Постанова № 13668634, 01.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 9957/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року м.Одеса

16год.42хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: Наймушин Ю.В. за довіреністю.

Від відповідача: Чернецький І.С. - за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Спілка пекарських центрів»до ДПІ у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Спілка пекарських центрів», в якій позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0010162301\2 від 01.10.2010., №0010162301\0 від 23 червня 2010р., №0010162301/1 від 21.07.2010р. у частині визначення податкового зобовязання на суму 42500,85грн., з яких 28333,90грн. - за основним платежем та 14166,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010152301\2 від 01.10.2010р., №0010152301\0 від 23 червня 2010р., №0010152301\1 від 21.07.2010р. в частині визначення податкового зобовязання на суму 46062,59грн., з яких 35417,38грн. - за основним платежем та 10625,21грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.; визнати висновки, які наведені в акті перевірки №3228\99\35620325\23-02 від 14.06.2010р., у частині взаємних відношень TOB «Спілка пекарських центрів»та ПП «Агроенергоінвест»по постачанню кунжуту в кількості 8500 кг на суму 170003,40 грн., такими, що не відповідають діючому законодавству.

Ухвалою суду від 27.01.2011р. закрито провадження у справі №2-а-9957/10/1570 в частині позовних вимог про визнання висновків, які наведені в акті перевірки №3228\99\35620325\23-02 від 14.06.2010р., у частині взаємних відношень TOB «Спілка пекарських центрів» та ПП «Агроенергоінвест»по постачанню кунжуту в кількості 8500 кг на суму 170003,40 грн., такими, що не відповідають діючому законодавству, у звязку з відмовою позивача від позову в цій частині вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність з його боку порушень п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.6 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", посилаючись на реальність угоди між TOB «Спілка пекарських центрів»та ПП «Агроенергоінвест», та правомірність включення до податкового кредиту за квітень 2009р. суми ПДВ, визначеної в отриманій від ПП «Агроенергоінвест»податковій накладній. Позивач не несе відповідальності за невиконання податкових зобовязань його контрагентами.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.6 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". В підтвердження зазначеного відповідач наголошує на тому, що при проведенні планової виїзної перевірки ПП "Агроенергоінвест" контрагента позивача, виявлено, що підприємством не сплачено податок на додану вартість та податок на прибуток, внаслідок невірного формування податкового кредиту та валових витрат; отже, підприємства, які є безпосередніми покупцями ПП «Агроенергоінвест»отримали податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині податкового кредиту сформованого за його рахунок.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 18.05.2010р. № 287/80, від 02.06.2010р. №316/90, виданих ДПІ у Київському районі м.Одеси, згідно із ч.1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2010 року, посадовими особами ДПІ у Київському районі м.Одеси проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Спілка пекарських центрів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2007р.по 31.03.2010р..

За результатами вказаної перевірки ТОВ «Спілка пекарських центрів»складений акт від 14.06.2010р. №3228/99/35620325/23-02 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка пекарських центрів", код за ЄДРПОУ 35620325, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2007р. по 31.03.2010р.».

В акті перевірки, зазначено серед іншого, що ТОВ «Спілка пекарських центрів»порушено п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37643грн., у тому числі за 2008р. в сумі 108грн., за І квартал 2009р. в сумі 638грн., за півріччя 2009р. в сумі 36555грн., за 3 квартали 2009р. в сумі 36947грн., за 2009р. в сумі 37261грн., за І квартал 2010р. в сумі 274грн. Також перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.6 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.1997р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 30115грн., у тому числі за грудень 2008р. у сумі 86грн., за січень 2009р. у сумі 63грн., за березень 2009р. у сумі 447грн., за квітень 2009р. у сумі 28577грн., за травень 2009р. у сумі 78грн., за червень 2009р. у сумі 78грн., за липень 2009р. у сумі 157грн., за вересень 2009р. у сумі 157грн., за жовтень 2009р. у сумі 126грн., за листопад 2009р. у сумі 126грн., за січень 2010р. у сумі 141грн., за лютий 2010р. у сумі 79грн.

Позивачем були подані до ДПІ у Київському районі м.Одеси письмові заперечення, які були відхилені відповідачем листом №16896/23-02 від 22.06.2010р.

На підставі зазначеного акту перевірки від 14.06.2010р. №3228/99/35620325/23-02 ДПІ у Київському районі м.Одеси прийняті податкове повідомлення-рішення №0010162301\0 від 23 червня 2010р., яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 45172,50грн., з яких 30115грн. за основним платежем та 15057грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у звязку з порушенням позивачем п.4.6 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; та податкове повідомлення-рішення №0010152301\0 від 23 червня 2010р., яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 52501,40грн., з яких 37643грн. за основним платежем та 14858,40грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у звязку з порушенням позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м.Одеси (вхід. від 05.07.2010р.). За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Київському районі м.Одеси прийнято рішення від 20.07.2010р. №19711/25-007 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0010162301\0 від 23 червня 2010р. та №0010152301\0 від 23 червня 2010р. залишені без змін, а скарги без задоволення. За результатами розгляду цієї скарги відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0010162301/1 від 21.07.2010р. та №0010152301\1 від 21.07.2010р.

ТОВ «Спілка пекарських центрів»оскаржило ці рішення до ДПА в Одеській області, яка своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги №35040/10/25-0007 від 24.09.2010р. залишила скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0010162301\0 від 23 червня 2010р. (№0010162301/1 від 21.07.2010р.) та №0010152301\0 від 23 червня 2010р. (№0010152301\1 від 21.07.2010р.) - без задоволення. За результатами розгляду цієї скарги відповідачем 01.10.2010р. винесені податкові повідомлення-рішення №0010162301/2 та №0010152301\2.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку, в частині донарахування ДПІ податкових зобовязань, повязаних з операцією купівлі-продажу кунжуту у ПП «Агроенергоінвест».

На думку суду, позовні вимоги ТОВ «Спілка пекарських центрів»підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Спілка пекарських центрів»(покупець) та ПП «Агроенергоінвест»(продавець) був укладений усний договір, згідно якого продавець зобовязався відвантажити, а покупець прийняти і оплатити 8500кг кунжуту за ціною 170003,40грн.

На виконання умов вказаного договору ПП «Агроенергоінвест»відвантажило позивачу кунжут (сезам) в кількості 8500кг на 170003,40грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної №РН-080401 від 08.04.2009р., у звязку з чим були виписана податкова накладна від 08.04.2009р. №НН-080401 на суму 170003,40грн., у т.ч. ПДВ 28333,90грн.

За наданий товар згідно вищезазначеної видаткової накладної та податкової накладної позивачем було здійснено безготівкову оплату шляхом перерахування грошових коштів у сумі 170003,40грн. на рахунок ПП «Агроенергоінвест», що вбачається з копій банківських виписок ВАТ «СВЕДБАНК»та зазначається в акті перевірки.

Сума ПДВ за вищевказаною податковою накладною була включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2009р., що відображено у рядку 2 розділу ІІ «Податковий кредит»додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2009р. ТОВ «Спілка пекарських центрів».

Судом встановлено, що підставою для висновку про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 35417,38грн. та завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 28333,90грн. (заниження податку на додану вартість на суму 30115грн.) за виписаною ПП «Агроенергоінвест»податковою накладною, відповідачем в акті перевірки зазначено інформацію з актів перевірки контрагентів ПП «Агроенергоінвест», складених ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та ДПІ у Залізничному районі м.Львова, в яких робиться висновок про нікчемність договорів укладених між ПП «Агроенергоінвест»та його контрагентом (ТОВ «Стартайм»), котрий в свою чергу, мав відносини з ТОВ «Компанія «Кентавр», що був визнаний банкрутом та його свідоцтво платника анульовано 25.08.2009р.

При цьому в акті перевірки ТОВ «Спілка пекарських центрів»зазначається, що постачальник товару (кунжуту) за спірною товарною операцією - ПП «Агроенергоінвест»не сплатив ПДВ та податок на прибуток, з чого робиться висновок про отримання безпосередніми покупцями (отже й ТОВ «Спілка пекарських центрів») податкової вигоди за рахунок несплати податкових зобовязань з ПДВ в частині податкового кредиту, сформованого за його рахунок.

Проте при здійснені перевірки позивача та оформленні результатів відповідним актом жодним чином не досліджувалося та не знайшло відображення питання взаємозвязку між придбанням позивачем кунжуту у ПП «Агроенергоінвест»та господарськими взаємовідносинами останнього з ТзОВ «Стартайм»та його контрагентом ТОВ «Кентавр». Та обставина, що ТОВ «Кентавр»було ліквідовано 28.09.2009р., а його свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.08.2009р., не може слугувати аргументом на користь висновків акту перевірки, оскільки операція з купівлі-продажу кунжуту у ПП «Агроенергоінвест»мала місце в квітні 2009р.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи митної декларації ПП «Агроенергоінвест»від 06.04.2009р. на 19000кг. кунжуту, ПП «Агроенергоінвест»самостійно імпортувало кунжут на територію України без участі контрагентів TOB «Стартайм»та TOB «Компанія Кентавр», що не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ є дати отримання від ПП «Агроенергоінвест»податкової накладної від 08.04.2009р.

Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Однак, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявною в матеріалах справи податковою накладною, яка була виписана ПП «Агроенергоінвест»згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Будь-яких заперечень та висновків стосовно статусу ПП «Агроенергоінвест»як платника ПДВ та правомірності його реєстрації як платника в акті перевірки ТОВ «Спілка пекарських центрів»не міститься.

Помилковим є висновок відповідача щодо не підтвердження позивачем права на податковий кредит, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, з огляду на несплату контрагентом позивача - ПП «Агроенергоінвест»податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок невірного формування податкового кредиту та валових витрат, також і у зв'язку з оплатою позивачем вартості наданих товарів згідно з виставленими рахунками та оформленими накладними.

До того ж, невиконання контрагентом позивача податкових зобовязань не тягне за собою недійсність угод, укладених з таким контрагентом, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Також, в підтвердження реальності усної угоди купівлі-продажу, позивачем до матеріалів позову додані копія імпортної митної декларації ПП «Агроенергоінвест»від 06.04.2009р. на 19000кг. кунжуту, копія дозволу №75\00924 від 18.02.2009р., карантину рослин на імпорт ПП «Агроенергоінвест»кунжуту та інших товарів, копія висновку СЕС №05.03.02-03\1503 від 20.01.2009р., яким дозволяється ПП «Агроенергоінвест»імпорт і реалізація кунжуту на території України.

З тих же підстав є необґрунтованим висновок про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає, у т.ч., загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.5.1 та п.5.2 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Доказів неповязаності придбання позивачем кунжуту у ПП «Агроенергоінвест»з його господарською діяльністю відповідачем не надано. Не доведено відповідачем і факт віднесення витрат на придбання кунжуту до витрат, перелік яких визначено пунктом п.5.3 ст.5 Закону, як такі, що не включаються до складу валових витрат. Необґрунтованим є висновок відповідача про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, з огляду на те, що витрати ТОВ «Спілка пекарських центрів»на придбання кунжуту у розмірі 8500кг., у достатній мірі підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ненадання договору на поставку між позивачем та ПП «Агроенергоінвест», договорів транспортування та зберігання (аркуш 13 акту перевірки) не може свідчити про фіктивність операцій з купівлі-продажу кунжуту та правомірність висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем приписів п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.6 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень №0010162301\0 від 23.06.2010р., №0010162301/1 від 21.07.2010р., №0010162301\2 від 01.10.2010р. в частині визначення суми податкового зобовязання з ПДВ на суму 42500,85грн., з яких 28333,90грн. - за основним платежем та 14166,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкових повідомлень-рішень №0010152301\0 від 23.06.2010р., №0010152301\1 від 21.07.2010р., №0010152301\2 від 01.10.2010р. в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 46062,59грн., з яких 35417,38грн. - за основним платежем та 10625,21грн. за штрафними (фінансовими) санкціями., що з врахуванням встановлених вище обставин та висновків суду є підставою для задоволення позову ТОВ «Спілка пекарських центрів».

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Спілка пекарських центрів»до ДПІ у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0010162301\0 від 23.06.2010р., №0010162301/1 від 21.07.2010р., №0010162301\2 від 01.10.2010р. в частині визначення суми податкового зобовязання на суму 42500,85грн. (з яких 28333,90грн. - за основним платежем та 14166,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0010152301\0 від 23.06.2010р., №0010152301\1 від 21.07.2010р., №0010152301\2 від 01.10.2010р., в частині визначення суми податкового зобовязання на суму 46062,59грн. (з яких 35417,38грн. - за основним платежем та 10625,21грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2011р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

Адміністративний позов ТОВ «Спілка пекарських центрів» до ДПІ у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0010162301\0 від 23.06.2010р., №0010162301/1 від 21.07.2010р., №0010162301\2 від 01.10.2010р. в частині визначення суми податкового зобовязання на суму 42500,85грн. (з яких 28333,90грн. - за основним платежем та 14166,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0010152301\0 від 23.06.2010р., №0010152301\1 від 21.07.2010р., №0010152301\2 від 01.10.2010р., в частині визначення суми податкового зобовязання на суму 46062,59грн. (з яких 35417,38грн. - за основним платежем та 10625,21грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

01 лютого 2011 року