Постанова № 13668659, 07.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1115/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” про зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна та зобовязання вчинити певні дії,суд , -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси в якому заявник просить зупинити видаткові операції на рахунках дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”; заборонити відчуження дочірнім підприємством “Транспортно-експедиційний центр” майна та зобовязати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В поданні державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси зазначено, що згідно облікової картки з орендної плати з юридичних осіб станом на 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р., 31.01.2011 р., розрахунку податкового боргу, а також довідки про суми податкового боргу станом на 31.01.2011р. дочірнє підприємство “Транспортно-експедиційний центр” має податковий борг у сумі 360597, 04 грн. Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05.02.2010 року активи дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” знаходяться у податковій заставі, термін дії 05.02.2015 рік. На підставі п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України начальником державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення за №1 від 26.01.20111 року про опис майна дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” у податкову заставу, з яким боржник був ознайомлений. 02.02.2011 року податкового керуючого державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси було не допущено до здійснення опису майна, про що свідчить акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 02.02.2011 року за №37/24-1. З урахуванням зазначених обставин та на підставі п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, ст.1833 Кодексу адміністративного судочинства України державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси звернулась до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”; заборонення відчуження майна та зобовязання допуску податкового керуючого до опису майна у податкову заставу.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги та обґрунтування подання у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог подання, оскільки податковому керуючому керівництвом підприємства не вчинялось перешкод до здійснення опису майна в податкову заставу, крім того суми боргу на які посилається позивач є спірними у звязку з намірами оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши доводи подання та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

23.09.1998 року Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було зареєстровано дочірнє підприємство “Транспортно-експедиційний центр”, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2108 (копія а.с.5).

Згідно повідомлення державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 01.02.2011 року за №7293, дочірнє підприємство “Транспортно-експедиційний центр” взято на облік за неосновним місцем обліку у державні податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси, у звязку з наявністю підрозділу (обєкта) за адресою м. Одеса, Суворовський район, вул.Балківська, Б. 22 (копія а.с.6).

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі дочірньому підприємсту “Транспортно-експедиційний центр”, Одеською міською радою надано у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площадею 17836 кв. м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 22-а.

Станом на 31.01.2011 рік дочірнє підприємство “Транспортно-експедиційний центр” має податковий борг у сумі 360597, 04 гривень, що підтверджується облікової карткою з орендної плати з юридичних осіб станом на 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р., 31.01.2011 р., розрахунком податкового боргу, а також довідкою про суми податкового боргу (а.с.8-11).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (копія а.с.13) активи платника податків - дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”, згідно з актом опису від 04.02.2010 року №16 на підставі абз.3 п.п.8.2.1 п.8.2. ст. 8 Закону №2181, знаходяться в податковій заставі.

За період з 01.01.2010 року по 01.02.2011 року податковий борг з орендної плати дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” становить 142569, 77 гривень, що підтверджується довідкою про податковий борг та податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” (а.с.35-41).

Відповідно до наказу начальника державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси та додатку №3 (а.с.14, 15), з метою забезпечення практичного виконання ст.89, 91, 92, 94, 95 розділу ІІ Податкового кодексу України та ст. 8 Закону України «Про державну податкову служби»керуючись Порядком призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року за №1035, головного державного податкового ревізора інспектора відділу погашення прострочених податкових зобовязань Томайлу Людмилу Петрівну призначено податкових керуючим дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”.

Керуючись ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України начальником державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення №1 від 26.01.2011 року про опис майна у податкову заставу дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” (копія а.с. 16).

На підставі зазначеного рішення, 02.02.2011 року податковим керуючим Томайлою Л.П. було здійснено спробу опису майна дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” у податкову заставу, проте відповідач не допустив податкового керуючого до здійснення опису майна, про що складено відповідний акт (копія а.с.17).

Суд вважає, що подання державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року №1251-XII, положення якого діяли під час спірних правовідносин, платники податків та зборів зобовязанні сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою:для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пункт 286.3. статті 286 Податкового кодексу України передбачає, що платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пункт 287.4. статті 287 Податкового кодексу України, передбачає, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Стаття 89 Податкового кодексу України передбачає, що у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку виникає право податкової застави.

Як встановлено судом, на час звернення до суду, дочірнє підприємство “Транспортно-експедиційний центр” має податковий борг, який є самостійно визначеним відповідачем, що відображено в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” (копія а.с.41), що підтверджує виникнення у державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси право податкової застави відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Так, відповідно до наданих пояснень представника державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси та наданої довідки, сума податкового боргу дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” за період з 01.01.2010 року по 01.02.2011 року збільшилась на 142569, 77 гривень (а.с. 35).

Представник відповідача у судовому засіданні не спростовує наявності у дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” податкового боргу, проте зазначає про наявність бажання оскарження зазначеної заборгованості.

Суд вважає необґрунтованим такі посилання оскільки наявна у дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” заборгованість є самостійно визначеною та відповідно до положень п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Пункт 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Наявний в матеріалах справи акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу підтверджує факт не допуску податкового керуючого Томайли Л.П. до здійснення опису майна дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” у податкову заставу. А твердження представника відповідача щодо неприбуття податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу є безпідставними та не підтвердженими жодними доказами.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України, строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З урахуванням зазначених вище положень законодавства судом встановлено, що дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” у податкову заставу та складання відповідного акту про його не допуск є обґрунтованими та законними, у звязку з наявністю у відповідача податкового боргу та прийняттям відповідного рішення про опис майна у податкову заставу, прийнятого начальником державної податкової інспекції в Суворовському районі м.Одеси.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що подання державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про зупинення видаткових операції на рахунках дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”; заборони відчуження дочірнім підприємством “Транспортно-експедиційний центр” майна та зобовязання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу підлягають задоволенню.

Керуючись: Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 160-163, 167, 183 3 , 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про зупинення видаткових операції на рахунках дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр”, заборону відчуження дочірнім підприємством “Транспортно-експедиційний центр” майна та зобовязання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції на рахунках дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” (код ЄДРПОУ 30128755): 26009311765801 у Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, 65014 м. Одеса, пров. Сабанський, 2; 26004249051 філія ВАТ «МТБ», МФО 328168, 65008, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28; 26009102769700 у АКЦ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005, 61050, м.Харків, пр. Московський, 60; 26038228138003, 26063228138001 у Южному ГРУ ЗАТ ФКБ «ПРИВАТБАНК», МФО 328704, 65036, м. Одеса, вул. Щорса, 125/1; 26006100103521 у АКБ «ФІНБАНК», МФО 328685, 65012, м. Одеса, вул. Бєлінського, 16; 26004309328000 у ТОВ КБ «СКБ» м. Одеса, МФО 388313, 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 5 (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) до дня складення акта опису майна дочірнього підприємства “Транспортно-експедиційний центр” у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі у строк не більше двох місяців.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею о 16 год. 00 хв. 07.02.2011 року.

Суддя С.М.Корой

07 лютого 2011 року