Рішення № 136685436, 15.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1429/26

381/1203/26

Рішення

Іменем України

15 травня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., представниці позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

Встановив:

02 березня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовна заява подана представницею позивача з використанням системи «Електронний суд».

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що з 22 вересня 2007 року сторони спору перебувають у шлюбі, у них є спільна донька ОСОБА_4 , яка досягла повноліття та продовжує навчання.

У зв`язку із навчання доньки, існує потреба у стягненні аліментів на її утримання у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28 лютого 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

20 березня 2026 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників судового розгляду.

В судовому засіданні, призначеному на 17 квітня 2026 року, приймала участь представниця позивачки, яка підтримала заявлені вимоги на просила позов задовольнити. Під час надання пояснень представницею позивачки, було з`ясовано, що у сторін спору є ще один неповнолітній син, а також, що попередньо, згідно із судовим наказом Фастівського міськрайонного суду Київської області, з відповідача на користь позивачки були стягненні аліменти для утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходів) відповідача, однак, після досягнення донькою повноліття, стягнення аліментів було припинено в частці, що припадала на доньку.

Для перевірки зазначених обставини судом було оголошено перерву та запропоновано представниці позивачки надати докази для підтвердження вказаних вище обставин.

21 квітня 2026 року представницею позивачки подано клопотання про долучення доказів, додатками до якого є копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 та копія судового наказу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року у справі № 381/6329/25.

В судовому засіданні, призначеному на 08 травня 2026 року, приймали участь представниця позивачки та відповідач.

Представниця позивачки підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила, що у зв`язку із збільшенням потреб старшої дитини та її навчанням, існує необхідність стягнення на її утримання аліментів з відповідача в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу).

На уточнюючі питання суду підтвердила, що аліменти, які були стягнені з відповідача згідно з судовим наказом, продовжують нараховуватися і після досягнення донькою повноліття, однак у розмірі, що припадає на неповнолітнього сина сторін спору, на разі, це 1/6 частина заробітку (доходу) відповідача.

Також, на уточнюючі питання суду, представниця позивачки зазначила, що позивачка є працездатною, не працює, інших неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних утриманців не має, крім спільного сина сторін спору.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що позов визнає частково, зокрема, не заперечує, щоб з нього на утримання доньки були стягненні аліменти у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), таким чином, щоб загальний розмір аліментів на двох дітей становив 1/3 частину від його заробітку (доходу).

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. У відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 15 травня 2026 року до 13 години 10 хвилин.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Так, судом встановлено, що сторони спору перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2007 року. Зазначена обставини підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 22 вересня 2007 року, серія НОМЕР_1 (а. с. 11).

Суду не надано доказів розірвання шлюбу.

Сторони спору мають двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини підтверджуються копіями свідоцтва про народження дітей від 25 березня 2008 року, серія НОМЕР_2 , від 14 червня 2016 року, серія НОМЕР_3 (а. с. 18, 45).

Згідно з судовим наказом Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року у справі № 381/6329/25, ОСОБА_2 сплачував на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу).

Після досягнення старшою донькою повноліття, стягнення за зазначеним вище судовим наказом продовжується в частині, що припадає на неповнолітнього сина, а саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 . Зазначена обставина визнається сторонами спору.

Після досягнення повноліття, ОСОБА_4 продовжує навчання в Державному торгівельно-економічному університеті на факультеті «Міжнародної торгівлі і права». Форма навчання денна. Освітня послуга є платною.

Зазначені вище обставини підтверджуються копіями долучених до справи договорів від 09 серпня 2025 року та від 02 вересня 2025 року.

Відповідач не заперечує обставини щодо навчання доньки та необхідності надання їй матеріальної допомоги, однак зазначає, що розмір аліментів, які мають бути стягнені на утримання доньки повинен становити 1/6 частину від його заробітку (доходу).

Судом встановлено, що позивачка сплатила за навчання доньки грошові кошти у сумі 21 100 гривень. Для підтвердження зазначених обставин надано копію платіжної інструкції № 0.0.4700067802.1 (а. с. 9).

Судом встановлено, що відповідач проходить військову службу в військовій частині № НОМЕР_4 . Копія довідки від 04 листопада 2023 року № 2495 долучена до матеріалів справи (а. с. 10).

Судом не встановлено обставин, що сторони спору мають інших неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних утриманців, окрім спільного сина.

Встановивши зазначені обставини, суд вважає, що спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами.

Зокрема, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 15 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно абзацу 1, 2 пункту 20 цієї Постанови, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Далі, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені судом обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Так, суд вважає доведеним існування у відповідача, як батька повнолітньої дитини, що продовжує навчання, обов`язку зі сплати аліментів для на період навчання доньки. В цьому випадку суд враховує, що відповідний обов`язок не заперечується відповідачем.

Разом із тим, визначаючим розмір частки заробітку (доходу), що має бути стягнена, як аліменти на утримання доньки, суд враховує, що утримання доньки є спільним обов`язком сторін спору, позивачкою не надано доказів того, що вона є непрацездатною чи має на утриманні інших осіб, окрім малолітнього сину сторін спору, на утримання кого також вираховуються аліменти із доходів відповідача у розмірі 1/6 частини щомісячно.

В цьому випадку суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки для утримання повнолітньої доньки має становити 1/6 частку його заробітку (доходу), такий розмір враховуватиме всі істотні обставини справи, зокрема, і щодо вирахування аліментів з доходів відповідача на утримання іншої дитини сторін спору. На переконання суду, такий розмір аліментів не буде занадто обтяжливим для відповідача та забезпечить належну матеріальну підтримку його доньки.

Далі, суд не погоджується з доводами позивачки про необхідність стягнення аліментів у розмірі не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, так як спільна донька сторін спору досягла повноліття і відповідні законодавчі обмеження щодо мінімального розміру аліментів не можуть бути поширені на вказані правовідносини.

Також, суд не вважає за необхідне застосовувати розмір максимального обмеження аліментів, 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, так як зазначені обмеження в силу приписів статті 183 СК України застосовуються виключно у випадку звернення з заявою про стягнення аліментів за правилами наказного, а не позовного провадження. Крім того, в силу приписів частини 1 статті 201 СК України, зазначена правова норма не є застосованою до правовідносин про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Також, враховуючи дію принципу процесуальної економії, суд не вважає за необхідне зазначати конкретну дату закінчення періоду стягнення аліментів (дату закінчення навчання), так як відповідний обов`язок щодо сплати аліментів існує протягом всього періоду навчання до досягнення донькою 23 років, а продовження навчання в межах цього періоду за іншим рівнем освіти чи в іншому навчальному закладі або на іншій спеціальності не повинно обумовлювати необхідність додаткового звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

Далі, враховуючи, що той факт, що позивачка звільнена від сплати судового збору за надання позову і факт задоволення позовних вимог, суд, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави суму судового збору, що мав бути сплаченим за подання позову.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 16,182, 199, 200 СК України, статті 4, 12, 81, 244, 263-265, 354 ЦПК України, суддя, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, на період навчання доньки, але не більше, ніж до досягнення донькою 23-річного віку, починаючи стягнення з 02 березня 2026 року.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривню.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Самуха В.О.