Рішення № 136676777, 20.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року справа № 580/2514/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

16.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Іллєнка, буд.81; код ЄДРПОУ 43501242) (далі відповідач), про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова КМУ №704) та надання до ГУ ПФУ у Черкаській області довідки з оновленими даними про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною до посади позивача на день звільнення на пенсію, станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 4 Постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх відсоткових розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою у державному органі за січень 2026 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачу з 01.02.2026;

зобов`язання відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 та надати до ГУ ПФУ у Черкаській області довідку з оновленими даними про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною до посади позивача на день звільнення на пенсію, станом на 01.01.2026, згідно з вимогами статей 43, 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-ХII та пункту 4 Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх відсоткових розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою у державному органі Департаменту з питань виконання кримінальних покарань за січень 2026 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачу з 01.02.2026;

стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 та відмовив йому у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивач подав позовну заяву, яка не містить обґрунтування позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльність щодо перерахунку розміру грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 01.01.2026 та зобов`язання вчинити вказані такі дії, а саме викладу спірних обставин проходження позивачем у відповідача станом на 01.01.2026 служби, за яку нараховане та в якому розмірі грошове забезпечення, яке, на його думку, не відповідає правилам обчислення, встановленим законом. Додатково суд роз`яснив позивачу, що згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тому суд ухвалою від 23.03.2026 залишив позовну заяву без руху. Надав заявнику строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

30.03.2026 на адресу суду надійшла заява позивача вх.№16526/26 про усунення недоліків позовної заяви (далі - Заява), якою надав уточнену позовну заяву з позовними вимогами про:

зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення станом на 01.01.2026 позивачу із урахуванням: посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму (3328,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт (додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017), надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавки за особливості проходження служби; премії у середніх відсоткових розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою у Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за січень 2026 року;

зобов`язання відповідача виготовити та направити довідку ГУ ПФУ у Черкаській області з оновленими даними про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною до посади позивача на день звільнення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026;

стягнення з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ознайомившись із Заявою, суд дійшов висновку про часткове виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026. Тому суд ухвалою від 06.04.2026 вирішив заяву позивача про усунення недоліків задовольнити частково. Прийняв до розгляду уточнену позовну заяву та відкрив провадження у справі в частині позовних вимог з приводу:

зобов`язання відповідача виготовити та направити довідку ГУ ПФУ у Черкаській області з оновленими даними про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною до посади позивача на день звільнення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026;

стягнення з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Розгляд справи вирішив здійснювати правилами спрощеного позовного провадження.

15.04.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, яким просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач у відзиві зазначив, що позивач проходив службу у Слідчому ізоляторі УМВС України в Черкаській області, який знаходиться за адресою: 18015, Україна, Черкаська обл., місто Черкаси , вулиця Благовісна, будинок 234. На момент виникнення спірних правовідносин і після набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 14.01.2026 № 90/5 довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та звільнені із Слідчого ізолятору УМВС України в Черкаській області, можуть готуватися та видаватися виключно Північно-Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оскільки зазначений слідчий ізолятор є безпосередньо підпорядкованою установою цього міжрегіонального управління.Додатково зазначив, що відсутні підстави для підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про грошове забезпечення із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2026.

Третя особа процесуальним правом надати пояснення не скористалася, про причини суд не повідомила.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до посвідчення від 28.03.2003 №126/5809 позивачу призначена пенсія за вислугу років із 31.01.1996.

Листом від 09.04.2026 Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило, що позивач проходив службу у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» та звільнений 30.01.1996.

Заявою від 04.02.2026 позивач звернувся до відповідача з проханням підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду в Черкаській області оновлену довідку станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне-забезпечення, осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри, посадового окладу та окладу за, військове звання, визначених шляхом, множення, розміру прожиткового мінімуму для, працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення, надбавки, доплати, підвищення та премії з урахуванням 3328,00грн для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

За результатом розгляду вказаного звернення відповідач листом від 02.03.2026 повідомив, що умови грошового забезпечення, зокрема розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.03.2018 не змінювалися. То ж підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відсутні.

Тому позивач звернувся у суд.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На дату набрання чинності Постановою №704 п.4 цього нормативно-правового акту викладено в редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103): 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 жовтня 2022 року у справі№ 826/6453/18 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін. Таким чином 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 п.6 Постанови №103 втратив чинність та відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Станом на час виникнення спірних правовідносин та судового вирішення спору дію вказаної вище постанови Шостого апеляційного адміністративного суду не було зупинено. Тому її висновки підлягають застосуванню на підставі ст.129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень. При цьому згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі ЗУ №1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ ЗУ №1774-VІІІ та п.4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 вищу юридичну силу мають положення Закону. Тому посадовий оклад обчислюється відповідно до закону про Державний бюджет на відповідний рік у періоді з 29.01.2020.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції Постанови №103. Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 від 20.05.2023 Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762грн.

14.03.2025 Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №320/29450/24, яким визнав протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Шостий апеляційний адміністративний суд рішення від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 залишив без змін.

У вказаному рішенні від 14.03.2025 суд зазначив, що визначення Урядом розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відтак, вказаний пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема, визначення розрахункової величини в фіксованому розмірі 1762,00 грн суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню після 18.06.2025.

У статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік №2710-IX від 03.11.2022 зазначено: Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні.

Також у статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік №3460-ІХ від 09.11.2023 зазначено: Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зокрема, згідно і Законами №2710-IX та в подальшому №3460-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців, у т.ч. позивача, виникло право на перерахунок перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Враховуючи, що з січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин відповідачем неправомірно та безпідставно встановлено посадовий оклад у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Закону України від 06 грудня 2016 № 1774-VІІІ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції Постанови №103. Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Статтею 7 Закону №4059-IX установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028,00грн.

Оскільки станом на 18.06.2025 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме вказаних вище Законів, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Подібні правовідносини були предметом розгляду ВС у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21. Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

…(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

63. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

64. За таких обставин, відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці і наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), а не з 01.01.2021, як просив позивач, є протиправною. Відтак позовні вимоги є частково обґрунтованими та відповідно підлягають частковому задоволенню. Відповідно, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 слід скасувати та ухвалити нове рішення - про часткове задоволення позовних вимог..

У подальшому такий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 14 вересня 2022 року у справі № 500/1886/21, від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 27.03.2023 у справі №280/11480/21.

Системно проаналізувавши вказані вище норми закону та підзаконних актів, висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 посадовий оклад військовослужбовця обчислюється відповідно до закону про Державний бюджет на відповідний рік, а в інших періодах - відповідно до постанови КМУ за іншою методикою обчислення.

Суд урахував, що вказаним вище посвідченням підтверджується, що позивач дійсно проходив публічну службу в УМВДУ в Полтавській області.

Відповідно до п.1 Положення Про Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2026 №90/5, територіальний орган Міністерства юстиції України - Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції України на території Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей.

Територіальний орган є міжрегіональним територіальним органом Міністерства юстиції України нижчого рівня та підпорядковується Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, здійснює керівництво оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ та виконує функції, передбачені цим Положенням.

У підпункті 44 п.4 цього Положення зазначено, що Територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів щодо осіб, які проходили службу та були звільнені з територіального органу та територіальних органів Державної кримінально-виконавчої служби України, правонаступником яких є, з безпосередньо підпорядкованих воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності відповідно до законодавства.

Пунктом 15 Положення підтверджується, що територіальний орган є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки та штампи.

Отже, позивач для отримання довідок міг звернутися до Північно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Водночас відповідно до п.64 Положення Про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2024 №894/5, відповідач відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів щодо oci6, які проходили службу та були звільнені, зокрема, з апарату відповідача та з безпосередньо підпорядкованих воєнізованих формувань, установ виконання покарань, для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення oci6, звільнених з військової служби та деяких інших oci6.

Отже, позивач мав законне сподівання на вирішення по суті заяви від 04.02.2026.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про звернення громадян якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Отже, відповідач після надходження заяви позивача із питаннями, вирішення яких не віднесено до його повноважень, повинен у термін не більше п`яти днів переслати його за належністю відповідному органу. Докази направлення звернення позивача до такого належного органу суду не надано.

Оскільки відповідач не розглянув заяву позивача на підставі, у межах та спосіб, визначений Законом, суд дійшов висновку про протиправність вказаної вище бездіяльності щодо розгляду заяви позивача в частині підготовки і надання відповідної довідки та для ефективного захисту права позивача відповідно до ст.2 КАС України зобов`язати відповідача повторно розглянути у вказаній частині заяву позивача від 04.02.2026 на підставі, у межах та спосіб з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Всі інші позовні вимоги передчасні до моменту повторного розгляду заяви уповноважений органом державної влади та його посадовими особами.

Отже, позовна заява обґрунтована у вказаних вище частинах та підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 16.03.2026 в сумі 1331,20грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову половина суми.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2026 в частині підготовки і надання Головному управлінню Пенсійного фонду України довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Ю.Іллєнка, буд.81; код ЄДРПОУ 43501242) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.02.2026 в частині підготовки та надання Головному управлінню Пенсійного фонду України довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 на підставі, у межах та спосіб з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Іллєнка, буд.81; код ЄДРПОУ 43501242) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 665,60грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ