Ухвала суду № 136675442, 20.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10511/25

провадження № П/380/11708/25

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

20 травня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 23 червня 2025 року про застосування строків позовної давності у справі № 380/10511/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.05.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.05.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно виходячи з фіксованої величини 4463 грн 15 коп, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2023 роки виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2023 роки виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 23079,91 грн;

- стягнути з Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 23079,91 грн.

Ухвалою судді від 06 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

24 червня 2025 року представник відповідача подав через систему «Електронний суд» заяву від 23 червня 2025 року про застосування строків позовної давності у справі № 380/10511/25.

Указана заява мотивована тим, що з огляду на дату звільнення позивача зі служби у розглядуваних правовідносинах належить застосовувати редакцію частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), чинну після 19 липня 2022 року відповідно до Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, згідно із якою тримісячний строк для звернення до суду обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні. Нарахування та виплата грошового забезпечення під час звільнення позивача були здійснені відповідно до вимог чинних законодавчих актів. Усі види грошового забезпечення, включаючи посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавки, премії, компенсацію за невикористану відпустку та одноразову допомогу, були нараховані та виплачені у повному обсязі. Відзначає, що грошове забезпечення виплачується щомісяця і позивач, отримуючи ці виплати, знав їх розмір та складові, а також міг перевірити правильність їх розрахунку. Крім того, під час звільнення військовослужбовцю видається грошовий атестат, у якому зазначені суми нарахованого до дня виключення зі списків особового складу (звільнення) грошового забезпечення, що належать до виплати. Отже, позовна заява позивача повинна бути залишена без розгляду через пропуск встановленого законом строку звернення до суду.

З огляду на викладене просить суд застосувати строк позовної давності у справі № 380/10511/25.

26 червня 2025 року представник позивача подала через систему «Електронний суд» заперечення на заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, у якій вказує, що позивач звільнений зі служби 29 квітня 2025 року, а з цим позовом до суду звернувся 27 травня 2025 року, тобто з дотриманням установленого законом тримісячного строку звернення до суду.

З огляду на викладене просить суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача від 23 червня 2025 року про застосування строків позовної давності у справі № 380/10511/25.

Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням відповідачем, на думку позивача, законодавства про оплату праці.

Утім положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Водночас такі строки встановлені КЗпП України.

Так, частина друга статті 233 КЗпП України, яка діяла в редакції до 19 липня 2022 року, встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352), яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції:

«Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, починаючи з 19 липня 2022 року законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 дійшов висновку про те, що якщо наявні тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352, то у такому разі правове регулювання здійснюється так: правовідносини за період до 19 липня 2022 року підлягають правовому регулюванню згідно з положеннями статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).

Суд, ураховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у наведеній вище постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, зазначає, що спірні періоди з 03 травня 2016 року по 18 липня 2022 року включно регулюються положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом № 2352, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Що ж стосується періодів з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року, а також вимоги про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, то суд зазначає, що позивач звільнений зі служби 29 квітня 2025 року, а з цим позовом до суду звернувся 26 травня 2025 року, тобто з дотриманням установленого частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ) тримісячного строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що строк звернення з цим позовом до суду позивачем не пропущений, а тому в задоволенні заяви представника відповідача від 23 червня 2025 року про застосування строків позовної давності у справі № 380/10511/25 належить відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача від 23 червня 2025 року про застосування строків позовної давності у справі № 380/10511/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.