Рішення № 136675477, 20.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 р. № 400/3483/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, , провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) про:

визнання протиправною дій відповідача щодо утримання з призначеної позивачу соціальної виплати як інваліду 3 групи з загального захворювання, призначену з 01.10.2025 року по 01.11.2027 року, незаконно сплаченої суми 11805,00;

зобов`язання відповідача повернути позивачу незаконно утримані соціальні виплати в сумі 3120,00 грн.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що відповідач вважає, що позивачу було виплачено подвійні соціальні виплати, однак позивач не отримував зазначених виплат у подвійному розмірі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

24.04.2026 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову і просив в задоволені позову- відмовити.

Відзив аргументовано тим, що, позивачу призначено органами соціального захисту населення, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на період з 12.06.2018 по 31.03.2026 у розмірі 2361,00 грн. Виплату державної соціальної допомоги Позивачу забезпечено по лютий 2026 року. За матеріалами електронної особової справи Позивачу призначено допомоги:- особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;- особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.10.2025 № 228/25/2929/В Позивачу призначено державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на період з 01.10.2025 по 31.12.2025 в розмірі 2361,00 грн, з 01.01.2026 по 30.11.2027 в розмірі 2595,00 грн (щомісяця).

У зв`язку з одночасним нарахуванням Позивачу допомоги за двома рішеннями одночасно в підсистемі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - ЄІСС) та в підсистемі Призначення та виплати деяких соціальних виплат (далі - ДСВ) для упередженням переплати ОСОБА_1 виплата допомоги призупинена з ЄІСС. Для забезпечення виплати ДСД проведено поновлення виплати допомоги та проведено індивідуальне нарахування з лютого по березень 2026 року в розмірі 2595,00 грн.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як отримувачка державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідності відповідно до Закону України від 16.11.2000 №2109-IІІ Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відповідач вважає, що в період з 01.10.2025 року по 28.02.2026 року позивачці нараховувалась державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю і позивачці було надлишково сплачено 11805,00 грн.

17.02.2026 року та 18.02.2026 позивачка звернулась на лінію із соціальних питань.

Відповідач листом від 04.03.2026 №8738-6929/В-02/8-1400/26 повідомив, що за заявою від 20.11.2025, відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.10.2025. № 228/25/2929/В Вам призначено державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на період з 01.10.2025 по 31.12.2025 в розмірі 2361,00 грн, з 01.01.2026 по 30.11,2027 в розмірі 2595,00 грн (щомісяця).

Для упередженням переплати виплату держаних соціальних допомог призупинено.

У зв`язку з одночасним нарахуванням допомоги за двома рішеннями, за період з 01.10.2025 по 28.02.2026 утворилася переплата допомоги в сумі 11805,00 грн.

До банківської установи АТ КБ ПриватБанк Головним управлінням направлено лист, щодо повернення зайво перерахованих коштів в сумі 11805,00 грн.

13.02.2026 кошти повернуто банківською установою на рахунок Пенсійного фонду України в сумі 3120,00 грн. На сьогодні залишок надміру виплачених коштів становить 8685,00 грн.

Позивачка 20.02.2026 року звернулась до відповідача, щодо неотримання соціальної допомоги у подвійному розмірі та повернення стягнутих коштів з позивачки у розмірі 3120,00 грн.

Відповідач листом від 06.03.2026 року №9113-7241/В-02/8-1400/26 повідомив, що відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.10.2025 № 228/25/2929/В позивачці надано статус особи з інвалідністю загального захворювання 3 групи з періодом дії з 01.10.2025 по 01.11.2027 року. Враховуючи вищезазначене, держана соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, призупинено з 01.10.2025 року.

На банківську установу АТ КБ Приват Банк направлено лист Головного управління від 12.02.2026 №1400-0502-8/10761 щодо повернення зайво перерахованих коштів за період 01.10.2025 - 28.02.2026 в сумі 11805,00 грн.

Станом на дату надання відповіді, кошти повернуто банківською установою на рахунок Пенсійного фонду України в сумі 3120,00 грн.

Вважаючи бездіяльність протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 14 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», підставами припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги є:

Виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується незалежно від зміни місця проживання одержувача цієї допомоги. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Згідно статті 17 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу, що призначає державну соціальну допомогу, та відповідальність посадових осіб за порушення цього Закону.

Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну соціальну допомогу, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

Посадові особи, з вини яких несвоєчасно виплачується державна соціальна допомога, несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно виписки по кратці/рахунку і додатковим рахункам договору за період з 01.09.2025-11.03.2026 року ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати в період з 03.09.2025, 22.10.2025, 06.11.2026, 08.12.2025, 08.01.2026 та 06.02.2026 у розмірі 2361,00 грн. Інших соціальних виплат в цей період здійснено не було.

Також згідно довідки відповідача від 24.04.2026 року №1400-0501-8/33251 також підтверджені зазначені вище виплати.

Доданими до відзиву матеріалами, електронною особовою справою не підтверджено виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю також згідно виписки по кратці/рахунку і додатковим рахункам договору виплати відбувались в період з 01.10.2025 по 28.02.2026 роки один раз на місяць у розмірі 2361,00 грн. Отже переплата не відбулась.

У відзиві відповідач зазначив, що у зв`язку з одночасним нарахуванням Позивачу допомоги за двома рішеннями одночасно в підсистемі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - ЄІСС) та в підсистемі Призначення та виплати деяких соціальних виплат (далі - ДСВ) для упередженням переплати ОСОБА_1 виплата допомоги призупинена з ЄІСС. Для забезпечення виплати ДСД проведено поновлення виплати допомоги та проведено індивідуальне нарахування з лютого по березень 2026 року в розмірі 2595,00 грн.

Після повернення банківською установою на рахунок Пенсійного фонду України коштів у сумі 3120,00 грн, за період з 01.10.2025 по 28.02.2026 роки відповідачем не було нараховано та виплачено інших сум. Тобто права позивача на соціальні виплати було порушено.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 02.04.2026, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1331,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо утримання з призначеної ОСОБА_1 соціальної виплати за період з 01.10.2025 по 28.02.2026 в розмірі 11805,00.

3. Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 утримані соціальні виплати в сумі 3120,00 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 20 травня 2026 року