Рішення № 136686714, 19.05.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/572/2026

Справа 557/456/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 травня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/456/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 15.08.2025-100001895, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, строком на 98 днів, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

За ініціативою позичальника, строк дії кредитного договору було продовжено шляхом укладення 29 серпня 2025 року додаткового договору, строк кредитування яким продовжено до 113 днів (05 грудня 2025 року), додатковим договором від 16 вересня 2025 року строк кредитування продовжено до 131 днів (23 грудня 2025 року) та 03 жовтня 2025 року строк кредитування продовжено до 148 днів (09 січня 2026 року).

Зазначеними додатковими договорами змінено умови щодо строку кредитування та визначено нову денну процентну ставку у розмірі 0,65%, а також встановлено обов`язок позичальника сплатити нараховані проценти та комісію на момент їх укладення. Інші умови договору залишено без змін.

Додаткові договори є невід`ємною частиною основного кредитного договору, набирають чинності з моменту акцепту кредитодавцем та втрачають чинність з дати, наступної за датою невиконання розичальником його обов`язку, встановленого п. 2 договору.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 17 880,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 000,00 грн, заборгованість за процентами - 5 880,00 грн, відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України - 6 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, просила розглядати справу без її участі, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суду не повідомив, викликався до суду шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

01 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 травня 2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

15 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 15 серпня 2025 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, додатку, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір № 15.08.2025-100001895 від 15 серпня 2025 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п. 3.3 Пропозиції).

Згідно заявки, сума кредиту 6 000,00 грн, строк на який надається кредит 98 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 20 листопада 2025 року, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4441-11ХХ-ХХХХ-6010, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за день користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 200, 00 грн.

Також судом установлено, що 29 серпня, 16 вересня та 03 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , у спосіб, зазначений вище, було укладено додаткові договори до кредитного договору (оферта), за якими сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення позичальника продовжити строк, на який надається кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даних додаткових договорів викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору, денну проценту ставку та її розрахунок.

Так, додатковим договором від 29 серпня 2025 року, строк кредитування продовжено до 113 днів (05 грудня 2025 року), 16 вересня 2025 року строк кредитування продовжено до 131 днів (23 грудня 2025 року) та 03 жовтня 2025 року строк кредитування продовжено до 148 днів (09 січня 2026 року).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 000,00 грн підтверджено повідомленнями ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яким було надано послуги з переказу грошових коштів в національній валюті без відкриття рахунку згідно договору ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року, зокрема відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 15 серпня 2025 року на суму 6 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 15.08.2025-100001895.

Зазначені реквізити банківської карти у вказаному вище повідомленні співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі (заявці) № 15.08.2025-100001895 від 15 серпня 2025 року.

Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком заборгованості за договором № 15.08.2025-100001895 від 15 серпня 2025 року, заборгованість відповідача складається із основного боргу - 6 000,00 грн, процентів 5 880,00 грн, неустойки - 6 000,00 грн, а всього 17 880,00 грн. Проценти нараховані за період з 15 серпня 2025 року по 09 січня 2026 року.

Застосовані норми права

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Мотиви та висновки суду

Суд, установивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом установлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 15 серпня 2025 року був укладений кредитний договір № 15.08.2025-100001895 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 6 000,00 грн строком на 98 днів, тобто до 20 листопада 2025 року, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.

Також судом установлено, що 29 серпня, 16 вересня та 03 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у спосіб, зазначений вище, було укладено додаткові договори до кредитного договору, за якими строк кредитування неодноразово було продовжено: до 113 днів (05 грудня 2025 року), до 131 днів (23 грудня 2025 року) та до 148 днів (09 січня 2026 року).

15 серпня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком заборгованості за договором № 15.08.2025-100001895 від 15 серпня 2025 року, заборгованість відповідача складається із основного боргу - 6 000,00 грн, процентів - 5 880,00 грн, неустойки - 6 000,00 грн, а всього 17 880,00 грн. Проценти нараховані за період з 15 серпня 2025 року по 09 січня 2026 року.

Розмір заборгованості у частині розміру тіла кредиту та процентів за користування кредитом, на переконання суду, відповідає умовам договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування за погодженою відсотковою ставкою. Крім того такий розрахунок відповідачем не спростований, власних контррозрахунків останній не надав.

Водночас позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 6 000,00 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 6 000,00 грн неустойки підлягає списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11 880,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 000,00 грн, заборгованість за процентами 5 880,00 грн.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 768,90 грн (3 328 х 0,8=2662,40; 11 880,00 х 100 : 17 880,00 = 66,44 %; 2662,40 х 66,44 % = 1 768,90).

Щодо судових витрат сторін на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи включає в себе: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 6000,00 грн.

Однак, сторона позивача повідомляє, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

Тому, вирішення питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, судом поки не розглядається.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.08.2025-100001895 від 15 серпня 2025 року в розмірі 11 880 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1 768 гривень 90 копійок, всього 13 648 (тринадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 90 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя Ю.В. Оленич