Ухвала суду № 136673816, 19.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

за наслідками розгляду заяви позивача

щодо постановлення окремої ухвали

19 травня 2026 року Справа №200/1691/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 з проханням постановити окрему ухвалу за її адміністративним позовом до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, з урахуванням змінених позовних вимог, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, яка полягає у невиконанні обов`язку щодо розгляду заяв на виплату реєстраційні номери в РПЗМ №3В 18.12.2025-287654, №3В 18.12.2025 287658, №3В 18.12.2025-287662, №3В 08.01.2026 297860, у порядку та строки визначені ч. 3. ст. 6 ЗУ №2923- IX від 23.02.2023р.

- стягнути з Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Встановлений відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві.

Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у відповідача: витяг з Реєстру пошкодженого та знищеного майна щодо заяв на виплату Позивача (заяви №3В 18.12.2025 - 287658; 3В 18.12.2025-287662; 3В 18.12.2025-287654; 3В 08.01.2026 297860), що відображає точний час зміни статусів заяв з моменту подання і на дату подання позовної заяви; інформацію та копії підтверджуючих документів на яку дату призначено засідання комісії для розгляду заяв ОСОБА_1 на виплату за зруйновані об`єкти нерухомого майна (заяви №3В 18.12.2025 - 287658; 3В 18.12.2025 - 287662; 3В 18.12.2025 - 287654; 3В 08.01.2026 297860); інформацію та копії підтверджуючих документів у разі прийняття комісією рішень щодо заяв ОСОБА_1 на виплату за знищені об`єкти нерухомого майна (заяви №3В 18.12.2025 - 287658; 3В 18.12.2025-287662; 3В 18.12.2025 - 287654; 3В 08.01.2026 297860); інформацію із зазначенням ПІБ та посади відповідальної особи/осіб за розгляд вищевказаних заяв ОСОБА_1 на виплату за зруйновані об`єкти нерухомого майна; інформацію та копії підтверджуючих документів щодо вжиття заходів для розгляду заяви, а саме запити та відповіді надіслані Комісією до третіх осіб у межах розгляду заяв на виплату позивача; докази інформування позивача про хід розгляду заяви або причини зупинення строку розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року заяву позивача про зміну позовних вимог задоволено та прийнято їх до розгляду; у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про надання доказів за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Докази надані представником позивача станом на 06.04.2026 року до розгляду судом не прийняті.

У квітні 2026 року позивач звернулася до суду з заявою в порядку ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просила суд:

- надати правову оцінку під час ухвалення рішення у справі №200/1691/26 фактам несвоєчасного виконання посадовими особами відповідача своїх законних обов`язків, що призвело до вимушеного звернення позивача до суду;

- постановити окрему ухвалу у справі № 200/1601/26 та направити її до Донецької обласної державної (військової) адміністрації для розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Часовоярської міської військової адміністрації ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідних суб`єктів владних повноважень провести службове розслідування (або перевірку) щодо причин та умов, які сприяли тривалій бездіяльності посадових осіб, та розглянути питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків;

- встановити строк для надання суду відповіді про вжиті заходи за результатами розгляду даної окремої ухвали відповідно до вимог частини 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана заява була обґрунтована наступним: - «На стадії завершення обміну заявами по суті справи та переходу до її безпосереднього розгляду, вважаю за необхідне звернути увагу суду на певні обставини, що мають значення для забезпечення належного виконання посадовими особами їхніх службових обов`язків та запобігання подібним порушенням у майбутньому. У відзиві на позовну заяву від 30.03.2026р. Відповідач фактично зафіксував обставини, що мають ключове значення для оцінки його правомірності: суб`єкт владних повноважень визнав, що оскаржувані порушення були виправлені ним самостійно лише після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі. Таке «добровільне» виконання обов`язків є беззаперечним доказом того, що Відповідач усвідомлював протиправність своєї бездіяльності ще на досудовій стадії, проте свідомо ігнорував законні інтереси Позивача. Матеріали справи підтверджують, що Позивач вживав усіх можливих заходів для досудового вирішення конфлікту. Зокрема, на адресу Відповідача направлялися адвокатські запити, долучені до матеріалів справи, які були офіційно отримані, проте проігноровані посадовими особами Відповідача. Згідно з принципом «належного врядування», державні органи мають діяти вчасно та послідовно. У даному випадку Відповідач продемонстрував протилежну модель поведінки: замість ефективного адміністративного врегулювання спору, орган влади обрав шлях ігнорування закону, чим вимусив Позивача звернутися за судовим захистом. Ситуація, за якої право відновлюється лише під тиском судового позову, свідчить про недоліки в управлінській діяльності та свідоме ухилення від виконання законних обов`язків у звичайному адміністративному порядку. Отже, «самостійне виправлення» порушення після подання позову не є виправданням, а навпаки підтверджує системне ігнорування Відповідачем вимог закону та свідчить про неналежну організацію роботи в державному органі, що потребує відповідного реагування суду шляхом постановлення окремої ухвали. Після подання Позивачем заяви про зміну предмета позову шляхом доповнення позову вимогами про стягнення моральної шкоди, Відповідач кардинально змінив правову позицію на протилежну, шляхом заперечення раніше визнаних фактів. Спроба долучити докази, які перебували у розпорядженні відповідача з моменту виникнення спору, лише на стадії подання заперечень на відповідь на відзив, є маніпулюванням процесуальними строками та спробою перешкодити об`єктивному розгляду справи. Зміна правової позиції Відповідача після подання Позивачем заяви про зміну предмета позову свідчить про намагання уникнути відповідальності за попередню визнану бездіяльність. Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України, суд має право реагувати на виявлені факти порушення закону, а також на причини та умови, що їм сприяли, з метою їх усунення в майбутньому. […]. Слід зауважити, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б пояснювали причини тривалої бездіяльності Відповідача або вказували на наявність об`єктивних перешкод для своєчасного виконання своїх обов`язків. Відсутність доказової бази в заявах по суті справи Відповідача у поєднанні з його ж визнанням факту «виправлення порушення» лише після подання позову, свідчить про:

1. Умисний характер порушення: Відповідач не має законних аргументів для виправдання своєї поведінки, що вказує на свідоме нехтування правами Позивача на досудовій стадії.

2. Неналежне ставлення до процесуальних обов`язків: Ігнорування ухвали суду про витребування та вимог закону щодо надання доказів є проявом неповаги до суду та грубим порушенням процесуального законодавства.

3. Недотримання принципу прозорості та офіційного з`ясування обставин: Відсутність пояснень щодо причин, які заважали Відповідачу діяти правомірно до втручання суду, вказує на систему безвідповідальності посадових осіб, які вважають за можливе діяти на власний розсуд, ігноруючи встановлені законом процедури.

Аналіз процесуальної поведінки Відповідача у цій справі дає підстави для висновку про наявність ознак системного нехтування принципами адміністративного судочинства. Поєднання фактичного визнання провини («виправлення порушення» після подання позову) із подальшим ігноруванням вимог суду щодо надання доказів свідчить про те, що Відповідач сприймає судовий процес не як інструмент встановлення істини, а як формальну перешкоду. Розгляд даного спору в судовому порядку став прямим наслідком неналежної організації роботи керівництва Відповідача. Оскільки начальник Часовоярської міської військової адміністрації є одноосібним керівником військової адміністрації та головою комісії, що допустила протиправну бездіяльність, саме на нього покладається персональна відповідальність за організацію роботи та дотримання законності.».

Розглянувши вищезазначену заяву позивача суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надано право учасникам справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок та спосіб постановлення окремих ухвал.

Так, у відповідності до вимог частини 1 вищезазначеної статті суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини 2 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

У відповідності до приписів частини 3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Частиною 4 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно частини 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Частина 6 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Відповідно до приписів частини 7 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Згідно вимог частини 9 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Як вбачається із вищенаведеного, вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали передбачений статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

З системного аналізу вищевикладених норм вбачається, що окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті.

Верховний Суд у справі 580/4100/22 висновує: обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

На даний час клопотання позивача не містить обґрунтувань та доказів на підтвердження існування підстав для необхідності постановлення у справі, що розглядається, окремої ухвали, оскільки це буде встановлено під час розгляду справи по суті спірних правовідносин з урахуванням наданих учасниками справи заяв по суті справи та відповідними доказами на підтвердження своєї позиції/заперечення.

До того ж, позивачем в заявленому клопотанні про постановлення окремої ухвали не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивача.

Також, суд наголошує, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов`язком.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись ст.ст.77-78, 241-246, 249, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з проханням постановити окрему ухвалу за її адміністративним позовом до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.О. Голошивець