Рішення № 136673766, 20.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуСправа №160/1106/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 621 551,67 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

До суду через систему «Електронний суд» від представника Накорякова Дмитра Валерійовича надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

№ 0636032409 від 11.10.2024;

№ 0635992409 від 11.10.2024;

№ 0636042409 від 11.10.2024.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 наголошує, що йому не вручались ані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ані акт перевірки, ані наказ про призначення перевірки, ані запит контролюючого органу, оскільки усі документи направлялись не за адресою його місця проживання, яка визначена у Демографічному реєстрі. Відповідно до даних Демографічного реєстру, місцем проживання фізичної особи ОСОБА_1 з 06.01.2023 є адреса: АДРЕСА_1 . В той же час контролюючий орган направляв усю поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_2 . ГУ ДПС у Дніпропетровській області запит, наказ про призначення перевірки та акт перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення було направлено не за податковою адресою платника податків, що свідчить про невручення зазначених документів у визначеному законом порядку. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Однак доказів на підтвердження факту пред`явлення чи ознайомлення позивача із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка була проведена у даній справі, відповідачем не надано. ПК України встановлено, що дійсно надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Таким чином, невикористання контролюючим органом норм ПК України під час проведення невизної документальної перевірки може свідчити про порушення встановлених та обґрунтованості результатів такої перевірки. Неналежне використання наданих документів може також призвести до неправомірності прийнятих рішень. Такі порушення ГУ ДПС у Дніпропетровській області обмежили ОСОБА_1 прийняти участь при проведенні перевірки так як вона проводилась з порушенням норм ПК України у приміщенні податкового органу. Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень. Також наголошує, що податкова інформація про «ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ», тобто рух коштів по рахунку не може бути використана як єдине джерело визначення правильності формування обчислення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, оскільки така інформація не містить даних вид платежу та його цільове призначення. У п. 2.1 Акту перевірки визначено, що до ГУ ДПС від ДПСУ листом №8651/7/99-00- 24-01-02-07 від 26.03.2024 (вх. ГУ ДПС №1751/8 від 26.03.2024) надійшла інформація, яку отримано від Національного банку України листом від 20.03.2024 №24- 0006/21625/БТ (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) про надходження грошових переказів у значних розмірах із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на рахунки, зокрема, фізичної особи ОСОБА_1 . Листом ДПСУ №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вх. №5170/8 від 21.08.2024) доведено відомості одержані листом НБУ від 09.08.2024 № 57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024), щодо обсягів видаткових і прибуткових операцій, зокрема фізичної особи ОСОБА_1 , із зазначенням номерів рахунків та банків, у яких вони відкрити. У розумінні положень статей 72-73 Кодексу інформація Національного банку України є податковою інформацією, а тому використовується контролюючими органами як підстава для проведення документальних перевірок. Суми руху грошових коштів по картці фізичної особи не є доходом в розумінні п. 164.2 ст. 164 ПК України. В той же час у акті перевірці не визначено, на підставі якого конкретного підпункту п. 164.2 ст. 164 ПК України відповідачем зроблено висновок, що кошти, які надходили на розрахункові рахунку позивача у загальній сумі 2 507 769,70 грн. є доходом, тобто не встановлено сум та приналежності отриманих позивачем коштів до конкретного виду «доходу», який підлягає оподаткуванню. З наявних у контролюючого органу листів також неможливо встановити ані сум, ані платників, ані цільового призначення коштів. Оскільки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, то рішення суб`єкта владних повноважень підлягають визнанню протиправними та скасуванню судом.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року виділено в самостійне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

№ 0636032409 від 11.10.2024;

№ 0635992409 від 11.10.2024;

№ 0636042409 від 11.10.2024.

Матеріали в частині виділених в самостійне провадження позовних вимог передано до управління з організаційного забезпечення суду (канцелярії) для виконання вимог, передбачених розділом ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814.

За наслідком автоматизованого розподілу, справі присвоєно єдиний унікальний номер №160/1106/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відкрито провадження в адміністративній справі.

Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 09.02.2026 року о 14:00.

До суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.02.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач з викладеними у позовній заяві доводами не погоджується, вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства та не підлягають скасуванню. Відповідно до податкової інформації, надісланої до ГУ ДПС листом ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 (вхідний ГУ ДПС № 1751/8 від 26.03.2024), яку отримано від Національного банку України листом від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) та листом №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вхідний ГУ ДПС 5170/8 від 21.08.2024), яка одержана листом від Національного банку України від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024) на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 надходили грошові перекази у значних розмірах із використанням реквізитів ЕПЗ (р2рплатежі). За даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків про реєстраційні дані фізичної особи платника податків та даними ІКС «Податковий блок» ДПС податкова адреса ФО ОСОБА_1 (на момент направлення запиту, наказу про призначення перевірки, акту перевірки, податкових повідомлень-рішень): Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Дніпровська тер.гр., місто Дніпро, Шевченківський р-н (колишній Бабушуінський АДРЕСА_3 . Наказ від 15.07.2024 № 2931-п та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 15.07.2024 № 436 надіслані на податкову адресу платника податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу та відповідно до вимог, встановлених пунктом 79.2 статті 79 Кодексу, які повернуто відправнику 05.08.2024 з позначкою про причини повернення на довідці ф. 20 поштового відділення Укрпошти («за закінченням терміну зберігання»). Перевірка проводилась з 30.08.2024 по 04.09.2024 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. З урахуванням відсутності надання ФО ОСОБА_1 інформації та документів на запит контролюючого органу, ГУ ДПС під час перевірки зроблено висновки з використанням наявної податкової інформації відповідно до норм Кодексу, у тому числі з урахуванням вимог пункту 83.1 статті 83 Кодексу.

06.02.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

09.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому представник просила суд:

- витребувати у Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, тел. 044 272-62-55) витяги з копій листів Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625БТ та від 09.08.2024 № 57-0008/60696/БТ, із зазначенням відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, місто Дніпро, 49005, тел. 056-374-31-22) усі наявні докази (податкову інформацію), які були використані під час документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

09.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що державний реєстр фізичних осіб-платників податків не є базою даних для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, у зв`язку з чим інформація з такої бази даних не є належним доказом визначення належного місця проживання фізичної особи, тобто податкової адреси в розумінні статті 45 Податкового кодексу України, оскільки Державний реєстр фізичних осіб-платників податків формують та ведуть державні податкові інспекції, а дані особи не відповідальні за правильність даних місця проживання фізичної особи. Єдиною законодавчо визначеною базою даних обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи є Єдиний державний демографічний реєстр. 10. Відповідно до даних Демографічного реєстру, місцем проживання фізичної особи ОСОБА_1 з 06.01.2023 є адреса: АДРЕСА_1 . 11. В той же час контролюючий орган направляв усю поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_2 , ще й не зазначивши номер отримувача, що унеможливимо отримання поштової кореспонденції. Позивачу не надходили, ані текстові повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, ані бланк повідомлення про надходження поштового відправлення. Тим паче, що у позивача відсутня абонентська поштова скринька. позивач не міг подати контролюючому органу жодних документів, оскільки направляючи поштову кореспонденцію без зазначення номеру телефона отримувача чи належної податкової адреси, позивача було позбавлено можливості надати будь-які пояснення чи документи. Крім того, у позивача відсутні задекларовані суми податків, тому такі твердження є безпідставними. 18. З приводу посилань відповідача на використання ним при перевірці податкової інформації, то звертає увагу, що суми руху грошових коштів по картці фізичної особи не є податковою інформацією в розумінні ст. 72 Податкового кодексу України. Крім того інформація з листів Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625БТ та від 09.08.2024 № 57- 0008/60696/БТ, напряму не використовувалась відповідачем під час перевірки, оскільки дані листи відповідачу не надавались. В той же час, інформація, яка міститься у листах Державної податкової служби України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 та від 21.08.2024 № 23858/7/99-00- 24-04-03-07 не є податковою інформацією в розумінні ст. 72 Податкового кодексу України.

В підготовчому засіданні призначеному на 09.02.2026 року представник відповідача не заперечувала проти клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні призначеному на 09.09.02.2026 року судом поставлено питання щодо зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Сторони не заперечували проти зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено:

- витребувано у Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, тел. 044 272-62-55) витяги з копій листів Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625БТ та від 09.08.2024 № 57-0008/60696/БТ, із зазначенням відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, місто Дніпро, 49005, тел. 056-374-31-22) усі наявні докази (податкову інформацію), які були використані під час документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

20.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява на виконання ухвали суду від 09.02.2026 року.

09.03.2026 року на електронну адресу суду від Державної податкової служби України надійшли документи разом із супровідним листом на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026 року.

19.03.2026 року до суду засобами поштового зв`язку від Державної податкової служби України надійшли документи разом із супровідним листом на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Підготовче засідання у справі призначене на 06.04.2026 року, у яке прибули представники сторін і судом надано право сторонам на ознайомлення з матеріалами, які надійшли на виконання вимог ухвали від 09.02.2026 року.

Наступне підготовче засідання у справі призначене на 20.04.2026 року.

До суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 16.04.2026 року надійшли додаткові пояснення, відповідно до змісту яких позивач наголошує, що оскільки до повноважень Державної податкової служби України не входить запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за їх вчинення, то Національний банк України не мав права на розкриття Державній податковій службі України без відповідної ухвали суду інформації, що становить банківську таємницю з посиланням на статтю 62-2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у зв`язку з чим докази надані Національним банком України до Державної податкової служби України з порушенням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Податкового кодексу України, є недопустимими та не можуть братись судом до уваги.

В підготовчому засіданні 20.04.2026 року представником позивача заявлено клопотання про закриття підготовчого провадження та подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року клопотання представників сторін про закриття підготовчого провадження було задоволено, закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вирішено здійснювати розгляд справи по суті.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач наголосив, що відповідно до податкової інформації, надісланої до ГУ ДПС листом ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 (вхідний ГУ ДПС № 1751/8 від 26.03.2024), яку отримано від Національного банку України листом від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) та листом №23858/7/99-00-24- 04-03-07 від 21.08.2024 (вхідний ГУ ДПС 5170/8 від 21.08.2024), яка одержана листом від Національного банку України від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024) на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 надходили грошові перекази у значних розмірах із використанням реквізитів ЕПЗ (р2рплатежі). Листом ДПСУ №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вх. №5170/8 від 21.08.2024) доведено відомості одержані листом НБУ від 09.08.2024 № 57-0008/60696/ БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024), щодо обсягів видаткових і прибуткових операцій, із зазначенням номерів рахунків та банків, у яких вони відкрити. Перелік рахунків наведено на стор. 3 акту перевірки 04.09.2024 № 2501/04-36-24- 09/2905006736. Відповідно до наявної податкової інформації, платник податків ОСОБА_1 протягом 2023 року отримав доходи на рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 2 507 769,70 грн, які згідно з Кодексом підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2023 рік, та які не задекларовано Позивачем. Отже, ГУ ДПС, під час виконання функцій контролюючого органу, використано податкову інформацію Національного банку України (відомості про доходи ОСОБА_1 за 2023 рік), надіслану ДПС відповідно до пункту 72.1 статті 72 Кодексу, з дотриманням вимог Закону № 2121, яка є допустимим доказом, який свідчить про порушення Позивачем норм Кодексу.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Національний банк України листом «Про надання інформації, що може свідчити про правопорушення та/або використовуватись для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за їх вчинення» за вих. № 24-0006/21625/БТ від 20.03.2024, надіслав до Державної податкової служби України (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) інформацію, яка містить банківську таємницю з посиланням на ст. 62-2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Державна податкова служба України листом за вих. № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 надіслала до ГУ ДПС в областях (вхідний ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1751/8 від 26.03.2024) інформацію, отриману від Національного банку України листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ.

Національний банк України на № 6778/5/99-00-24-04-03-05 від 23.05.2024, листом «Про надання інформації» за вих. № 57-0008/60696/БТ від 09.08.2024 повідомив Державну податкову службу України (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024), що на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 надходили грошові перекази, з посиланням на те, що зазначена інформація стосувалась фізичних осіб, які є власниками електронних платіжних засобів (ЕПЗ), що здійснюють платежі на користь осіб, що організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії на вебсайтах або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігр з використанням ЕПЗ, емітованих українськими банками. Крім того, у даному листі зазначено, що інформація про цих фізичних осіб отримана від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило ОСОБА_2 шляхом поштового зв`язку запит від 02.05.2024 року №31586/6/04-36-24-12-13, в якому просило надати інформацію та її документальне підтвердження щодо отриманих доходів, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а саме: документи про отримання доходу; документи про сплату до бюджету податків та зборів; виписки по рахункам, по яким було здійснено використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023.

Лист було направлено позивачу шляхом поштового зв`язку, однак на адресу податкового органу повернувся конверт.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2024 року №2931-П «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 », який винесений на підставі пп.78.1.1, п.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та у зв`язку з отриманням інформації щодо значних обсягів переказів на рахунок фізичної особи із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) призначено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 30.08.2024 року тривалістю 2 робочих дні за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

Копія наказу разом із повідомленням було направлено позивачу шляхом поштового зв`язку, однак на адресу податкового органу повернувся конверт.

За наслідками проведеної перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 04.09.2024 року № 2501/04-36-24-09/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р».

Згідно висновків акту від 04.09.2024 № 2501/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення:

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;

пп. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, пп. 168.2.1 п. 168.2, ст.168 та п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: заниження загального ріпного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли на банківські рахунки із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 451 398,55 грн.;

пп. 1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2023 рік на суму 37 616,55 грн.;

п. 121.2 ст.121, щодо ненадання відповіді на запит, контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 733 статті 73 Податкового кодексу України.

На підставі акту від 04.09.2024 № 2501/04-36-24-09/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 11.10.2024 № 0636042409, яким за платежем «Адмін. штрафи та інші санкції, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДФС-рай 21081103» накладено штрафну санкцію у розмірі 6 700,00 грн.;

- від 11.10.2024 № 0636032409, яким за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001» позивачу донараховано податкових зобов`язань на 47 020,69 грн., з яких: за основним зобов`язанням + 37 616,55 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9 404,14 грн.;

- від 11.10.2024 № 0635992409, яким за платежем «Податок на доходи фіз. осіб, що спл. Фіз. особами за результатами річного декларування 11010500» донараховано податкових зобов`язань на 564 248,19 грн., з яких: за основним зобов`язанням + 451 398,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

ОСОБА_1 з винесеними рішеннями суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає їх протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Приписами пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пп. 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Отже, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначає дві умови для призначення (здійснення) документальної позапланової перевірки:

(1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

(2) якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 ПК України, до податкової інформації відноситься інформація в тому числі від Національного банку України.

Статтею 79 ПК України визначені наступні особливості проведення документальної невиїзної перевірки:

- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом;

- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки;

- у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки;

- присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зазначене кореспондується з п.6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст.45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Судом, з метою встановлення місця проживання або перебування ОСОБА_1 , зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою системи Електронний суд.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2077492 від 02.12.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказана відповідь залучена до матеріалів справи.

Так, з наданих до суду доказів вбачається, що запит про надання пояснень та копій документів, копія наказу, копія повідомлення, копія акту та копії оскаржуваних податкових повідомлень рішень направлялася податковим органом на адресу позивача (м. Дніпро, вул. Вознесенська (кол. назва - 22 партз`їзду, 15, 3)).

Однак вказані вище документи були повернуті на адресу відправника у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому, доводи представника Накорякова Дмитра Валерійовича з приводу того, що відповідно до даних Демографічного реєстру, місцем проживання фізичної особи позивача з 06.01.2023 є адреса: АДРЕСА_1 та про не отримання відповідних запиту, копію наказу та повідомлення за зареєстрованим місцем проживання суд вважає необґрунтованими, оскільки ані позивачем ані його представником не надано до суду доказів з Демографічного реєстру щодо місця проживання позивача за адресою - АДРЕСА_1 .

Натомість в справі наявні докази адреси місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Доказів звернення позивача до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із повідомленням про його місцеперебування за адресою АДРЕСА_1 до суду не надано.

У постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 Верховний Суд вказав, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Враховуючи, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки було надсилано на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то відповідач дотримався приписів ст.79 ПК України стосовно порядку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 року №0636042409, якими до позивача застосовані штрафні санкції за ненадання позивачем пояснень та документів на запит податкового органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 121.2 статті 121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило ОСОБА_2 шляхом поштового зв`язку запит від 02.05.2024 року №31586/6/04-36-24-12-13, в якому просило надати інформацію та її документальне підтвердження щодо отриманих доходів, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а саме: документи про отримання доходу; документи про сплату до бюджету податків та зборів; виписки по рахункам, по яким було здійснено використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023. Також, контролюючий орган у запиті навів положення пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 та п.121.2 статті 121 ПК України.

Даний запит було направлено з дотриманням порядку, визначеного статтею 42 ПК України.

Таким чином, сам факт ненадання позивачем відповіді на запит є порушенням пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, за яке передбачена відповідальність пунктом 121.2 статті 121 ПК України, незалежно від наявності або відсутності у позивача запитуваних документів.

При цьому зміст запиту містить доступні та зрозумілі вимоги щодо необхідності надання пояснень та первинних документів, а відсутність печатки на запиті, не спростовує наявності у особи обов`язків щодо дотримання приписів податкового законодавства.

Таким чином, податкове повідомленням-рішення від 11.10.2024 року №0636042409є правомірним та не належить до скасування.

Щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень про нарахування податкового зобов`язання по військовому збору та про нарахування податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає, що висновки акту перевірки в цій частині спірних правовідносин ґрунтуються на відомостях які надійшли по ДПС України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області від Національного банку України №24-0006/21625/БТ від 20.03.2024 року щодо отримання позивачем у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 грошових коштів на особисті банківські рахунки всього в сумі 2507769,70 грн.

Суд зазначає, що вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз.2 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також доходи, визначені ст.163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст.179 ПК України, згідно з п.179.1 якої платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.

При цьому, сума податкового зобов`язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (п.179.7 ст.179 ПК України).

Згідно висновків податкового органу позивач протягом 2023 року отримував доходи, які згідно ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Зокрема, з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. позивач на карткові рахунки отримував інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПК України, з яких не сплачено відповідні податки та обов`язкові платежі.

Разом з тим, суд зазначає, що під час проведення перевірки податковий орган не встановив здійснення позивачем підприємницької (господарської) діяльності, не з`ясував осіб, які здійснювали перекази коштів, а також не дослідив характер їх взаємовідносинах на предмет реалізації та оплати певних товарів (послуг); не перевірив можливу сплату ПДФО в момент нарахування грошових коштів тими особами, від яких вони надійшли (податковими агентами).

Також, податковий орган не встановив і не довів належними доказами факти реалізації позивачем певних товарів (послуг) і отримання за це спірних коштів.

Під час проведення перевірки відповідач не дослідив будь-які первинні документи по операціям, які були покладені в основу визначення доходу позивача.

Досліджені під час розгляду справи докази щодо руху коштів по рахунках позивача не підтверджують факту отримання вказаних коштів як доходу від здійснення підприємницької або фінансової діяльності, не визначають правові природу правовідносин, що виникли у позивача з особами, які перераховували кошти, а лише засвідчують факт отримання ним певних сум грошових коштів від різних фізичних осіб, що на переконання суду, не є належним та достатнім підтвердженням факту отримання позивачем доходу, з якого мають бути сплачені податки та збори.

Висновки відповідача ґрунтуються на формально проведеній невиїзній перевірці без будь-якого з`ясування фактичних обставин виявлених порушень.

Крім цього, ч.1 ст.1 Закону України № 1591-IX від 30.06.2021р. «Про платіжні послуги» визначає такі поняття: п.3 - безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; п.54 - платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; п.57 - платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

Згідно з ч.1 ст.49 зазначеного Закону, платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Згідно з ч.2 ст.87 вказаного Закону, платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто, особі, що здійснює відповідний платіж. У випадку ж, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного.

Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжної інструкції, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не контролюючим органом.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.06.2018р. у справі № 809/34/17 та від 01.07.2020р. у справі № 824/74/19-а.

Таким чином, з матеріалів справи неможливо встановити, чи отримані позивачем в 2023 році грошові перекази є доходами в розумінні ПК України, що підлягають декларуванню та в подальшому оподаткуванню ПДФО і військовим збором.

Оскільки податковим органом не доведено отримання позивачем доходу, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 № 0636032409, яким позивачу донараховано податкові зобов`язання на суму 47 020,69 грн., від 11.10.2024 № 0635992409, яким позивачу донараховано податкових зобов`язань на суму 564 248,19 грн., є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

В той же час, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 року №0636042409 суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому вони не підлягають задоволенню.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 і ч.2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено судом частково, що є підставою для розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № 0636032409 від 11.10.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) №0635992409 від 11.10.2024 року.

В іншій частині позовних вимог,- відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса