Рішення № 136683718, 19.05.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/124/26

Провадження №2/283/540/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю представника позивача Осипової К.М., представника відповідача Барановського І.І. ( в режимі ВКЗ), розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», в особі директора Полякова О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №805462828 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 4100 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами. Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 12550 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ ФК «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу від 28.11.2018.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №115 від 05.01.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 20225,57 грн.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 20225,57 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також судові витрати по справі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 27.01.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 13.03.2026, яке було відкладено на 15 годину 40 хвилин 09.04.2026 та 15 годину 30 хвилин 14.05.2026. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

17.02.2026 та 20.02.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшли витребувані докази.

30.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а 02.04.2026 надійшла відповідь на відзив.

07.04.2026 заперечення на відповідь на відзив, 09.04.2026 та 06.05.2026 від представника позивача додаткові пояснення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позиція позивача

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю, просила задовольнити.

Позиція відповідача

Представник відповідача адвокат Барановський І.І. просив частково відмовити позивачу у задоволенні його позовної заяви, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість у сумі лише отриманих грошових коштів. Вказав, що погоджуючись на певні договірні умови, відповідач ОСОБА_1 бачив електронний кредитний договір, у якому значилася денна відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,87 % , а також строк користування кредитом 10 календарних днів. Таким чином, неправильною є інформація позивача про відсоткову ставку за кожен день 1,66 %. Згідно з наданим суду кредитним договором відповідач не підписував сторінок кредитного договору, де значиться відсоткова ставка.

Встановлені судом обставини

03.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №805462828 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит на суму 4100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами. Умовами договору визначено, що кредит надається на 10 днів зі сплатою процентів з розрахунку 607,56 % річних за дисконтною ставкою або 622,20% річних за базовою ставкою.Сторони погодили, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,66 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, при цьому у випадку, користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення). Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору. Позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору. Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 Договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (а.с.14-15).

В подальшому, 06.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1150 грн з 06.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.18 зворот-19).

08.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1050 грн з 08.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.19 зворот-20).

15.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою було продовжено дію основного договору на 17 днів від дати додаткової угоди та визначено, що починаючи з 13.11.2020 позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 1,66 % в день від суми кредиту (а.с. 16).

20.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 2150 грн з 20.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.20 зворот-21).

21.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1000 грн з 21.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.21 зворот-22).

24.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1000 грн з 24.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.22 зворот-23).

28.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1000 грн з 28.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.23 зворот-24).

29.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою збільшено суму кредиту на 1100 грн з 29.11.2020 на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с.24 зворот-25).

12.12.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою надано позивальнику розстрочку у погашенні заборгованості у розмірі 9380,93 грн на строк 28 днів зі сплатою суми заборгованості 26.12.2020 4691 грн, 09.01.2021 4689,93 грн. Згідно з п. 2 даної угоди загальна сума заборгованості, визначена у п. 1, є фіксованою, а нарахування по договору призупиняються. При порушенні позичальником графіку сплати заборгованості дана додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладання, а договір продовжує діяти без врахування її умов (а.с. 16 зворот - 17).

14.12.2020 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №805462828, якою позивальнику надано розстрочку у погашенні заборгованості у розмірі 9699,89 грн на строк 28 днів зі сплатою суми заборгованості 28.12.2020 4850 грн, 09.01.2021 4849,89 грн. Згідно з п. 2 даної угоди загальна сума заборгованості, визначена у п. 1, є фіксованою, а нарахування по договору призупиняються. При порушенні позичальником графіку сплати заборгованості дана додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладання, а договір продовжує діяти без врахування її умов (а.с. 17 зворот - 18).

Кредитні кошти були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»: 03.11.2020 в сумі 4100 грн, 06.11.2020 в сумі 1150 грн, 08.11.2020 в сумі 1050 грн, 20.11.2020 в сумі 2150 грн, 21.11.2020 в сумі 1000 грн, 24.11.2020 в сумі 1000 грн, 28.11.2020 в сумі 1000 грн, 29.11.2020 в сумі 1100 грн, на платіжну картку відповідача № 4731-21хх-хххх-0345, емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.26-29), довідками (а.с.44-47) та виписками за банківською картою ОСОБА_1 (а.с.104-107).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ ФК «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 (а.с.82-88).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №115 від 05.01.2021 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13208,45 грн (а.с.76-81).

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 14.07.2025, ТОВ «ФК «Ейс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20225,57 грн (а.с.65-73).

Станом на 26.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 20225,57 грн, яка складається із: 9380,93 грн заборгованість за тілом кредиту, 10844,64 грн заборгованість за процентами (а.с.57).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, в той же час ставить під сумнів умову кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом та строк кредитування, однак на спростування доказів, наданих до позову, своїх доказів не надає.

Доводи представника відповідача про те, що кредитний договір не підписаний відповідачем, а лише графік розрахунків містить підпис (одноразовий ідентифікатор) ОСОБА_1 , суд не приймає, оскільки договір № 805462828 від 03.11.2020 складається із 4 сторінок, останньою (четвертою) сторінкою якого є саме графік розрахунків, в якому, крім іншого зафіксовано і процентну ставку 16,6 % від суми кредиту (тобто, 1,66 % за день, з розрахунку 10 днів строку кредитування), під яким міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника, тобто підпис знаходиться на останній сторінці кредитного договору.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач укладав кредитний договір на строк 10 днів, не суперечать умовам договору № 805462828, адже п. 1.2 договору визначає, що кредит надається строком на 10 днів, в той же час ОСОБА_1 неодноразово збільшував розмір кредиту, збільшуючи щоразу строк кредитування, а також додатково продовжував строк договору, що зафіксовано у додаткових угодах до кредитного договору.

Із сукупності письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 було надано сукупно 12550 грн кредитних коштів, з яких, за розрахунком заборгованості первісного кредитора, він частково погасив: 15.11.2020 0,46 грн, 12.12.2020 3168,61 грн. Доказів, які б спростовували вказану суму, суду не надано. Таким чином, заборгованість за тілом кредиту відповідача перед позивачем становить 9380,93 грн, яку й просить стягнути позивач.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача 10844,64 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, з яких 3827,52 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором станом на 05.01.2021, та 7017,12 грн, нарахованих після відступлення прав вимоги за період з 06.01.2021 по 18.02.2021.

З метою перевірки правильності нарахування процентів за користування кредитними коштами, суд зобов`язав представника позивача надати детальний розрахунок.

Так, у додаткових поясненнях від 06.05.2026 представник детально описує розрахунок заборгованості по процентам. Перевіривши даний розрахунок, суд зауважу, що в ньому допущено ряд арифметичних помилок, зокрема:

-не враховано погашення відповідачем 15.11.2020 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 0,46 грн, у зв`язку з чим для обрахунку з 16.11.2020 взято суму заборгованості за кредитом, яка є більшою за реальну;

-відсутній розрахунок процентів за 24-25.11.2020;

-помилково визначено розмір денного платежу по процентам за 28.11.2020 (11450*1,66/100=173,46 заміть правильного 11449,54*1,66/100=190,06);

-не враховано погашення 11.12.2020 відповідачем заборгованості по процентам у розмірі 5 грн.

Здійснивши власний розрахунок заборгованості по процентам, судом встановлено, що за правомірне користування кредитними коштами у строк до 12.12.2020 розмір процентів становив 4846,39 грн. Як встановлено судом, 12.12.2020 відповідач здійснив погашення заборгованості за процентами на вказану суму, про що свідчить розрахунок заборгованості первісного кредитора (а.с. 59) та додаткова угода від 12.12.2020, за умовами якої встановлено фіксовану суму заборгованості у розмірі 9380,93 грн, що дорівнює заборгованості по тілу кредиту станом на 12.12.2020 (а.с. 16 зворот).

Підставу виникнення розміру заборгованості та її сутність, що зафіксована в додатковій угоді від 14.12.2020, з врахуванням умов додаткової угоди від 12.12.2020, представник позивача пояснити не змогла, а доказів її виникнення суду не надано.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Додатковою угодою від 12.12.2020 зафіксовано, що сума заборгованості є фіксованою, а нарахування по договору призупиняються, відповідачу надається розстрочка на погашення заборгованості на 28 днів, перший платіж мав бути внесений 26.12.2020.

Оскільки відповідачем не було дотримано умов додаткової угоди від 12.12.2020, то починаючи з 26.12.2020, дія її умов втрачала чинність, заборгованість вважалась простроченою, нарахування процентів за користування кредитними коштами припинялось, а кредитодавець отримав право на захист своїх прав шляхом нарахування процентів згідно з п. 4.2 Договору за понадстрокове користування грошовими коштами відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

В той же час представник позивача у судовому засіданні не змогла пояснити правову природу суми заборгованості за процентами, визначеними в позовних вимогах, вказавши, що це сукупна заборгованість як за правомірне, так і за неправомірне користування кредитними коштами, що суперечить вимогам закону, оскільки проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування коштами протягом визначеного у договорі строку, тоді як нарахування за ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Оскільки позивач визначив 10844,64 грн як «заборгованість по відсоткам за користування кредитом», а не як проценти за порушення виконання грошового зобов`язання, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки позивачем не доведено правову природу їх нарахування після закінчення строку кредитування, а позовної вимоги про стягнення коштів за прострочення виконання зобов`язання позивачем не заявлялось.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9380,93 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1234,86 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати у розмірі 7000 грн за надання правничої допомоги.

Заперечень проти розміру та розрахунку витрат на правову допомогу з боку відповідача не надходило.

На підтвердження зазначених витрат за надання позивачу правової допомоги останній подав до суду: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду №25770913538 від 01.09.2025 до вказаного договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с.53-56).

Згідно із ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3246,71 грн.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279,354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 805462828 від 03.11.2020 в розмірі 9380 (дев`ять тисяч триста вісімдесят) гривень 93 копійки, а також судовий збір у розмірі 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні 86 копійок та 3246 (три тисячі двісті сорок шість) гривень 71 копійка витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 19.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич