Ухвала суду № 136681760, 19.05.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1057/26

1-кс/154/430/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Володимирі клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мочулки Турійського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 21.08.2024 Володимир - Волинським міським судом Волинської області до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяць, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшло належним чином погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що відповідно до наказу №977 (по стройовій частині) від 20.11.2025 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні", з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, востаннє Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026, який затверджено Законом України 14 січня 2026 року № 4757-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строком на 90 діб.

Однак, солдат ОСОБА_6 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 09 березня 2026 у вечірню пору доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, повторно, знаходячись всередині житлового будинку АДРЕСА_2 , викрав з тумбочки, яка знаходилась в одній з кімнат зазначеного вище будинку, 21 000 гривень та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А 16» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 вартістю 4566,67 гривень, всередині якого знаходилась сім - картка оператора стільникового зв`язку «Vodafone» № НОМЕР_4 вартістю 100 грн., чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 25 666,67 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

18.05.2026 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Мочулки Турійського району Волинської області, житель

АДРЕСА_1 , українець, громадянин України із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий, востаннє 21.08.2024 Володимир - Волинським міським судом Волинської області до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 роки 6 місяць.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні вищевказаного злочину повністю підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, у тому числі: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , іншими матеріалами кримінального провадження і їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлені ризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 , буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, яким безпосередньо відомі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а тому існує високий ризик здійснення на них незаконного впливу з метою давання завідомо неправдивих показань в суді.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_6 , може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином, а саме: не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків, перешкоджати збору відомостей, які характеризують його особу, вживати, вчиняти інші дії з метою затягування слідства та судового розгляду.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , є раніше судимою особою, востаннє 21.08.2024 Володимир - Волинським міським судом Волинської області до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 роки 6 місяць. Крім того, 12.03.2025 ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області звільнений умовно-достроково з Катеринівської виправної колонії (№ 46) від подальшого відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 , водночас останній вчинив самовільне залишення військової частини (відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР № 42025052210001676 від 07.05.2025), що свідчить про те, що ОСОБА_6 схильний до вчинення кримінальних правопорушень.

Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що лише застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними вище у клопотанні ризикам, визначеним у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до восьми років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою є недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, описаним в клопотанні, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з подальшим утриманням в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , своїх процесуальних обов`язків в розмірі 40 прожиткових мінімумів, в сумі 133 120 гривень.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , документи про підтвердження повноважень якого містяться в матеріалах справи в судовому засіданні заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому зазначив, що ризики наведені прокурором та слідчим є формальними, недоведеними та не підтверджені.

Підозрюваний ОСОБА_6 свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення не заперечив, проте у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив відмовити, при цьому підтримавши позицію свого захисника, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку усіх учасників та перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, зазначені в клопотанні ризики, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає обґрунтованими.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий, останній раз 21.08.2024 Володимир - Волинським міським судом Волинської області до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяць, офіційно ніде не працює, не одружений.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , неодноразове притягнення його до кримінальної відповідальності, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення ним іншого кримінального правопорушення. З огляду на це, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам а тому, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ні в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні в судовому засіданні прокурором у відповідності до абзацу 5 частини 5 статті 182 КПК України не доведено виключних обставин для визначення слідчим суддею застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тобто ч. 4 ст. 185 КК України - з корисливих мотивів вчинений злочин, а також те, що скориставшись ситуацією в Україні, де з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, а також з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, який не працює, раніше судимий, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби України паспорт України для виїзду за кордон; 5) утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_6 було затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України 18.05.2026.

У зв`язку з цим, строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_6 , тобто з 18.05.2026 року.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 16.07.2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

Згідно з ч.7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби України паспорт України для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання зазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19.05.2026 о 15 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_13