Ухвала суду № 136674740, 19.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

19 травня 2026 року №320/21021/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними дій та наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства охорони здоров`я України (адреса 01601, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 7, ЄДРПОУ 00012925), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерство охорони здоров`я України №415 від 31.03.2026 року Про реорганізацію державної установи Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров`я України шляхом перетворення;

- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо реалізації та виконання наказу № 415 від 31.03.2026 року.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що реалізація оскаржуваного наказу матиме незворотні наслідки що матиме наслідком порушення безперервності надання спеціалізованої медичної допомоги дітям.

Заявник вказує на співмірність обраних заходів забезпечення позову, посилається на існування загрози утруднення/неможливості ефективного захисту без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, як зазначає заявник, виконання спірного акту матиме наслідком неможливість подальшого захисту прав та інтересів дітей.

Здійснюючи розгляд заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендаціями №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 №320/31816/24.

Адекватність заходів забезпечення позову визначається їх відповідністю заявленим позовним вимогам та меті, з якою такі заходи вживаються. Оцінюючи відповідність обраного заходу забезпечення позову, суд має враховувати співвідношення між правом чи інтересом, на захист якого спрямоване звернення до суду, та можливими наслідками застосування відповідних обмежень для інших учасників справи.

У постанові від 22.12.2022 у справі №640/31815/21 Верховний Суд зазначив, що забезпечення позову є винятковим процесуальним заходом, застосування якого певною мірою обмежує реалізацію окремих засад судочинства, визначених частиною другою статті 129 Конституції України, зокрема принципів рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, свободи у наданні доказів та доведенні їх переконливості, а також гласності судового процесу. При цьому ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання незалежно від її апеляційного оскарження.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен надати оцінку доводам заявника щодо необхідності їх застосування, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та адекватності заявлених вимог, забезпечення балансу інтересів сторін та інших учасників процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, а також імовірності утруднення чи неможливості виконання судового рішення у разі невжиття таких заходів. Водночас суд має враховувати необхідність недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову суд зобов`язаний навести мотиви, з яких дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, зазначити, у чому саме полягатимуть дії, спрямовані на відновлення порушених прав, оцінити складність їх вчинення та встановити, що витрати, пов`язані з таким відновленням, можуть бути значними.

Суд також зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову обґрунтованість позовних вимог по суті не досліджується, оскільки оцінка правомірності заявленого позову є предметом розгляду справи по суті та не може бути вирішена на стадії розгляду питання про забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єкта владних повноважень можуть впливати на права та інтереси суб`єктів господарювання, а також спричиняти для них певні негативні наслідки. Однак сам по собі факт настання таких наслідків, навіть за умови їх підтвердження, не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову в розумінні статті 150 КАС України.

У кожному конкретному випадку суд має встановити наявність достатньо обґрунтованого припущення, підтвердженого належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також підлягає оцінці питання, чи не призведе невжиття таких заходів до необхідності повторного звернення особи до суду для належного захисту своїх прав.

Таким чином, достатньою підставою для забезпечення позову є наявність підтверджених доказами фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та наданих доказів, оцінити, чи не спричинить застосування відповідних заходів більшої шкоди, ніж та, якій планується запобігти.

Разом з тим, позивачем не наведено належних та переконливих доводів щодо неможливості захисту його прав, свобод чи інтересів без вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також не обґрунтовано наявності реальної загрози невиконання або істотного утруднення виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову.

За таких обставин застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без встановлення та належної оцінки фактичних обставин справи фактично означало б надання судом передчасної правової оцінки спірним правовідносинам та могло б свідчити про фактичне вирішення спору по суті до ухвалення судового рішення.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними дій та наказу, відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.