Ухвала суду № 136684144, 15.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8093/26

1-кс/357/1009/26

У Х В А Л А

15 травня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

захисник адвокат: ОСОБА_4 ,

підозрюваний: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 6 м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню № 12026111030000043 від 09.01.2026,

Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київська область, громадянина України, не працевлаштованого, не адвоката, не депутата, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в розумінні ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в рамках кримінального провадження № 12026111030000043 від 09.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178, пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Так, клопотання вмотивоване тим, що відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі по тексту Перелік), тобто і «метадону» (фенадону), включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме:

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);

- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням час, місці та обставин незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон» (фенадон), який зберігав за місцем власного проживання для подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_5 31.03.2026 близько 11 год. 09 хв. діючи умисно, переслідуючи мету збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено «метадону» (фенадону), в телефонному режимі домовився з ОСОБА_8 про збут останньому вищевказаного наркотичного засобу, шляхом передачі з рук в руки за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме на території домоволодіння АДРЕСА_1 .

В той же день, тобто 31.03.2026 близько 12 год. 07 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 300 гривень, на що останній, реалізуючи протиправний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, незаконно збув шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_8 фрагмент блістерної упаковки з вмістом 3 (трьох) таблеток білого кольору, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон» (фенадон). Загальна маса «метадону» (фенадону) у таблетках складає 0,066 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігав при собі з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі по тексту Перелік), тобто і «метадону» (фенадону), включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме:

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);

- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням час, місці та обставин повторно незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон» (фенадон), який зберігав за місцем власного проживання для подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_5 24.04.2026 близько 12 год. 43 хв. діючи умисно, повторно, переслідуючи мету збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено «метадону» (фенадону), в телефонному режимі домовився з ОСОБА_8 про збут останньому вищевказаного наркотичного засобу, шляхом передачі з рук в руки за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме на території домоволодіння АДРЕСА_1 .

В той же день, тобто 24.04.2026 близько 13 год. 18 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 300 гривень, на що останній, реалізуючи протиправний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, незаконно повторно збув шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_8 фрагмент блістерної упаковки з вмістом 3 (трьох) таблеток білого кольору, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон» (фенадон). Загальна маса «метадону» (фенадону) у таблетках складає 0,066 г, який ОСОБА_5 незаконно повторно придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно повторно зберігав при собі з метою збуту.

15.05.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що ОСОБА_5 пропонував йому придбати наркотичні засоби;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що ОСОБА_5 пропонував йому придбати наркотичні засоби;

-протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 20.03.2026;

-протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 07.04.2026;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.04.2026 відповідно до якого 31.03.2026 ОСОБА_5 здійснив збут трьох таблеток у фрагменті блістеру з написом «МЕТАДОН» за 300 грн;

-протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 31.03.2026;

-актом огляду грошових купюр від 31.03.2026;

-протоколом отримання предметів від 31.03.2026, а саме: 3 (трьох) таблеток у фрагменті блістеру з написом «МЕТАДОН»;

-висновком експерта № СЕ-19/111-26/18126-НЗПРАП від 08.04.2026, згідно якого надані на дослідження таблетки білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), загальною масою 0,066 г;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.04.2026, який під час допиту повідомив про обставини придбання у ОСОБА_5 31.03.2026 наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону);

-протоколами допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були залучені у якості понятих під час того, як 31.03.2026 свідок ОСОБА_8 видав працівникам поліції фрагмент блістеру з таблетками білого кольору з написом «МЕТАДОН»;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 24.04.2026 відповідно до якого 24.04.2026 ОСОБА_5 здійснив збут трьох таблеток у фрагменті блістеру з написом «МЕТАДОН» за 300 грн;

-протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 24.04.2026;

-актом огляду грошових купюр від 24.04.2026;

-протоколом отримання предметів від 24.04.2026, а саме: 3 (трьох) таблеток у фрагменті блістеру з написом «МЕТАДОН»;

-висновком експерта № СЕ-19/111-26/23444-НЗПРАП від 12.05.2026, згідно якого надані на дослідження таблетки білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), загальною масою 0,066 г;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026, який під час допиту повідомив про обставини придбання у ОСОБА_5 24.04.2026 наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону);

-протоколами допиту ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були залучені у якості понятих під час того, як 24.04.2026 свідок ОСОБА_8 видав працівникам поліції фрагмент блістеру з таблетками білого кольору з написом «МЕТАДОН»;

-протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 29.04.2026;

-протоколом про результати візуального спостереження від 29.04.2026;

-протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 01.05.2026;

-характеризуючими даними.

Таким чином, слідчий та прокурор відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, вважають, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що і є обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з метою запобігання останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже з клопотання слідчого та прокурора вбачається, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вказує те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.

Наявні сімейні зв`язки ОСОБА_5 не стали стримуючим фактором проти вчинення тяжкого злочину, а тому усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_5 , без негативних наслідків змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень вчинених в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв`язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв`язки, а ті, що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідків у кримінальному провадженні, спонукаючи їх змінити свідчення, з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_5 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що у ОСОБА_5 відсутні будь які джерела доходів, оскільки він не бажає докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів, відсутні будь які моральні принципи, що стверджує про потенційний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також вчинити кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи стосовно свідка, шляхом незаконного впливу на нього з метою викривлення події злочину та реабілітації себе як злочинця.

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов`язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований з огляду на високий ступінь ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність ризику впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду та перешкоджанню кримінальному провадженню.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_5 , з огляду на наявність високого ступеню ризиків впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю визначення розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі від 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Позиція сторін

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, при цьому навів доводи викладені в клопотанні.

Захисник адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, вважав, що до останнього може бути застосовано більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 хворіє, а також ОСОБА_5 сприяв слідству та сам з`явився до суду.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, вину не визнав та заперечував проти задоволення клопотання.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником (слідчим та прокурором) дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за викладених у клопотанні обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах 09 січня 2026 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження за №12026111030000043, у ході якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Щодо обгрунтованої підозри.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 15.05.2026 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному вручено ОСОБА_5 15.05.2026 о 08:35 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

На час розгляду порушенного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Біла Церква, Київської області, громадянин України, не депутат, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин, визначених ст. 132, пунктів 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими слідчим та прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_5 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 20.03.2026; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 07.04.2026; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 01.04.2026; протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 31.03.2026; акт огляду грошових купюр від 31.03.2026; протокол отримання предметів від 31.03.2026, а саме: 3 (трьох) таблеток у фрагменті блістеру з написом «МЕТАДОН»; висновок експерта № СЕ-19/111-26/18126-НЗПРАП від 08.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.04.2026; протокол допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 24.04.2026; протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 24.04.2026; акт огляду грошових купюр від 24.04.2026; протокол отримання предметів від 24.04.2026; висновок експерта № СЕ-19/111-26/23444-НЗПРАП від 12.05.2026, згідно якого надані на дослідження таблетки білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), загальною масою 0,066 г; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026; протокол допиту ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протокол про результати аудіо, відеоконтролю за особою від 29.04.2026; протокол про результати візуального спостереження від 29.04.2026; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (проміжковий) від 01.05.2026; характеризуючі дані.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Окрім того, кримінальне провадження № 12026111030000043 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрювана може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

На наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вказує те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, а тому усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_5 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв`язки, а ті, що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі буде намагатися впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення суд зазначає, що у ОСОБА_5 відсутні будь які джерела доходів, що може спонукати останнього до знаходження незаконних джерел доходів, що стверджує про потенційний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи викладене, актуальними є ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Таким чином, на думку слідчого суді, пропорційним до наявних ризиків є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід здатний виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти встановленим ризикам у подальшому.

Тобто, застосований запобіжний захід кореспондується та відповідає визначеним КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; соціальні зв`язки; репутація підозрюваного; майновий стан; наявність постійного місця проживання; відсутність утриманців; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному; вчинити інше кримінальне правопорушення, провадженні вказують на те, що обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України свідчить про не можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Дані визначені пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо неможливості застосувати більш м`яких запобіжних заходів

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з потенційним доступом останнього до свідків, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, зокрема цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

Аргументи сторони захисту у свої сукупності не є настільки суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики та не підтверджені доказами.

Отже, відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Слідчий суддя також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановлення факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та вважає за можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 185 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Отже, враховуючи характер та тяжкість злочину, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи; прибувати до слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква Київської області за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним; здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в`їзду в Україну до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, 02152; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду; носити електронний засіб контролю.

Отже, слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає відносно ОСОБА_5 строк тримання під вартою терміном на 60 діб в межах строку досудового розслідування з одночасним обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-186, 181, 193, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, терміном на шістдесят діб, в межах строку досудового розслідування по 13.07.2026 включно та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., при внесенні якої ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи;

- прибувати до слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква Київської області за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним;

- здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в`їзду в Україну до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, 02152;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 13.07.2026.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Копію ухвали направити слідчому та начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України для виконання, а прокурору, захиснику та підозрюваному - для відома.

Ухвала слідчого судді/суду щодо застосування/продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 15:30 год. 19.05.2026 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_13