Рішення № 136683378, 30.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8849/25

2/296/1191/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Житомиробленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Корольовський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою та відповідно до змісту позовних вимог просить зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений згідно постанови серія АА №552277 від 28 травня 2004 року державного виконавця відділу ДВС Корольовського районного управління юстиції м. Житомира Іващенко Олеся Володимировича «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження»; відшкодувати з відповідача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Позов мотивовано тим, що позивачу на підставі договору дарування частини квартири від 08.05.2001 №904, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 , на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у липні 2025 року під час підготовки документів для продажу належної йому часки квартири стало відомо, що на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 накладено арешт.

В подальшому було з`ясовано, що арешт накладено постановою державного виконавця ВДВС Корольовського районного управління юстиції м. Житомира Іващенко О.В. серії АА №552277 від 28.05.2004 року, в межах примусового виконання рішення суду щодо стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Житомиробленерго", тобто через три роки після переходу права власності та за борговими зобов`язаннями ОСОБА_3 .

Арешт квартири порушує його право власності та створює перешкоди у здійсненні права розпоряджання своїм майном, тому позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою від 10.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

25.09.2025 року від представника АТ «Житомиробленерго» Попова І.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що АТ «Житомиробленерго» не є належним відповідачем (а.с.36).

Ухвалою від 19.11.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 .

Представник позивача Воробйов А.П. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Просив не стягувати з відповідача судовий збір.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що АТ «Житомиробленерго» не є належним відповідачем.

Представник третьої особи - Головний державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачова Марія Василівна подала до суду заяву в якій просить провести розгляд справи без участі представника Корольовського відділу ДВС у місті Житомирі (а.с.70-71).

Третя особа Баскіна В.Я. подала до суду заяву в якій просить справу слухати без її участі (а.с.66). У своїх письмових поясненнях від 19.01.2026 року пояснила, що їй належить 2/3 частин квартири, інша частина 1/3 була подарована її сином ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 .. Також зазначає, що їй не відомо з яких підстав накладено арешт на належну ОСОБА_1 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Крім того повідомила, що її син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть (а.с.53,54, 60-62).

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що стверджується копією договору дарування частини квартири від 08.05.2001 року №904, а також довідкою БТІ від 12.05.2025 №2570 про реєстрацію права власності за позивачем на підставі цього договору (а.с.10).

Право власності на 2/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав (а.с. 55,56).

Як вбачається з копії постанови серії АА №552277 від 28.05.2004 року, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції Іващенко О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа №1-319, виданого 11.12.2003 року Корольовським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Житомиробленерго» 1282,97 грн матеріальних збитків, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , в тому числі на 1/3 ід. ч. квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).

У листі №64760/2312-25/13 від 24.07.2025 в.о. начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Людмила Зірченко повідомила, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі ДВС перебували виконавчі провадження боржником якими є ОСОБА_3 , зокрема: виконавче провадження №3810691 з виконання виконавчого листа №1-319, виданого Корольовським районним судом м. Житомира 11.12.2003 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Житомиробленерго» заборгованості на суму 1282,97 грн; 12.06.2009 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану па підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції Закону на момент прийняття рішення). Також повідомлено про неможливість надати інформацію про те, в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт у зв`язку з тим, що документи Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції за 1995-2007 року знищені. Для вирішення питання про звільнення майна з під арешту запропоновано звернутися до суду (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис про обтяження від 14.06.2004 року №30049, реєстратор: Перша житомирська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова відділу ДВС Корольовського РУЮ серії АА 552277 від 28.05.2004. Відповідно до вказаного запису, особа, майно якої обтяжується, - ОСОБА_3 , об`єкт нерухомого майна квартира, 1/3 частина, адреса: АДРЕСА_2 (а.с.13).

В листі Житомирського обласного державного нотаріального архіву від 04.08.2025р. №2581 повідомляється, що в наряді Першої житомирської державної нотаріальної контори справа №ІІ.23 ТОМ 3 "Розпорядженння по накладанню заборони відчуження нерухомого майна" (розпочата:16.04.2004, закінчено:14.06.2004 року) знаходиться постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АА552277 від 28.05.2004 рок. винесена Відділом ДВС Корольовського РУЮ, щодо накладання арешту на все майно, що належить ОСОБА_5 в тому числі на 1/3 ід.ч. квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.

В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Положеннями ч. 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі постанови державного виконавця було накладено арешт у виконавчому провадженні, в якому боржником є ОСОБА_3 , який на момент винесення постанови про арешт майна не був власником квартири.

Оскільки арешт на майно було накладено в інтересах АТ "Житомиробленерго", такий відповідач є належним.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, а також беручи до уваги, що продовження дії цього арешту є невиправданим втручанням у право власника володіти та розпоряджатися власним майном, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

Враховуючи позицію представника позивача, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 30049 від 14.06.2004 року; реєстратор: Перша житомирська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова відділу ДВС Корольовського РУЮ серії АА 552277 від 28.05.2004; об`єкт обтяження, квартира, 1/3 частина, адреса: АДРЕСА_2 ; власник ОСОБА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Житомиробленерго», адреса: м. Житомир, вул. Віктора Косенка, 32/8, ЄДРПОУ 22048622.

Третя особа: Корольовський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), адреса: м. Житомир, вул. Леха Качинського,12а, ЄДРПОУ 35021396.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 04.05.2026