відшкодування шкоди.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Розглянувши обидва клопотання та думку сторін, щодо заявлених клопотань, дослідивши докази, долучені до клопотань, суд встановив наступне.

В провадженні суду відносно ОСОБА_4 перебуває обвинувальний акт, згідно з яким він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, однак законодавцем віднесено до категорії необережних.

Крім того, на увагу заслуговують доводи захисника, на те, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння та в такому стані допустив порушення вимог ПДР.

Однак, суд зважує на стадію кримінального процесу, а також на те, що обвинувальний акт надійшов відносно ОСОБА_4 , а тому не вдається до з`ясування обставини вчиненого кримінального правопорушення, оцінки доказів та не вирішує наперед питання вини ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки судом вирішується питання продовження застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 22 год 00 хв до 05 год. 00 хв. з покладеними обов`язками, з метою запобігання ризикам переховування від суду та впливу на свідків.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період доби, тобто така заборона не передбачає примусової ізоляції підозрюваного від суспільства. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши його доводи та заперечення захисту, суд встановив, що відсутні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, оскільки відомостей та доказів у їх підтвердження, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні прокурора не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується, займається власною справою, є волонтером БО БФ «Департамент військових волонтерів», має стійкі соціальні зв`язки, зокрема власну сім`ю та родину. Вказані обставини підтверджуються наданими до клопотання захисника доказами. Разом з тим, в матеріалах клопотання прокурора відсутні відомості та докази про порушення ним покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків у продовж періоду з 26.03.2026 по 19.05.2026, а також відсутні відомості про те, що останній намагався контактувати з свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Першого свідка він не знає взагалі, а другий відомий йому по роботі, однак після ДТП та до даного часу він з ним не зустрічався та не спілкувався, по роботі у тому ж числі. Таким чином, вказані ризики, як зазначено у клопотанні прокурора є ймовірними, а не вірогідним чи реальними.

Разом з тим, суд враховує положення ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочини, в якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; вчинення ним злочину, наслідком якого є смерть людини, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що у свою чергу, потребує застосування запобіжного заходу.

Оскільки, прокурором не доведено обставин передбачених п.3 ч. 1 ст 194 КПК України, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, з огляду на наведене, а також даних в їх сукупності про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має дохід від підприємницької діяльності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, з урахуванням його процесуальної поведінки, виконання під домашнім арештом в нічний час обов`язків покладених на нього судом та той факт, що на території України діє комендантська година, суд дійшов висновку, що забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків може бути досягнуто шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177-179,181,182,194 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12024180000000296 від 23.02.2024 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на заставу задовольнити.

Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 133 120, 00 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- утримуватись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України (у разі їх наявності).

Строк дії обов`язків до 19.07.2026.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, згідно ст. 395 КПК.

Суддя: