Постанова № 13668350, 03.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1679/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням державної податкової інспекції міста Тореза Донецької області

до підприємства Торезької виправної колонії № 28 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області

про стягнення коштів за податковим боргом

за участю:

від позивача Мочкаєва Ю.І. за дов.

від відповідача:Мітцих О.О. за дов

ВСТАНОВИВ

Позивач, державна податкова інспекція у місті Торезі звернулась до Донецького окружного адміністративного суду до підприємства Торезької виправної колонії № 28 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області з поданням про стягнення в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість перед бюджетом коштів з рахунків боржника у банках у розмірі 20039,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У звязку з тим, що відповідачем було самостійно задекларовано суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2010 року відповідно до поданої до податкового органу декларації з ПДВ від 19.01.2011 вх. № 19479 та не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги подання не визнав та зазначив, що відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні», майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави. Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні» звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. Оскільки майно відповідача не може бути предметом застави та звернення стягнення на це майно не допускається, застосовувати норми статті 95 Податкового кодексу України на підприємства, які відносяться до підприємств установ виконання покарань є неправомірним.

У судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.

Підприємство Торезької виправної колонії № 28 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка АБ № 037105), ідентифікаційний код юридичної особи 08679847, перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у місті Торезі (довідка про взяття на облік від 18.11.10 № 201/29-014-1).

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 19479 від 19 січня 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 20 039 грн. 00 коп.

Позивачем під час судового розгляду справи зазначено, що оскільки 29 січня 2011 року був останнім днем граничного строку погашення узгодженої суми податкового зобовязання з ПДВ за декларацією від 19 січня 2011 року, то, враховуючи вимоги частини 2 статті 183-3 КАС України щодо строку звернення до суду з поданням протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, він своєчасно 31 січня 2011 року (30 січня вихідний день) звернувся до суду з відповідним поданням.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом зазначене податкове зобовязання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 20039,00 грн., яка була задекларована відповідачем та несплачена у визначений Податковим кодексом України строк. Незгода відповідача з вимогами позивача стосується неможливістю стягнення майна відповідача в рахунок погашення його податкового боргу з огляду на вимоги Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні».

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків. В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.. Враховуючи той факт, що позивачем не заявлено вимоги про звернення стягнення на майно відповідача, суд не приймає посилання відповідача на частину 4 статті 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні» в частині того, що майно органів і установ виконання покарань не може бути об'єктом застави, оскільки вимоги цієї статті не мають відношення до предмету заявленого подання.

Суд також не приймає посилання відповідача на вимоги статті 96 Податкового кодексу України, яка на думку відповідача підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки процедура, яка передбачена цією статтею застосовується при недостатності коштів на рахунках платника податків та стосується здійснення заходів погашення боргу за рахунок майна платника податків, які відносяться до державної форми власності, що не є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість у відповідача за грудень 2010 року у сумі 20039,00 грн., яка є несплаченою станом на дату розгляду справи, у вязку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції у місті Торезі до підприємства Торезької виправної колонії № 28 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість перед бюджетом коштів з рахунків боржника у банках у розмірі 20039,00 грн. задовольнити.

Стягнути кошти Підприємства Торезької виправної колонії № 28 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом у сумі 20039 (двадцять тисяч тридцять девять) грн.00 коп.( Податок на додану вартість в сумі 20039 грн.00 коп., у т.ч. основний платіж 20039 грн. 00 коп. код платежу 14010100 Державний бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 31110029700084) з рахунків божника у банках:

Вступна та резолютивна частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 3 лютого 2011 року. Повний текст постанови буде виготовлено 7 лютого 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Савченко С. В.