Ухвала суду № 136676602, 20.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі

20 травня 2026 р. Справа № 520/11539/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 15,с-ще Солоницівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62370 код ЄДРПОУ ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Солоницівської селищної ради, що полягає у нерозгляді заяви Позивача від 02.04.2026 по суті;

- зобов`язати Солоницівську селищну раду розглянути заяву Позивача від 02.04.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1176 та прийняти за результатами її розгляду рішення (про надання або відмову у наданні житлового ваучера);

- зобов`язати Солоницівську селищну раду надати Позивачу письмове рішення, оформлене у встановленому законом порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/11539/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивач 15.05.2026 направив до суду, засобами поштового зв`язку, надійшло до суду 18.05.2026, клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки, на думку позивача, спір безпосередньо стосується реалізації права на соціальний захист особи, яка постраждала внаслідок війни. Також посилався на скрутний майновий стан, як на підставу для звільнення або відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Також, разом із вказаним клопотанням позивачем надано платіжну інструкцію, як доказ сплати судового збору, у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Надаючи оцінку клопотанню позивача про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Щодо посилання позивача на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки, на думку позивача, спір безпосередньо стосується реалізації права на соціальний захист особи, яка постраждала внаслідок війни, суд повторно зазначає, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, зокрема, з якими позивач звернувся у цій справі.

Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)

Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №701/589/22.

Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження бездіяльності відповідача, що полягає у нерозгляді заяви Позивача від 02.04.2026 по суті (про надання або відмову у наданні житлового ваучера), що не зачіпає порядку надання , обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Щодо посилання позивача на на скрутний майновий стан, як на підставу для звільнення або відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема, звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Водночас особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Верховний Суд також звертає увагу на те, що сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Разом із цим, позивачем не надано до суду довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для звільнення (відстрочення) позивача від сплати судового збору.

Згідно зі статтями 19, 20, 26 Кодексу адміністративного судочинства України визначений спір належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства Харківським окружним адміністративним судом.

Позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України ця справа не відноситься до переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не підпадає під дію ч.4 ст.257 КАС України, яка встановлює перелік справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, в наслідок чого, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд і вирішення даної справи за даним позовом належить здійснювати у спрощеному провадженні відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно з п.12 ч.9 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначається повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Керуючись приписами ст. ст. 12, 171, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення сплати судового збору) - відмовити.

Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Встановити строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання ним відзиву.

Встановити строк відповідачу для подання до суду заперечення на відповідь позивача протягом трьох днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.

Роз`яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Копії даної ухвали направити учасникам справи. Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тітов