Рішення № 136686486, 13.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.05.2026Справа № 554/17222/25 Провадження № 2/554/179/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання Єфименко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії.

Позивачка просила, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на недоплачену суму пенсії у розмірі 63162 грн. 00 коп. після смерті ОСОБА_2 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Канатово Кропивницького району Кіровоградської області.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на свою користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 63162 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову вказала, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило 01.03.2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 17.12.2021 року.

Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_2 , проведена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області доплата до пенсії на підставі рішення суду, яка складає 63162 грн. 00 коп. (копія розрахунку на підставі рішення суду по справі №440/1388/20 від 17.04.2020 на доплату пенсії додається).

Недоотримана пенсія ОСОБА_2 не була виплачена, тому на виконання рішення суду 01.06.2021 року видано лист №440/1388/20.

09.12.2021 року головним державним виконавцем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області відкрито виконавче провадження №67824745.

До теперішнього часу рішення суду в повному обсязі не виконано, борг по пенсії в розмірі 63162 грн.00 коп. не виплачений.

Чоловік позивачки ОСОБА_2 загинув при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 05.03.2022 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Ряжко О.В. №194/02-14 від 11.07.2025 (копія додається). Факт подружніх відносин позивача та загиблого ОСОБА_2 підтверджується посвідченням члена сім`ї (дружини), члена сім`ї загиблого захисника України №000940 від 22.03.2022 та свідоцтвом про укладання шлюбу.

У лютому 2025 року позивачка виявила помилку у постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67824745 звернулася з заявою про виправлення помилки та заміну сторони виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 12.02.2025 року внесено правки до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2010 року. Та всіх постановах в межах виконавчого провадження ВП №67824745.

Рішенням (ухвалою) Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №440/1388/20, відмовлено у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони (стягувача), виконавчого провадження щодо виплати заборгованості по пенсії у розмірі 63162 грн. 00 коп.

14.07.2025 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Ряжко О.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на суму недоотриманої пенсії, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2

29.04.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на заяву ОСОБА_1 щодо недоотриманої пенсії чоловіка ОСОБА_2 роз`яснило положення ст..379 КАС України та рекомендувало звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Рішенням (ухвалою) Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/1388/20 про перерахунок заборгованості по пенсії.

Оскільки нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 63162,00 грн., Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило у виплаті недоотриманої частини пенсії, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження.

15.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому вони відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, у зв`язку із пропущеним строком.

19.01.2026 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.01.2026 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву, про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року у справі №440/1388/20, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум.

З копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1601003488 пенсіонер ОСОБА_2 , слідує, що сума доплати за рішенням суду становить 63162 грн. 00 коп.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.03.2022 року.

З копії листа приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Ряжко О.В. №194/02-14 від 11.07.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших спадкоємців, передбачених законом чи заповітом не має, спдкова справа №28/2022.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Ряжко О.В. №298/02-31 від 14.07.2025 року відмовлено ОСОБА_1 видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на суму недоотриманої пенсії, після пормерлого28 лютого 2022 року чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями1217,1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя,стають спадковими.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК Україниці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя не було отримано 63162,00 грн. на виконання рішення суду про перерахунок пенсії, а тому дані кошти належали спадкодавцеві та увійшли до складу спадщини. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 за законом успадкувала заборгованість по перерахунку пенсії в сумі 63162,00 грн.

На даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі № №440/1388/20 не виконано та виконавчих проваджень щодо його виконання не відкрито.

Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Аргументи відповідача про те, що до даних правовідносин необхідно застосовувати ч.1ст. 379 КАС, суд відхиляє, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.

Отже, спір, що виник у зв`язку з відмовою органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей52,379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 14 березня 2024 року у справі № 420/3331/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 500/620/20.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на спадкове майно пенсію, присуджену спадкодавцю за життя, та задоволення позову ОСОБА_1 , як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоплачену суму пенсії у розмірі 63162 грн. 00 коп. після померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 63162 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місце знаходження : 36000 м.Полтава, вул. Гоголя,34, код ЄДРПОУ - 13967927.

Повне рішення складено 18.05.2026року.

Суддя М.О. Материнко