Рішення № 136676642, 20.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 травня 2026 року № 520/13497/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, 119, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28.11.2023 року №5078-п "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного Міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці від 26.01.2024 № 6-ДПС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що фактична перевірка, яка була здійснена на підставі Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28.11.2023 №5078-п є незаконною, оскільки проведена з порушенням норм чинного законодавства, а постанова, яка була винесена Північно - Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці про накладання штрафу у розмірі 67000 грн., за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 6-ДПС від 26.01.2024, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що перевірка, яка проводилась за адресою: АДРЕСА_2 за період діяльності з 02.06.2021 по день закінчення перевірки, є законною. Відповідно до даної перевірки виявлені порушення щодо не проведення розрахункової операції через РРО та не видачі розрахункового документу встановленої форми; порушення встановленого законодавством порядку ведення та обліку товарних запасів; допущення до роботи працівника ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України; проведення розрахункової операції РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТЗЕД, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 ЗУ № 265.

За результатами фактичної перевірки складений акт від 08.12.2023, з метою ознайомлення з даним актом працівниками ГУ ДПС здійснено виїзд до місця перевірки за адресою АДРЕСА_2 , проте за даною адресою ФОП ОСОБА_1 була відсутня, оскільки акт не підписаний складено відповідний акт про неможливість вручення та підписання акту про проведення фактичної перевірки від 08.12.2023. другий примірник був направлений ФОП ОСОБА_1 засобам поштового зв`язку, проте був повернутий з відміткою за закінченням терміну зберігання. Як зазначив представник відповідача податковим органом були дотримані всі процесуальні норми щодо здійснення фактичної перевірки.

Представником відповідача Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. 21 грудня 2024 року Міжрегіональним управлінням одержано акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області ФОП ОСОБА_1 від 08.12.2023 №39426/20/27/РРО/ НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеного акту ДПС, перевіркою встановлено порушення вимог статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи працівниці ОСОБА_3 на посаду продавця без укладання трудового договору. За результатами розгляду матеріалів справи, які надійшли від ГУ ДПС у Харківській області до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.01.2024 № 6-ДПС та листом від 29.01.2024 направлено ФОП ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець, основним видом діяльності якої є: роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.81), дану діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_2 .

04.12.2023 на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28.11.2023 №5078-п, працівниками ГУ ДПС проведена фактична перевірка за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведення фактичної перевірки 08.12.2023 ГУ ДПС у Харківській області складено акт фактичної перевірки, висновками якого встановлено наступні порушення:

1) не проведення розрахункової операції через РРО та не видача розрахункового документу встановленої форми при продажу пляшки горілки 0,37 л. «Хлібний дар» варт.103 грн. та пачки сигарет «pull in premium» вартістю 55 грн. на загальну суму 158,00 грн.;

2) порушення встановленого законодавством порядку ведення та обліку товарних запасів, які знаходяться у місці продажу, а саме до перевірки не надані будь-які документи, що підтверджують облік та походження ТМЦ на загальну суму 10412,00грн.;

3) проведення розрахункових операцій через РРО фіск. № 3000360703 без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно із УКТЗЕД для підакцизних товарів, а саме згідно бази даних ГУ ДПС у Харківській області 03.08.2021 р. при продажу горілки «Медов» 0,37 л. вартість 71,0 грн. в фіскальному чеку відсутній код УКТЗЕД.

4) допущення до роботи в господарському, об`єкті (барі) за адресою АДРЕСА_2 працівника, яка представилася, як ОСОБА_4 продавець ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ) без оформлення трудових договорів, наказів та повідомлення про прийняття працівника на роботу. Будь-які документи, що посвідчують особу продавцем не надані на підставі цього здійснено виклик співробітників Національної поліції для встановлення особи. 3і слів працівників поліції особу встановлено, але продавець (зі слів ОСОБА_4 ) відмовила в наданні її особистих даних працівникам ДПС.

Як зазначає позивач , вона не була присутня при проведені перевірки, документів за результатами проведення перевірки не отримувала, а про їх наявність стало відомо тоді, коли були заблоковані рахунки позивача.

Щодо порушень трудового законодавства позивач зазначила, що в період проведення перевірки була відсутня за місцем здійснення підприємницької діяльності та не уповноважувала ОСОБА_5 на здійснення торгівлі. Крім того зазначила, що заначена особа їй не відома.

Окрім цього повідомила, що за адресою АДРЕСА_2 також здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6 .

01.09.2023 між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_6 в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 10 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Строк дії договору до 31 січня 2024 року. Та як повідомляє позивач, саме через термінал ФОП ОСОБА_7 проведено сплату за товар.

26.01.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці за результатами перевірки проведеної ГУ ДПС в Харківській області прийнято постанову № 6-ДПС про накладення штрафу у розмір 67000 грн. за порушення вимог ст. 24 КЗпП України.

Не погоджуючись із вищевказаними діями відповідачів, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 за № 2755-VI (далі також ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До функцій контролюючих органів відповідно до статті 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (підпункт 19-1.1.14); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (підпункти 19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (підпункти 19-1.1.16).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; 80.2.7 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

`?? Roman BalticicItalic`?? Roman CEicItalicцентральн Правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Суд наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема у постановах від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 460/7257/20.

Судом установлено, що у Наказі від 28.11.2023 за № 5078-п підставою для призначення перевірки зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій), підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах), підпунктів 191.1.4, 191.1.14, 191.1.16-191.1.20 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, статті 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», частини першої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Отже, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, що свідчить, своєю чергою, про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, підстави вважати спірну перевірку неправомірною відсутні.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою за подібних спірних правовідносинах у постанові від 08 травня 2025 року у справі № 580/4081/24.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови Північно-Східного Міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці від 26.01.2024 № 6-ДПС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У постанові від 17.04.2024 року у справі №560/3981/23 Верховний Суд зазначив, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.

Вказану позицію також підтримано постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №120/17056/23.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються зокрема на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд зазначає, що специфіка спірних правовідносин щодо притягнення до відповідальності згідно ст. 265 КЗпП України, полягає у відсутності документального оформлення трудових відносин та встановлені факту допуску осіб до роботи без документального оформлення. Вказане визначає предмет доказування та коло доказів по справі.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Так, посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області 22.08.2024 проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 08.12.2023 № 39426/20/27/РРО/ НОМЕР_1 .

Відповідно до зазначеного акту перевіркою встановлено допущення до праці продавця без оформлення належним чином, а саме наказом, договором про працю.

Тобто, у ході фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області, у місці проведення позивачем господарської діяльності, було виявлено особу, яка фактично виконувала роботу продавця на об`єкті перевірки.

Так, в акті перевірки зафіксовано, що особа ОСОБА_2 (документи, що посвідчують особу не надані) здійснила продаж підакцизних товарів на суму 158 грн. При цьому, встановлено порушення щодо не проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів на суму 158 грн. через РРО/ПРРО та не надання відповідного розрахункового документа.

За таких обставин, встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимоги статті 24 КЗпП України.

При цьому, оформлення таких трудових відносин шляхом підписання трудового договору, видання відповідного наказу чи розпорядження роботодавця чи уповноваженого ним органу, позивачем проведено не було, з огляду на що суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем вимоги ч. 4 ст. 24 КЗпП України.

Щодо доводів позивача про те, що розрахунок за товар було проведено через термінал який зареєстрований за ФОП ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.

В приміщенні господарського об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на момент фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність також ФОП ОСОБА_6 (п.н. НОМЕР_2 ), а саме: роздрібну торгівлю продуктами харчування.

Відповідно до інформації, яка надана у відзиві ГУ ДПС в Харківській області ФОП ОСОБА_6 знаходилась на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (2 група) без найманих працівників.

Згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платникам єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту та столових вин).

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) у ФОП ОСОБА_6 відсутня.

Відповідно до довідки, яка додана до відзиву ГУ ДПС в Харківській області за ФОП ОСОБА_6 зареєстрований РРО фіск. №3001106164, відповідно через який проводилась реалізація продуктів харчування та непродовольчих товарів.

При цьому, 29.02.2024 здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 .

Суд звертає увагу, що при проведені перевірки встановлені факти, зокрема: не проведення розрахункової операції через РРО та не видачі розрахункового документу встановленої форми при продажу пляшки горілки 0,37 л. «Хлібний дар» варт.103 грн. та пачки сигарет «pull in premium» вартістю 55 грн. на загальну суму 158,00 грн.; проведення розрахункових операцій через РРО фіск. № 3000360703 без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно із УКТЗЕД для підакцизних товарів, а саме згідно бази даних ГУ ДПС у Харківській області 03.08.2021 р. при продажу горілки «Медов» 0,37 л. вартість 71,0 грн. в фіскальному чеку відсутній код УКТЗЕД; допущення до роботи в господарському, об`єкті (барі) за адресою вул. Соборна, буд. 10, приміщення 1, с. Біляївка, Первомайський район, Харківська обл. працівника, без оформлення трудових договорів, наказів та повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Отже, посилання позивача щодо провадження підприємницької діяльності іншою особою в приміщенні, частину якого дана особа орендує, з використанням відповідного (іншого) РРО, не спростовують встановлені фактичною перевіркою обставини.

При цьому суд враховує, що основними видами діяльності позивача є:

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);

- інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

- роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах;

- роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах;

- інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Згідно акту фактичної перевірки у позивача наявна діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Суд також звертає увагу, що позивачем не оскаржувалось прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 00051010708 про застосування фінансових санкцій за порушення п.1, 2, 11 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995 на загальну суму 15749,00 грн., що свідчить про те, що позивач фактично згодна із встановленими фактичною перевіркою порушеннями.

Також позивач покликалась на те, що дозволів на продаж товарів ОСОБА_8 не надавала, при цьому під час здійснення перевірки особисто присутньою не була та документів ніяких не надавала.

Виходячи з посилань позивача, слідує, що зазначена особа продала товар, який належить позивачу, що нею не заперечується, проте без дозволу.

Натомість, під час розгляду справи судом не встановлено, що позивач зверталась до відповідних органів з приводу вказаних обставин.

Отже, оцінивши зазначені судом обставини, вказані посилання позивача суд вважає необґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, 119, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.