Рішення № 136678109, 19.05.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача Виниченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Садівської сільської ради Сумського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області про відібрання малолітньої дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Садівська сільська рада Сумського району звернулася до суду з вказаним позовом який в подальшому уточнила та просить суд відібрати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав їх малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати виконавчому комітетові Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, як органу опіки та піклування, для її подальшого влаштування, та стягувати з відповідачів аліменти на утримання сина в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі по справі є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Після народження ОСОБА_2 сина ОСОБА_1 новонароджена дитина, за заявою батька ОСОБА_3 від 25.08.2025, на підставі рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 27.08.2025 № 370 була тимчасово поміщена до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» терміном на 6 місяців на повне державне утримання. Наказом начальника служби у справах дітей Садівської сільської ради від 26.08.2025 № 10-ОД дитина ОСОБА_1 був узятий на облік служби у справах дітей Садівської сільської ради як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Причина - відсутність належних умов для життя, виховання та розвитку дитини за місцем проживання батьків: АДРЕСА_1 . Батькам дитини було дано час на виправлення ситуації, що склалася у родині, усвідомлення відповідальності за стан виконання своїх батьківських обов`язків, повноцінного виконання основних функцій сім`ї. Їх було попереджено про необхідність змінити свою поведінку, спосіб життя. Надано роз`яснення про умови повернення дитини із державного закладу у біологічну сім`ю. До народження дитини майбутні батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не готувалися, що підтверджують Акти обстеження умов проживання від 18.03.2025, 01.05.2025, 03.07.2025, проведені комісією Садівської сільської ради, коли ОСОБА_2 була вагітною.Молода жінка довгий час не ставала на облік по вагітності, чим порушувала законодавство України, за консультацією до лікаря-гінеколога не зверталася, що свідчить про її безвідповідальне ставлення до здоров`я майбутньої дитини, адже раннє медичне спостереження плоду є особливо важливим. З 24.03.2025 по 29.12.2025 родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом у Комунальній установі « Центр надання соціальних послуг Садівської сільської ради Сумського району Сумської області» як сім`я, яка опинилася у складних життєвих обставинах. За час супроводу батьки вимоги фахівця із соціальної роботи щодо створення належних санітарно-гігієнічних та побутових умов проживання у помешканні, працевлаштування не виконали. Інші рекомендації фахівця ігнорували.У будинку був неприємний запах від купи брудних речей, немитий посуд, залишки зіпсованої їжі, повні відра з нечистотами. Відповідно до оцінки потреб від 18.07.2025, за інформацією ОСОБА_2 , родина мала заборгованість перед кредиторами. ОСОБА_3 довгий час не працює, бо не має бажання працевлаштуватися. Чітких пояснень з цього питання дати не зміг, об`єктивних причин не повідомив. Єдиним грошовим доходом подружжя до народження дитини була соціальна стипендія ОСОБА_2 як особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування. Наразі офіційного грошового доходу родина не має. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають сформованих навичок ведення домашнього господарства та догляду за малолітньою дитиною, не вміють планувати сімейний бюджет, мають скрутне матеріальне становище. Перебування дитини з батьками буде небезпечним не тільки для її життя та здоров`я, а й морального виховання. За інформацією ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП у Сумській області від 04.02.2026 № 19780-2026, на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , починаючи з 2024 року по лютий 2026 року неодноразово було складено протоколи про адміністративні правопорушення та кримінальне правопорушення. Після народження дитини, перебуваючи у КНП СОР «Обласний клінічний перинатальний центр», породілля ОСОБА_2 мала низький рівень материнських почуттів до новонародженого сина, що засвідчує інформація медичного закладу від 01.09.2025 № 365/16/01-14 «Про надання інформації». У листі зазначається, що, за період перебування у лікарні, ОСОБА_2 не показала прихильного ставлення до своєї новонародженої дитини. Не мала бажання отримати навички догляду за немовлям від медичних працівників. Годувала і здійснювала гігієнічні процедури синові не регулярно, часто протягом дня без поважних причин була відсутня в палаті сумісного перебування матері та дитини, залишала дитину без нагляду. На зауваження медичного персоналу не реагувала, їх рекомендації не виконувала. За останні п`ять місяців перебування дитини ОСОБА_1 у державному закладі, умови проживання за місцем мешкання та реєстрації батьків ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , не покращилися. На цей час за вказаною адресою умови проживання для малолітньої дитини відсутні. Наразі батьки ОСОБА_5 не надали довідок про своє працевлаштування та інформацію про доходи за останні шість місяців для з`ясування їх фінансової спроможності утримувати малолітню дитину. Належних санітарно-гігієнічних умов, необхідних для проживання немовляти, не створили. У будинку пічне опалення, але запасу дров на опалювальний сезон немає. Приготування їжі особи здійснюють на електроплитці. Альтернативного засобу для приготування їжі, у разі відсутності електроенергії, враховуючи воєнний стан в Україні, не придбали. Медичних довідок про свій стан здоров`я та можливість виховувати дитину не надали. Батькам було роз`яснено, що така їх поведінка є підставою для відібрання у них дитини без позбавлення їх батьківських прав. Молодих батьків поінформовано про правові наслідки у разі відібрання у них дитини без позбавлення їх батьківських прав. Дитина ОСОБА_1 перебувала у КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» з 01.09.2025. За інформацією закладу батьки відвідували дитину один раз (02.09.2025), коли дитина була у м. Суми. З 03.09.2025, виходячи з безпекової ситуації в Сумській області, дитина була переміщена до основної групи дітей Будинку дитини у Волинську область, Луцький район, с. Липини, приватний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Відкриті двері» Волинського обласного БФ «Відкриті двері» За новим місцем перебування дитини батьки сина не відвідували. До закладу телефонували, запитували про стан здоров`я дитини, його розвиток, просили надіслати їм світлини хлопчика. Зазначимо, що відповідачі до органу опіки та піклування Садівської сільської ради з питання надання дозволу на побачення з дитиною не зверталися. Слід наголосити, що, крім телефонних дзвінків до закладу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зробили ніяких практичних дій, щоб забезпечити дитині власними зусиллями належні умови для її проживання та виховання за місцем їх мешкання. Батьки не піклувалися про стан здоров`я дитини, не проявляли турботи щодо матеріального її забезпечення, чим порушили законодавство України про відповідальне батьківство. Їх поведінка свідчить про небажання подолати складні життєві обставини, виправити ситуацію на краще. На даний час дитина влаштована до патронатного вихователя.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначали, що на даний час працевлаштувались мають належні умови для утримання дитини, доказів на підтвердження даних обставин у них не має, так як не мали часу на їх збір, до сільської ради не звертались для підтвердження зміни умов проживання.

Від представника позивача - начальника служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Після народження ОСОБА_2 сина ОСОБА_1 новонароджена дитина, за заявою батька ОСОБА_3 від 25.08.2025, на підставі рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 27.08.2025 № 370 була тимчасово поміщена до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» терміном на 6 місяців на повне державне утримання. ( а.с.31,34)

Наказом начальника служби у справах дітей Садівської сільської ради від 26.08.2025 № 10-ОД дитина ОСОБА_1 був узятий на облік служби у справах дітей Садівської сільської ради як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.( а.с.24)

Відповідно до повідомлення КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» від 03.09.2025 №460/01 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, поступив до закладу 01.09.2025 на повне державне утримання. 03.09.2025 виходячи з безпекової ситуації в області хлопчик переміщений до основної групи дітей Будинку дитини в Волинську область, БФ «Відкритті двері»( а.с.44)

На підставі рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 04.02.2026 № 20 дитина ОСОБА_1 був переведений з КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» до КЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей»( а.с.32)

За інформацією КЗ «Сумський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей» від 13.01.2026 № 15/01 батьки відвідували дитину ОСОБА_1 один раз (02.09.2025), коли дитина була у м. Суми. З 03.09.2025, виходячи з безпекової ситуації в Сумській області, дитина була переміщена до основної групи дітей Будинку дитини у Волинську область, Луцький район, с. Липини, приватний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Відкриті двері» Волинського обласного БФ «Відкриті двері» (лист закладу від 03.09.2025 № 460/01 «Про поступлення дитини»). За новим місцем перебування дитини батьки сина не відвідували. До закладу телефонували, запитували про стан здоров`я дитини, його розвиток, просили надіслати їм світлини хлопчика.( а.с.48)

Рішенням виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 27.03.2026 №117 малолітня дитина ОСОБА_1 влаштований до сім`ї патронатного вихователя з 20.03.2026( а.с.92-98)

Відповідно до характеристики з місця навчання ОСОБА_2 характеризується негативно( а.с.35)

Відповідно до характеристики з місця проживання ОСОБА_3 характеризується негативно( а.с.36)

Відповідно до наданої інформації ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП у Сумській області від 04.02.2026 № 19780-2026, на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово було складено протоколи про адміністративні правопорушення та кримінальне правопорушення.( а.с.46)

Слід зазначити, що до народження дитини майбутні батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не готувалися, що підтверджують Акти обстеження умов проживання від 18.03.2025, 01.05.2025, 03.07.2025, проведені комісією Садівської сільської ради, коли ОСОБА_2 була вагітною.( а.с.25,26,27,28)

Відповідно до наданої інформації медичного закладу КНП СОР «Обласний клінічний перинатальний центр» від 01.09.2025 № 365/16/01-14 за період перебування у лікарні, ОСОБА_2 не показала прихильного ставлення до своєї новонародженої дитини. Не мала бажання отримати навички догляду за немовлям від медичних працівників. Годувала і здійснювала гігієнічні процедури синові не регулярно, часто протягом дня без поважних причин була відсутня в палаті сумісного перебування матері та дитини, залишала дитину без нагляду. На зауваження медичного персоналу не реагувала, їх рекомендації не виконувала. Породілля ОСОБА_2 мала низький рівень материнських почуттів до новонародженого сина.( а.с.42)

Працівниками служби у справах дітей Садівської сільської ради спільно із старостою Сульського старостату Садівської сільської ради, фахівцем із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг Садівської сільської ради Сумського району Сумської області», завідувачем ФП с. Сула Садівської сільської ради, поліцейськими офіцерами громади Сумського РУП ГУНП в Сумській області було неодноразово проведено бесіди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою формування у молодих осіб усвідомленого почуття батьківства, відповідальності за свою дитину, підвищення рівня виховного потенціалу сім`ї. Надавалися роз`яснення про необхідність створення належних умов для повернення дитини в біологічну родину, але позитивного результату на зміну поведінки батьків це не дало.( а.с.50-72)

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 22.01.2026 року на момент обстеження умов проживання родини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у будинку було холодно, бо зранку ще не топили, та дуже брудно. У кімнатах старі меблі, які потребують ремонту. У великій кімнаті розкиданий одяг, взуття, пакети з різними предметами. На меблях і вікнах пил, на підлозі брудний килим. На столі рештки їжі, немитий посуд, купа сміття. Дитяче ліжко, придбане батьками, завалене різними речами. На підвіконні сміття. Постільна білизна на дивані, де спить подружжя, потребує прання. На кухні повні відра з нечистотами, біля груби купа сміття, на підлозі розкидані ганчірки. Кімнати не провітрюються. Запасу дров немає. Запас продуктів харчування відсутній. Облаштованого місця для проведення гігієнічних процедур немає. Засобів для підігріву води немає. Висновок за результатами обстеження умов проживання для дитини не створено, умови проживання є загрозливими для життя дитини.( а.с.29)

Відповідно до висновку про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради від 04.02.2026 №21, вбачається що враховуючи, що перебування дитини з батьками є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, з причин ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини за доцільно відібрати дитину ОСОБА_1 від матері та батька, без позбавлення батьківських прав. Це дасть змогу забезпечити дитині соціальний захист, надати правовий статус для оформлення над ним опіки та можливості користуватися пільгами, передбаченими чинним законодавством для дітей цієї категорії( а.с.19-23)

Таким чином, відповідачі обов`язки по вихованню своєї дитини належним чином не виконують.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно вимог ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визнають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

За приписами ч.ч. 1,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок.

Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надав роз`яснення, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, суд констатує безумовне право матері та батька на виховання дитини, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини.

Крім того, суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), в якій зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов`язків стосовно виховання малолітнього сина ОСОБА_1 , не проявляють батьківської турботи, самоусунення відповідачів від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини.

З огляду на встановлені факти виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини суд приходить до висновку, що у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно відібрати малолітнього ОСОБА_1 без позбавлення їх батьківських прав.

Згідно вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 170 Сімейного Кодексу України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Саме такий розмір аліментів буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав, а також 1331,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів в дольовому порядку.

Керуючись, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Садівської сільської ради Сумського району Сумського району Сумської області - задовольнити.

Відібратималолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав та передати виконавчому комітетові Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, як органу опіки та піклування, для її подальшого влаштування.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на особистий рахунок в Державному ощадному банку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 18 лютого 2026 року.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 на особистий рахунок в Державному ощадному банку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 18 лютого 2026 року.

Згідно підпунктів 1) та 5) ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині відібрання дітей та стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а саме по 1331,20 грн., з кожного.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2026.

Суддя Л.М.Гончаренко