Постанова № 13668404, 27.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р. справа № 2а-27517/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

10 год. 55 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Кіровської районної виконавчої дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Донецьк

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 114537 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Комарова Ю.О. за довір.

від відповідача: Курилова О.Ю. за довір.

Позивач, Донецьке обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Кіровської районної виконавчої дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Донецьк звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк про стягнення 114537 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем на порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІИ, Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 року № 16, відповідач у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВГІ за 9 місяців 2010 року не відображено штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати - 114537 грн. Тому просив стягнути з відповідача заборгованості в сумі 114537 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з тих самих підстав, що викладені у запереченнях до позову, а саме зазначив, що позивач вважає, що він повинен перераховувати страхові внески до Фонду з заробітної плати робітників, що знаходяться в цивільно-правових відносинах з підприємством, однак згідно ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду має спільні риси з трудовим договором. Крім того, згідно письма № 24-18/562 від 19.12.2008 року Головного контрольно-ревізійного управління України договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатись за трудовим або цивільно-правовим договором. Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі -Кодексом законів про працю України. Враховуючи роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2002 № 06/2-4/42 та від 26.12.2003 № 067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату, робота за договором підряду має разовий характер. Тобто, за договором підряду процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату установи, організації, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штатного розпису установи, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з обов'язковим підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та внесенням відповідного запису до трудової книжки. Працівникові створюються всі умови праці, потрібні для виконання визначених договором робіт, гарантується виплата заробітної плати, не нижчої від установленої законодавством, а також гарантуються встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Позивач зазначив, що по його цивільно-правовому договору оплата робіт проводиться за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів. При цьому сума винагороди за договором підряду встановлюється виключно за угодою сторін, законодавством не передбачені обмеження в частині мінімального або максимального розміру винагороди. Тому просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Повивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є у розумінні ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страховим фондом, тобто органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснює інші функції.

Таким окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, правові, організаційні та фінансові основи якого визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240 (далі - Закон № 2240).

У відповідності до ч. 1 ст. 9 цього Закону № 2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк зареєстроване як юридична особа 02.09.2004 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ 33161769, зареєстроване у Фонді як платник страхових внесків.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Лідіївка» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» з 02.02.2005 року зареєстроване як платник страхових внесків у Кіровській районній виконавчій дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пункт 4 ч. 1 ст. 13 Закону № 2240 встановлює, що виконавча дирекція фонду уповноважена на здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2240, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, які зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 2240, страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 року № 16 позивачем було проведено перевірку Вії «Шахта «Лідієвка» ДП «ДВЕК» (перевірку проведено за період з 01.10.2008 по 31.10.2009). Перевіркою встановлено порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 574,97 грн.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України № 2240-ПІ, позивачем прийнято рішення від 10.12.2009 року № 2882, яким за несвоєчасну сплату страхових внесків зобов'язано: сплатити штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків - в розмірі 8157,78 грн., донараховано страхові внески із заниженої (прихованої) суми заробітної плати в розмірі 2748,89 грн., сплатити штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати (100 %) в сумі 114537 грн., сплатити пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 168 грн.. не прийнято до заліку витрат страхувальника на суму 574,97 грн., сплатити штраф в розмірі 50% від суми не прийнятих до заліку витрат - в сумі 287,49 грн., загальний розмір фінансових (штрафних) санкцій склав 126474,13 грн.

Доказів оскарження зазначеного рішення в досудовому порядку до суду сторонами не надано.

Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 року № 16, страхувальники крім страхових внесків, зараховують до Фонду та відображають у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП суми пені, штрафів ті інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадових особі відповідно до чинного законодавства. Проте, відповідачем в порушення вищезазначених норм, у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року не відображено штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати - 114537 грн.

Таким чином у відповідача вбачається заборгованості по коштах Фонду в сумі 114537 грн. На час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до п. 8.4. Інструкції, встановлено, що за порушення правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду, факти нецільового та/або безпідставного витрачання його коштів, що виявлені під час ревізії, страхувальники, підприємства, установи, організації - отримувачі коштів Фонду та їх посадові особи несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 5.2. Інструкції, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Згідно п. 8.5 Інструкції, суми донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цією Інструкцією (за винятком адміністративних штрафів), відображаються у звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП.

Відповідно ст. 30 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та п.п. 5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, страхувальник -роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушенням порядку використання страхових коштів.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, у тому числі, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного з урахуванням того, що відповідачем не надано до суду доказів неправомірності нарахування Фондом штрафних санкцій, а також доказів існування цивільно-правових відносин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Кіровської районної виконавчої дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 114537 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк на користь Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Кіровської районної виконавчої дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по коштах Фонду в сумі 114537 грн. на транзитний рахунок в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 2560931800, ЄДРПОУ 26081318, МФО 335076.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 27.01.2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде складено та підписано 01 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.