Рішення № 136674535, 20.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року № 320/2827/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові позивачу в отриманні податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;

- зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення позивачу коштів у розмірі 7547,59 грн та направити його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області.

Мотивуючи позов, позивач зазначає, що у 2020 році фактично сплатив на користь резидента України ТОВ «НЕОМЕД 2007» кошти за договором про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, що підтверджується договором, фіскальними чеками, актом приймання послуг та довідкою виконавця, яка прямо підтверджує факт оплати саме позивачем та розмір витрат, що належать до ДРТ (ЕКЗ/ICSI). Позивач наголошує, що податкову декларацію (уточнюючу) подано в межах строку до 31.12.2021, а формальні зауваження податкового органу щодо реквізитів чеків не можуть нівелювати право на податкову знижку, коли факт оплати та предмет послуг підтверджуються сукупністю документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа № 320/2827/22, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 справу №320/2827/22 прийнято до провадження судді Діски А.Б.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову та зазначає, що за податковою знижкою за 2020 рік можна звернутися до 31.12.2021, а отже право є таким, що реалізується у чітко визначений строк. Вказує, що подані платіжні документи (чеки) не ідентифікують особу платника, що, на думку відповідача, порушує вимоги підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України. Також зазначає, що із змісту договору та/або наданих документів нібито не вбачається оплата саме тих процедур, які передбачені Порядком застосування ДРТ, затвердженим наказом МОЗ України №787 від 09.09.2013, у зв`язку із чим дозволені витрати до включення у податкову знижку визначені як 0 грн, а сума ПДФО до повернення відсутня.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України.

18.02.2020 між позивачем, ОСОБА_2 та ТОВ «НЕОМЕД 2007» укладено договір №ДРТ-Р-169 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Договором визначено, що предметом є лікувальна програма «Програма ЕКЗ Омріяна вагітність», а загальна вартість послуг становить 62 800,00 грн.

18.02.2020 позивачем у касі медичного центру виконавця сплачено повну суму за договором двома платежами 49 000,00 грн та 13 800,00 грн, що підтверджується фіскальними чеками №15194 та №15195 від 18.02.2020.

10.12.2021 складено акт приймання медичних послуг, яким підтверджено надання виконавцем послуг за договором на суму 54 261,00 грн. У цей же день виконавцем видано довідку, якою підтверджено, що 18.02.2020 саме позивачем здійснено оплату 49 000,00 грн та 13 800,00 грн за договором, а вартість ЕКЗ/ICSI у межах цієї програми становить 41 931,00 грн, із посиланням на відповідні чеки.

За 2020 рік позивач отримав дохід у вигляді заробітної плати, з якого утримано ПДФО; відповідні відомості підтверджено довідками про доходи.

28.12.2021 позивач через електронний кабінет подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік із зазначенням права на податкову знижку; за результатами обробки декларації сформовано квитанцію №2 про її прийняття.

17.01.2022 відповідачем проведено камеральну перевірку поданої декларації, за результатами якої складено акт №00/628/10-36-24-06/3215404256, у якому зроблено висновок про завищення витрат на 41 931,00 грн та, відповідно, завищення суми ПДФО до повернення на 7 547,59 грн з мотивів: неможливість ідентифікації платника у фіскальних чеках та відсутність підстав у договорі для податкової знижки.

Як вбачається зі змісту Акту камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік №00/628/10-36-24-06/3215404256 від 17.01.2022, за результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету за даними поданої позивачем декларації, є більшою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що, на думку відповідача, призвело до завищення суми податку, яка підлягає поверненню з бюджету. За даними камеральної перевірки сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, визначена контролюючим органом у розмірі 0 грн., а відхилення із даними платника становить 7 547,59 грн.

В акті камеральної перевірки зазначено, що платником порушено вимоги Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2013 №787, а також вимоги підпунктів 166.1.2 пункту 166.1, 166.2.1 пункту 166.2, 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України. Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у договорі та поданих документах належних підстав для отримання позивачем податкової знижки за витратами на оплату допоміжних репродуктивних технологій.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом.

В силу вимог підпункту «а» пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством та має право включити до податкової знижки суму не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

В силу вимог пунктів 179.1, 179.5, 179.8 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2020 між позивачем, ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» укладено Договір № ДРТ-Р-169 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Пунктом 1.6 договору визначено, що у договорі допоміжними репродуктивними технологіями є методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами та інші етапи лікувальної програми здійснюються в умовах in vitro. Пунктом 1.3 договору визначено лікувальну програму «Програма ЕКЗ Омріяна вагітність» (додаток до договору), додатком 1 погоджено перелік послуг за програмою. Вартість послуг за договором встановлена у загальному розмірі 62 800,00 грн.

Судом встановлено, що 18.02.2020 позивачем у касі медичного центру «Мати та Дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007» здійснено оплату вартості послуг за договором у повному обсязі двома платежами: 49 000,00 грн та 13 800,00 грн, що підтверджується фіскальними чеками №15194 від 18.02.2020 на суму 49 000,00 грн та №15195 від 18.02.2020 на суму 13 800,00 грн. 10.12.2021 складено акт приймання медичних послуг, яким зафіксовано надання виконавцем медичних послуг за договором на суму 54 261,00 грн. Також 10.12.2021 ТОВ «НЕОМЕД 2007» видано довідку, якою підтверджено, що 18.02.2020 позивачем оплачено 49 000,00 грн та 13 800,00 грн за договором № ДРТ-Р-169, при цьому у довідці зазначено, що вартість ЕКЗ/ICSI в межах програми становить 41 931,00 грн із посиланням на зазначені фіскальні чеки.

З матеріалів справи також убачається, що за 2020 рік позивач отримав сукупний дохід у розмірі 215 652,15 грн, з якого утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 38 817,38 грн. 28.12.2021 позивач через електронний кабінет платника податків подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік (тип «уточнююча»), у якій задекларував право на податкову знижку та визначив суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року, у розмірі 7 547,59 грн. За наслідками обробки декларації контролюючим органом сформовано квитанцію №2 про прийняття податкової декларації.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76, пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, за результатами якої складено акт Головного управління ДПС у Київській області про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за 2020 рік №00/628/10-36-24-06/3215404256 від 17.01.2022. В акті перевірки зазначено, що камеральною перевіркою встановлено завищення загальної суми фактично здійснених витрат на суму 41 931,00 грн, що призвело до завищення суми податку, яка підлягає поверненню з бюджету, на 7 547,59 грн. Як підставу такого висновку відповідач зазначив, що в касових чеках відсутня інформація щодо особи, яка здійснила оплату, у зв`язку з чим, на думку відповідача, неможливо ідентифікувати покупця (отримувача) робіт/послуг, чим порушено вимоги підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України, а також зроблено висновок про відсутність підстав для отримання податкової знижки.

Суд встановив, що укладений позивачем договір № ДРТ-Р-169 прямо передбачає надання медичних послуг із застосуванням ДРТ, містить визначення ДРТ, визначає лікувальну програму ЕКЗ, а додаток до договору містить погоджений сторонами перелік послуг у межах лікувальної програми. Факт здійснення оплати вартості послуг підтверджується фіскальними чеками на загальну суму 62 800,00 грн, а також довідкою ТОВ «НЕОМЕД 2007» від 10.12.2021, в якій прямо зазначено, що саме позивач ОСОБА_1 здійснив оплату двома платежами 49 000,00 грн та 13 800,00 грн за договором № ДРТ-Р-169 із посиланням на відповідні фіскальні чеки. Таким чином, довідка медичного закладу у взаємозв`язку з договором, додатком до нього та фіскальними чеками дозволяє ідентифікувати платника податку як особу, що понесла витрати, а також ідентифікувати продавця послуг, предмет та вартість відповідних послуг.

Що стосується доводів відповідача про неможливість ідентифікації покупця (отримувача) послуг виключно через відсутність персональних даних у фіскальних чеках, суд зазначає, що вимога підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України щодо документального підтвердження витрат має оцінюватися з урахуванням змісту та сукупності поданих документів, а не формально лише за окремим реквізитом одного документа.

Позивач скористався можливістю оплати послуг у готівковій формі через касу закладу охорони здоров`я. При цьому, форма та зміст розрахункового документа визначаються правилами застосування РРО/ПРРО та технічними параметрами формування чека, на які платник податку об`єктивно не може впливати.

Водночас, надана позивачем довідка ТОВ «НЕОМЕД 2007» від 10.12.2021 підтверджує факт оплати саме позивачем та кореспондується з реквізитами договору і датою/сумами платежів.

Суд наголошує, що відповідач, викладаючи висновок про завищення витрат на 41 931,00 грн та завищення суми податку до повернення на 7 547,59 грн, фактично не спростував наявності договору про ДРТ, не заперечив факту здійснення оплати, не навів жодних належних і допустимих доказів того, що витрати понесені іншою особою або що документи є недостовірними, і не обґрунтував, у чому саме полягає «відсутність підстав» для застосування податкової знижки за підпунктом 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 ПК України за наявності договору ДРТ, підтвердження оплати та довідки медичного закладу.

Отже, зважаючи на викладене, суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість позиції контролюючого органу, викладеної в акті камеральної перевірки №00/628/10-36-24-06/3215404256 від 17.01.2022, в частині висновку про відсутність у позивача права на податкову знижку та, як наслідок, про нульове значення суми, що підлягає поверненню з бюджету.

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим право позивача на включення до податкової знижки витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій за договором №ДРТ-Р-169 від 18.02.2020 у межах вартості ЕКЗ/ICSI 41 931,00 грн, що й було враховано позивачем у податковій декларації за 2020 рік, із розрахунком суми податку, що підлягає поверненню, у розмірі 7 547,59 грн.

При цьому, суд зазначає, що звернувшись до суду, позивач просив визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові позивачу в отриманні податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.

Водночас, як вбачається судом з матеріалів справи, за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2020 рік, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.02.2022 №00328110362406.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, а належним та достатнім способом порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2022 №00328110362406.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми ( п. 43.3. ст. 43 Податкового кодексу України).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4. ст. 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх постановах від 25 вересня 2018 року у справі №810/366/15, від 27 жовтня 2020 року у справі № 808/3657/14 сформулював висновок, що подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.

Отже, з огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність неврахування Головним управлінням ДПС у Київській області суми витрат, що включаються до складу податкової знижки, а саме оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, належним та достатнім способом захисту прав позивача, на думку суду є зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів у розмірі 7 547,59 грн та направити його до органу Державної казначейської служби України для виконання у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність дій суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності висновків, покладених в основу неврахування податкової знижки, та не спростував доводів позивача щодо фактичного понесення витрат на ДРТ і документального підтвердження таких витрат.

У зв`язку з наведеним позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 992.40 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2022 №00328110362406.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А) підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) коштів у розмірі 7 547грн (сім тисяч п`ятсот сорок сім) грн 59 коп та направити його до відповідного органу Державної казначейської служби України для виконання в установленому законодавством порядку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797 місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.