Рішення № 136674619, 18.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року справа №320/14086/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ІТАК" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000055/1 від 26.09.2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає. Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача. За змістом відзиву на позовну заяву, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості товарів і від умов поставки залежить розмір цих складових та особа, яка їх сплачує (продавець чи покупець). Оскільки з наданих документів неможливо встановити, що завантаження здійснено на майданчика продавця, і ці витрати поніс продавець, то відсутнє документальне підтвердження вартості витрат на завантаження товару. З урахуванням цього, вартість тари та пакувального матеріалу є складовою митної вартості. Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані декларантом не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

На підставі рамкового договору поставки № SABIC-PM/0122 від 31.01.2022 р. (Додаток 1), Інвойсу від 22.09.2022 р. № 202012225 (Додаток 2), Позивачем ввезено на митну територію України: Товар № 1. Код ТН ЗЕД - 3901 40 00 00.

1. Полімери етилену в первинних формах,з відносною густиною менше 0,94: - лінійний поліетилен низької густини (LLDPE) марки SABIC LLDPE 118NJ 00900 - 20625кг (825 мішків). /з питомою густиною 0,919 г/см3. Розфасований в п/е мішки по 25кг, Batch no. 0023531395 Batch по. 0023527604 /з питомою густиною 0,920 г/см3. Розфасований в п/е мішки по 25кг, Batch no. 0023532658 використовується для виробництва пластмасових виробів. Торговельна марка: SABIC. Виробник: SABIC. Країна виробництва - SA.

26.09.2022 р., о 10 год. 50 хв., Київською митницею (далі за текстом Відповідач), було прийнято до митного оформлення товар зазначений вище та електронну митну декларацію ЕМД UA100320/2022/390201 (Додаток 3).

У ЕМД UA100320/2022/390201 (Додаток 3) Позивачем заявлено митну вартість:

Товар N?1 - 891 026,73 грн. (1,13 Євро/кг.) розраховані митні платежі склали: - 231 666,95 грн., у тому числі: ввізне мито 5% - 44551,34 грн., податок на додану вартість 20% - 187115,61 грн.

Разом із ЕМД UA100320/2022/390201 (Додаток 3), для підтвердження митної вартості, декларант Позивача подав Київській митниці наступні документи:

- (0003) Сертифікат якості N? EN10204-3.1 від 22.09.2022 р. (Додаток 4); - (0325) Proforma invoice N? 201996964 від 06.09.2022 р. (Додаток 5);

- (0380) Інвойс N? 202012225 від 22.09.2022 р. (Додаток 2);

- (0730) Міжнародна автотранспортна накладна CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток 6);

- (3002) Платіжне доручення в іноземній валюті N? 138 від 19.09.2022 р. (Додаток 7);

- (3007) Довідка N? 144 від 22.09.2022 р. (Додаток 8);

- (4104) Рамковий договір поставки N?SABIC-PM/0122 від 31.01.2022 р. (Додаток 1);

- (4103) Додаток А до рамкового договору поставки N? SABIC-PM/0122 від 31.01.2022 р. (Додаток 9);

- (4103) Додаток В додаткова угода N?10 від 05.09.2022 р. (Додаток 10);

- (4301) Договір N? К84-01 на організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом від 12.08.2020 р. (Додаток 11);

- (9000) Заявка N? 151 від 14.09.2022 р. (Додаток 12);

- (9000) Перепустка N? ПР-49050 від 26.09.2022 р. (Додаток 13).

26.09.2022 р., о 14 год. 06 хв., декларантом Позивача отримано електронний Запит (повідомлення) митного органу (Додаток 14) (надалі Запит) ідентифікатор повідомлення N? d37822c92-c53a-493d-85c3-3е94d708с119, про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) у разі їх наявності;

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вищезазначений Запит, позивач направив до митного органу заяву N? 26/09-22 від 26.09.2022 р. (Додаток 15) у якій повідомив про необгрунтованість вимоги про надання додаткових документів, просив визнати митну вартість у строки передбачені п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

26.09.2022 р. Відповідач надіслав декларанту письмову консультацію ідентифікатор повідомлення N? eba78a06-ee70-4d3a-8cb6-785841360t60 (Додаток 16). А також Рішення про коригування митної вартості N? UA100320/2022/000055/1 від 26.09.2022 р. (Додаток 17) (далі за текстом Рішення) відповідно до якого митну вартість

Товар N?1. Код ТН ЗЕД - 3901 40 00 00

Полімери етилену в первинних формах...... Торговельна марка: SABIC.

Виробник: SABIC. Країна виробництва - SA

було скореговано за другорядним 6 методом (за резервним методом) до рівня 28 050,00 Євро (1,3600 Євро/кг.).

Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими Позивачем і скорегованими Відповідачем за оскаржуваним Рішенням, склала: 28 440,81 грн., у тому числі:ввізне мито 5% - 5 469,38 грн., податок на додану вартість 20% - 22 971,43 грн.

Підставою прийняття Відповідачем оскаржуваного Рішення (Додаток 17 гр. 33) стало те, що:

«...1. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана довідка про транспортні витрати ТОВ "МІРРА", проте відповідно до CMR від 22.09.2022 N? T00030751 LSA017473 перевізником є інше підприємство. 2. Відповідно до додаткової угоди N?10 від 05.09.2022 передбачено 100% передплату. В наданому декларантом платіжному дорученні N?137 від 19.09.2022 зазначено оплату на суму 46612,5 євро а також зазначено рахунок проформу від 06.09.2022 N?201996964. Водночас сума зазначена у рахунку проформі від 06.09.2022 N?201996964 становить 93225 євро.... ... Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару грунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено за митною декларацією від 12.08.2022 № UA100320/2022/388239.»

У зв?язку з прийнятим Рішенням, Відповідач, 26.09.2022 р. виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення N? UA100320/2022/001441 (Додаток 18).

Не погоджуючись з оскаржуваним Рішенням, Позивач 26.09.2022 р. випустив у вільний обіг товари за ЕМД N? UA100320/2022/390247 (Додаток 19), відповідно до ст. 55 МК України, з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за поданою ним митною декларацією.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Відповідач у запиті зазначив: «Документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей що до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме:

1. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана довідка про транспортні витрати ТОВ "МІРРА", проте відповідно до CMR від 22.09.2022 N? T00030751 LSA017473 підприємство. перевізником є інше.

2. Відповідно до додаткової угоди N?10 від 05.09.2022 передбачено 100% передплату. В наданому декларантом платіжному дорученні N?137 від 19.09.2022 зазначено поплату на суму 46612,5 евро а також зазначено рахунок проформу від 06.09.2022 N?201996964. Водночас сума зазначена у рахунку проформі від 06.09.2022 N?201996964 становить 93225 евро.».

Що стосується заяви Відповідача, що декларантом надана довідка про транспортні витрати ТОВ "МІРРА", проте відповідно до CMR від 22.09.2022 N? T00030751 LSA017473 перевізником є інше підприємство.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що для підтвердження транспортних витрат, декларант має надати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

12.08.2020 р. між Позивачем (далі в т.ч. Замовик) та ТОВ «Ітак» (далі за текстом Експедитор), було укладено Договір N? K84-01 (далі за текстом Договір N? K84-01 від 12.08.2020 р.) (Додаток 11) на організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом.

Відповідно до п. 1.1. Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11), Експедитор зобов?язується надати за плату і за рахунок Замовника комплекс послуг пов?язаних з організацією перевезення вантажів Замовника за допомогою автомобільного транспорту, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту УРСР, Правил перевезення вантажів та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини сторін при перевезенні вантажів у межах України та при міжнародних перевезеннях.

Згідно з п. 1.2. Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11), Експедитор в інтересах Замовника виконує пов?язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції:

- розроблення маршруту перевезення;

- пошук Перевізника;

- організація забезпечення відправлення та одержання вантажу;

- інші операції, пов?язані з перевезенням.

Пунктом 2.2. Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11) визначено Маршрут прямування, пункти призначення, термін транспортування та інші умови перевезення визначаються на підставі узгоджених Сторонами заявок, які з моменту їх оформлення належним чином є невід?ємною частиною цього договору. Заявка надається не пізніше 48 годин до дати завантаження і повинна містити наступну інформацію: вантажовласник та адреса знаходження вантажу, вид рухомого складу, характер вантажу (включаючи вагу, обсяг, кількість штук), фактурну вартість вантажу, дату готовності вантажу до відправлення, місце митного очищення і доставки вантажу, вантажоодержувача і його адреса, бажану дату і час доставки вантажу.

Відповідно до п. 2.2. Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11), перелік робіт, пов?язаний з перевезенням кожної конкретної партії вантажу та вартість фрахту, визначаються відповідно до узгодженої Сторонами Заявки на перевезення до договору, що є його невід?ємною частиною.

Вартість транспортно-експедиційних послуг узгоджується сторонами в кожному конкретному випадку в заявці на перевезення. (Додаток 11 п. 4.2. Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р.).

Відповідно до Заявки N? 151 від 14.09.2022 р. (Додаток 12) Експедитором та Замовником погоджено перевезення вантажу зі складу SABIC Kutno W/H, ul. Intermodalna 3, 99-300 Kytno Poland до м. Київ, вул. Алматинська 12, а також узгоджена вартість цих послуг на рівні 124 000 грн. без ПДВ.

Зі змісту Заявки N? 151 від 14.09.2022 р. (Додаток 12) вбачається що Сторони узгодили вартість транспортно-експедиційних послуг у сумі 124 000,00 грн., та місце завантаження - SABIC Kutno W/H, ul. Intermodalna 3, 99-300 Kytno Poland.

У довідці про транспортні витрати N? 144 від 22.09.2022 р. (додаток 8) зазначено що витрати з доставки вантажу від місця завантаження до погран-переходу Ягодин складає 59 800,00 грн.

Як вбачається зі змісту міжнародної автотранспортної накладної CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 (Додаток 6 графа 4) місцем завантаження є Poland 99-300 Kytno.

До складових митної вартості відносять витрати понесені покупцем за митною територією України (перелік яких визначений частиною 10 ст. 58 МК України) які не увійшли у вартість товару. Тобто, загальна вартість перевезення складається з витрат перевезення від місця завантаження (Poland 99-300 Kytno) до погран-переходу Ягодин, що становить 59 800,00 грн., та витрат перевезення в межах України від погран-переходу Ягодин до міста Києва.

Керуючись правилами прямої логіки та числовими даними зазначеними в Заявці на перевезення N? 151 від 14.09.2022 р. (Додаток 12), довідці про транспортні витрати N? 144 від 22.09.2022 р. (додаток 8), міжнародній автотранспортній накладній CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 (Додаток 6) - заявлені декларантом витрати на перевезення (складові митної вартості) від пункту завантаження Poland 99-300 Kytno до погран-переходу Ягодин дає можливість митному органу перевірити відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, а саме вартість перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України, Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; г) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об?єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

В міжнародній автотранспортній накладні CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток 6) зазначені: місце завантаження, місце доставки, перевізник, номер транспортного засобу, кількість місць та вагові показники нетто/брутто. Отже, відповідно до вимог п. 6 частини третьої ст. 53 МК України, декларантом було надано - транспортні (перевізні) документи CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток 6), а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: Договір N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11), Заявку N? 151 від 14.09.2022 р. (Додаток 12).

У п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України Законодавцем розділені поняття транспортні перевізні документи та документи що підтверджують вартість перевезення.

CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток б) не містить будь-яких числових даних щодо вартості перевезення та є транспортним документом, та не може підтвердити або спростувати витрати на перевезення оцінюваних товарів.

За умовами Договору N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11), Експедитор не має зобов?язання виконати послуги з доставки вантажу власним транспортом, він лише забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника, у том числі здійснює пошук Перевізника.

Таким чином, той факт, що перевезення здійснено не експедитором з яким укладено договір N? K84-01 від 12.08.2020 р. (Додаток 11) жодним чином не свідчить про неможливість перевірити митним органом витрат на перевезення, оскільки документи, що їх підтверджують були надані декларантом.

Отже, факт того, що фактичне перевезення, згідно даних CMR N? T00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток 6) здійснено не експедитором не може вважатись законною підставою для вимоги додаткових документів.

Відповідно до п. 4 Висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, взятої до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 N? 2 (надалі - Висновки Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 N? 2) тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митниці.

Відповідно до п. 14 Висновків Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 N? 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем було надано довідку N? 144 від 22.09.2022 р. (Додаток 8), яка є довідкою про транспортні витрати та є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, Відповідачем не надано доказів та законодавчого обґрунтування стосовно того, що довідка N? 144 від 22.09.2022 р. (Додаток 8) надана Експедитором, а CMR N? Т00030751 LSA017473 від 22.09.2022 р. (Додаток 6) надана Перевізником і це можна вважати розбіжностями або підробкою, що унеможливлює розмитнення товару за основним методом.

Що стосується заяви Відповідача що: - «Відповідно до додаткової угоди N?10 від 05.09.2022 передбачено 100% передплату. В наданому декларантом платіжному дорученні N?137 від 19.09.2022 зазначено оплату на суму 46612,5 євро а також зазначено рахунок проформу від 06.09.2022 N?201996964. Водночас сума зазначена у рахунку проформі від 06.09.2022 N?201996964 становить 93225 євро.», то відповідно до п. З Висновків, взятої до відома Постановою Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 N? 2, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Крім того, згідно з п. 9 Висновків Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 N? 2, Ситуація, коли сума коштів, зазначена у платіжному дорученні з оплати за оцінюваний товар, не відповідає ціні цього товару, зазначеній в інших документах, доданих до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжність у документах, а тому для сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також те, що пов`язаність продавця та позивача вплинула на рівень митної вартості спірного товару.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

В постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Судом встановлено, що відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів лише зазначив номер та дату митної декларації, використаної ним, як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому, відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Разом з тим, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З цих підстав оскаржуване рішення про коригування митної вартості не можна визнати обґрунтованим, оскільки саме лише посилання на митні декларації із зазначенням задекларованої митної вартості та опису товару не дозволяє пересвідчитись у тому, що цей товар був подібним товару, що імпортується позивачем, як і перевірити чи характеристики оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, могли бути порівнювані для цілей визначення митної вартості товару.

Доведення таких обставин покладено саме на митний орган, як і викладення пояснень щодо зроблених коригувань виходячи з порівняльного аналізу характеристик товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (згідно з викладеними вище вимогами до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів) для цілей дотримання встановлених митним законодавством вимог при здійсненні коригування заявленої митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної митної декларації, зазначеної в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44; код ЄДРПОУ 16476839) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000055/1 від 26.09.2022р.

3. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44; код ЄДРПОУ 16476839) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судові витрати в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.