Рішення № 136682456, 19.05.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1375/26

Провадження № 2/165/874/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 34 822,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.05.2024 між ТОВ «Мілоан»» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 9638735, який укладено в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі, визначеній кредитним договором, та здійснивши перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, що підтверджується платіжним дорученням.

Проте, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 34 822,40 грн., з яких: 5 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 24 347,40 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 4 900,00 грн. - заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання; 575 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

24.09.2024 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 110-МЛ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредитні кошти не повернув, у нього утворилася заборгованість перед позивачем за договором у загальному розмірі 34 822,40 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і понесені судові витрати по справі, а саме - судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 21.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання у якому просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористався, в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судова повістка про виклик до суду в цивільній справі 22.04.2026 доставлена у додаток «Viber» на номер мобільного телефону, який зазначений у позовній заяві та відповідно до п. 10 договору позики належить відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

Відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 19.05.2026 року.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 9638735, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені договором (а.с. 16-21).

Згідно з п. 1.2 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.

Відповідно до умов п. 1.3 договору, кредит надається загальним строком на 355 днів з 18.05.2024 року (дата надання кредиту).

Позичальник має повернути кредит, сплачувати комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користуванні кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 08.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості), що передбачено п. 1.4 договору.

Згідно з п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 575,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 511,00 річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 19999,00 грн.

Пунктом 2.1. договору кредитування визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

У додатку № 1 до договору сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит № 9638735 від 18.05.2024 (а.с. 21 на зворотному боці - 22).

Згідно з п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (а.с. 20).

Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, адреса місця реєстрації (проживання), номер телефону та електронна пошта (а.с. 21).

Згідно з довідкою про ідентифікацію № б/н від 10.09.2025 року, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора 263702, який був відправлений відповідачу на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , зазначений у договорі (а.с. 23 зворотній бік).

Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит № 9638735, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину № 9638735 від 18.05.2024 року (а.с. 24).

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору про споживчий кредит шляхом заповнення анкети-заяви на кредит № 9638735 на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором 263702 на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на яку, в подальшому, кредитодавцем перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.

За платіжним дорученням № 131408250 від 18.05.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. (а.с. 25).

24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 29 на зворотному боці - 35).

Відповідно до умов п.п. 1.2 договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 року (а.с. 29 на зворотному боці), внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п.п. 6.2.3-6.2.4 цього договору, права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі Реєстру боржників. Відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржників (а.с. 31).

Згідно з витягом з реєстру боржників, за договором відступлення прав вимог № 110-МЛ від 24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року (а.с. 41) на загальну суму 19 072,40 грн., з яких: 4 400,00 грн. - залишок заборгованості по тілу (основній сумі кредиту); 600,00 грн. - залишок простроченої заборгованості по кредиту; 862,40 грн. - залишок по нарахованим процентам за користування кредитом; 7 735,00 грн. залишок по простроченим нарахованим процентам за користування кредитом; 400,00 грн. - залишок по комісії за надання кредиту; 175,00 грн. - залишок простроченої комісії за надання кредиту; 4 900,00 грн. - залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.03.2026 року становить 34 822,40 грн., з яких: 5 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 24 347,40 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 4 900,00 грн. - заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання; 575,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту (а.с. 27).

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме - надіслано письмову претензію про погашення заборгованості за № 23927989/4784 від 02.03.2026 року (а.с. 41 зворотній бік).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

У силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджений факт укладання відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем договору про споживчий кредит № 9638735 з ТОВ «Мілоан» на обумовлених сторонами умовах 18.05.2024 року.

Факт перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 гривень підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Мілоан № 131408250 від 18.05.2024 та наданою на виконання ухвали Нововолинського міського суду Волинської області інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 58).

Із відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК № 20.1.0.0.0/7-260501/53212-БТ від 06.05.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . По рахунку НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 5 000,00 UAH за період 18.05.2024-25.05.2024 від 18.05.2024.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 25 зворотній бік - 26), виписки з його особового рахунку (а.с. 27) та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року у період з 25.09.2024 по 08.05.2025 (а.с. 27 зворотній бік - 29) заборгованість відповідача за договором складає 34 822,40 грн.

Крім того, про укладення договору відступлення права вимоги кредитором відповідача повідомлено листом № 23927989/4784 від 02.03.2026 року (а.с. 41 на зворотному боці).

При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Надані стороною позивача електронні докази (електронний примірник Договору, Паспорту споживчого кредиту) в паперовій формі суд визнає належними та допустимими.

Підписавши 18 травня 2024 року договір про надання споживчого кредитування, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, в порядку, передбаченому цим договором.

Як встановлено, первісний кредитор - ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконав та надав кредит в сумі 5 000,00 гривень. Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредитних коштів та комісії, процентів за користування ними, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі останній повинен сплатити на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за сумою кредиту, за сумою відсотків та комісії за видачу кредиту підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 5 000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 24 347,40 грн. простроченої заборгованості за сумою відсотків; 575,00 грн. простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Так, згідно з доданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року у період з 25.09.2024 по 08.05.2025 року (а.с. 27 зворотній бік - 29), ОСОБА_1 нараховано до сплати 4 900,00 грн. неустойки та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд зробив висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, з 24.02.2022 року і до часу ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, тому нарахування позивачем неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4 900,00 грн. за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року у період дії воєнного стану є безпідставними, а тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2 289,66 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 8 000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт № Д/20429 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № Д/20429 від 09.03.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 8 зворотній бік - 10).

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Суд зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 5 000,00 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9638735 від 18.05.2024 року у розмірі 29 922 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 66 копійок та 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.05.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС