Постанова № 13668588, 31.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2011 року Справа № 2а-6531/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Писаренко К.В.,

за участю сторін:

прокурора: Грек М.В.;

представника позивача: Меркулової М.В.;

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Алчевськ Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи,-

ВСТАНОВИВ :

02 вересня 2010 року Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив наступне.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1382120000000000520.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки.

Станом на 06.05.2010 заборгованість відповідача перед бюджетом по земельному податку складає 600765,98 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу Державного підприємства «Луганськвугілля» першу податкову вимогу № 1/3 від 19.01.2006 та другу податкову вимогу № 2/33 від 23.03.2006.

Уточнивши позовні вимоги, позивач зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 у справі № 2а-20725/09/1270 стягнуто з відповідача суму податкового боргу з податку на землю у розмірі 278387,53 грн. Таким чином, сума податкового боргу з податку на землю, що підлягає стягненню з відповідача, складає 450575,96 грн., у тому числі основний борг у розмірі 434590,42 грн., пеня у розмірі 15985,54 грн.

Враховуючи, що самостійно податковий борг по податку на землю Державне підприємство «Луганськвугілля» не сплатило, прокурор просить стягнути його в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити уточнений позов.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 13821200000 000520 (арк. справи 12).

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області з 06 червня 2003 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (арк. справи 9).

Відповідача включено до категорії платників окремих податків, що підтверджується повідомленням про включення платника податків до категорій платників окремих податків (арк. справи 10).

Згідно довідки № 44988 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Державне підприємство «Луганськвугілля» має правовий статус субєкта юридичної особи (арк. справи 11).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закони України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Законів України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» Державне підприємство «Луганськвугілля» є суб'єктом плати за землю (платником).

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 01 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).

Державне підприємство «Луганськвугілля» має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 450575,96 грн., у тому числі основний борг у розмірі 434590,42 грн., пеня у розмірі 15985,54 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (арк. справи 186 187).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» Державне підприємство «Луганськвугілля» узгоджену суму податкового зобовязання з податку на землю у встановлений строк не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 450575,96 грн.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області 19 січня 2006 року винесено першу податкову вимогу № 1/3, яку отримано відповідачем 13.02.2006, про що свідчить особистий підпис його уповноваженої особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення. 23 березня 2006 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/333, яку отримано відповідачем 29.03.2006, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 142 - 147).

16 березня 2006 року Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області відносно Державного підприємства «Луганськвугілля» прийнято рішення № 5551/240 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 148).

Однак зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобовязання з податку на землю у розмірі 450575,96 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Алчевськ Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323) на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на землю в сумі 450575,96 грн. (чотириста пятдесят тисяч пятсот сімдесят пять гривень 96 копійок), у тому числі основний борг в сумі 434590,42 грн. (чотириста тридцять чотири гривні пятсот девяносто гривень 42 копійки), пеня в сумі 15985,54 грн. (п'ятнадцять тисяч девятсот вісімдесят пять гривень 54 копійки) шляхом звернення стягнення на активи, перерахувавши на р/р 33113329700258 податок на землю, одержувач: Управління Держказначейства в Перевальському районі (УДК), банк одержувача: Головне управління держказначейства України в Луганській області (ГУДКУ), МФО 804013, і.к. 24046917

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 07 лютого 2011 року.

СуддяН.В. Кравцова