Рішення № 136686533, 15.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1666/26

Провадження № 2/545/1790/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Білик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Предстаник позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.04.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1543-6973. Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:сума кредиту 15 000 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 днів; пільгова % ставка 0,01 % в день; знижена % ставка 0,01 в день; стандартна процента ставка 1 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1543-6973 від 19.05.2026 року про надання відповідачу додаткових коштів у кредит в сумі 5 000 грн. Цією угодою сторони домовилися продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить:393 дні.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1543-6973 від 21.04.2025 року в розмірі 43 720 грн., з яких: 12 800 грн. заборгованість за кредитом, 24 520 грн. заборгованість за відсотками, 6400 грн. заборгованість нарахована на підставі ст.625 ЦК України. Також прохав стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

29.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс».В обгрунтування чого вказує, що ним в рахунок погашення боргу було сплачено суму в розмірі 22 510 грн., що перевищує суму отриманого кредиту. Крім того вказав, що в період дії воєнного стану, позивач не мав права нараховувати заборгованість згідно ст.625 ЦК України. Також прохав суд врахувати, що він є інвалідом 2 групи (безтерміново) та має соціальний статус (учасник бойових дій, батько трьох неповнолітніх дітей).

В судове засідання відповідач не з?явилася, у відзиві на позовну заяву прохав розгляд справи провести без його участі .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1543-6973. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3843. (а.с.14-24).

Згідно п.4.1. Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 15 000 гривень.

Згідно п.4.7. та п.4.8. Договору тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Базовий період складає 21 календарних днів.

Згідно п.4.10 Договору, знижена % ставка 0,01 % в день; стандартна % ставка: - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору;- 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п.п.4.16. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 62 972,77 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

19.05.2026 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1543-6973, згідно якої кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000 грн.(зворот а.с.76-78).

Сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди.

Підпунктом 2.6 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії встановлено комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до додаткової угоди у кредит.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р., видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача) 21.04.2025 року в розмірі 15 000 грн., та 19.05.2025 року в розмірі 5 000 грн., чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. (а.с.75, зворот а.с.75).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1543-6973 від 21.04.2026 року станом на 24.02.2026 року, за відповідачем обраховується заборгованість на загальну суму 43 720 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту 12 800 грн., заборгованість за відсотками - 24 520 грн., 6400 грн. заборгованість нарахована на підставі ст.625 ЦК України. Нарахування заборгованості відповідачем здійснювалось за період з 21.04.2025 року по 24.02.2026 року, тобто в межах строку дії кредитного договору.

З вказаного розрахунку вбачається, що відповідач вносив кошти в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 22 510 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості в порядку ст.625 ЦК України,суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість нарахована в порядку ст.625 ЦК України в розмірі 6400 грн., була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, а тому позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) вказаної суми в розмірірі 6400 грн., тому ця вимога до задоволення не підлягає.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, 400 грн були спрямовані позивачем на погашення заборгованості, що нарахована в порядку ст.625 ЦК України. Вказані кошти підлягають зарахуванню у суму погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, п. 2.6 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1543-6973 від 19.05.2026 року, передбачено комісію за надання Кредиту, що становить 15 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до додаткової угоди у кредит, що становить 750 грн.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач в погашення комісії сплатив 750 грн.

Доводи відповідача, що сплачена ним сума в розмірі 22 510 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору перевищує розмір отриманого ним кредиту не заслуговує на увагу, оскільки вказане спростовується долученим позивачем розрахунком заборгованості, відповідно до якого вбачається, що вказана сума відповідачем, була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1543-6973 від 21.04.2025 року в розмірі 36 920 грн. (12 800 грн. заборгованість по тілу кредиту + 24520 грн. заборгованість за нарахованими відсотками - - 400 грн. зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості нарахованої відповідачу в порядку ст.625 ЦК України = 36920 грн.).

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 43720 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 36 920 грн.

Пропорційність задоволених вимог становить 84% (36 920 х 100: 43720 = 84%).

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2236,41 грн. (2662,40 х 84 % : 100% = 2236,41 грн.).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, тому питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, та п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивачу належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2236,41 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, бульвар Лесі Українки,буд.26, оф.407, м.Київ, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1543-6973 від 21.04.2025 року в розмірі 36 920 грн. (тридцять шість тисяч дев?ятсот двадцять гривень).

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, бульвар Лесі Українки,буд.26, оф.407, м.Київ, код ЄДРПОУ 38548598) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2236,41 грн. (дві тисячі двісті тридцять шість гривень сорок одна копійка).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Г.Путря