Ухвала суду № 136673259, 20.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

м. Вінниця

20 травня 2026 р. Справа № 120/7237/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо нарахування подвоєного штрафу;

- зобов`язати скасувати Постанову Укртрансбезпеки від 27.01.2026 № 00009760 в частині накладення подвійного розміру штрафу;

- зобов`язати Державної служби України з безпеки на транспорті повернути Навертюку Сергію Миколайовичу, кошти в розмірі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про належність даного спору до юрисдикції адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтю 132-1 КУпАП. Зі змісту ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 20 КАС України).

Тобто, справу в якій оскаржується постанова суб`єкта владних повноважень (Державна служба України з безпеки на транспорті) про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, підсудна місцевому загальному суду за місцем реєстрації/проживання позивача або за місцем розташування відповідача, на вибір особи яка оскаржує постанову.

З огляду на вищевказані обставини та правове регулювання, суд доходить висновку, що дана адміністративна справа повинна розглядатись місцевим загальним судом, як адміністративним судом.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Приймаючи рішення про передачу справи суд також враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви "29458/04 та №29465/04, пункт 24, фраза "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Вирішуючи справу "Занд проти Австрії", рішення від 12.10.1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" роз`яснено, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Згідно з частиною 1 статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу, є підставою для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

За правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 21.07.2019 року у справі №855/306/19, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Судом з`ясовано, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак за правилами ч. 1 ст. 25 КАС України, з огляду на місцезнаходження відповідача, ця справа підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами 6 та 8 статті 29 КАС України визначено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративну справу належить передати на розгляд до належного суду, а саме до Вінницького міського суду Вінницької області.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №120/7237/26 за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 29, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №120/7237/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії передати за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна