Постанова № 136672434, 20.05.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/320/26

Провадження № 3/670/63/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого на ПрАТ «Хмельницький маслосирбаза», місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 серії ЕПР1 № 653663, 30.04.2026 о 13 год 52 хв громадянин ОСОБА_1 в с. Станіславівка по вулиці Сташевського (Польова) керував автомобілем марки Ауді 80 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер 6810 ARAM 3576 у встановленому законом порядку зі згоди громадянина ОСОБА_1 , результат огляду склав 2,98 проміле, що підтверджується тестом № 5860 від 30.04.2026, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05.05.2026 головуючим суддею у вказаній справі визначено Голуба О.Є. (справа № 670/320/26).

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 серії ЕПР1 № 653692, 30.04.2026 о 13 год 52 хв в с. Станіславівка по вулиці Сташевського (Польова) водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки АUDI 80 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122-2 КУпАП.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05.05.2026 головуючим суддею у вказаній справі визначено Голуба О.Є. (справа № 670/321/26).

В діяннях ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, в діяннях ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 2.4, 8.9 б Правил дорожнього руху невиконання водіями вимог про зупинку.

Діяння ОСОБА_1 особи територіального органу поліції кваліфікували за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Крім того, в діяннях ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. за ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського.

Постановою суду від 20.05.2026 вказані справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 670/320/26) та за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (справа №670/321/26) об`єднано в одне провадження і об`єднаній справі присвоєно № 670/320/26.

Пояснення учасників справи.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Розуміє, що вчинив неправильно, зробив відповідні висновки. Просив суворо не карати.

Застосоване судом законодавство.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1-3 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п. 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 №1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння. Дані технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Згідно з п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно із вимогами п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу про зупинку транспортного засобу водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 Правил; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до вимог п. 8.9 б Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Оцінка суду щодо фактичних обставин справи.

Суддя з`ясовує всі обставини справи на підставі поданих доказів та здійснення їх дослідження за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Згідно з п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З аналізу наведеної вище інструкції вбачається, що саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є повноваження на місці зупинки приймати рішення про наявність або відсутність підстав вважати що водій транспортного засобу, перебуває у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.

Судом встановлено, що згідно з результатами тестування приладом газоаналізатор парів спирту Drager Alcotest 6810 ARAM-3576 від 30.04.2026 тест № 5860, в ОСОБА_1 виявлено 2,98 ‰ алкоголю.

Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою Drager 6810 ARAM 3576, результат огляду на стан сп`яніння 2,98 ‰, з результатами тесту ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом.

Згідно з відеофайлами із нагрудної камери поліцейського, які містяться на DVD-R-диску в матеріалах справи та які були безпосередньо досліджені судом, зафіксовано як ОСОБА_1 керуючи автомобілем не одразу зупинився на вимогу поліцейських, тікав, та згодом був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 в інспектора поліції виникли підстави вважати, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Інспектор відчувши запах алкоголю запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився. Результат огляду склав 2,98 ‰ алкоголю. З результатом огляду на стан сп`яніння водій погодився, від додаткового огляду в лікарні відмовився. В ході розмови ОСОБА_1 зізнався, що пив горілку. У зв`язку з чим на громадянина ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП та за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

При складанні протоколів ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 Кодексу про адміністративне правопорушення.

В письмових поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що пив горілку.

Доказів неправомірної поведінки працівників поліції та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах про адміністративне правопорушення, суду не надано.

В свою чергу суддя позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Водночас з даного відеозапису, який міститься в матеріалах справи, можна повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На відео чітко відображено дії ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, його усні пояснення, нечітке мовлення. Повністю зафіксовано процедуру проходження тестування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також, те що від додаткового огляду в лікувальному закладі водій відмовився.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, визнання вини ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку, що відсутні обґрунтовані сумніви у винні ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст. 256 КУпАП судом не встановлено, а відомості, які б піддавали сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі відсутні.

Беручи до уваги зазначене вище, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 серії ЕПР1 № 653663; тестом на стан алкогольного сп`яніння №5860; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ; протоколом про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 серії ЕПР1 № 653692; записом із відеофіксацією події; особистими поясненнями ОСОБА_1 .

Проаналізовані документи, які відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення та доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень і його винуватість.

Водночас суддя звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені судом.

Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому адміністративне стягнення повинне бути накладено за санкцією правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинених правопорушень, які відноситься до порушень, що можуть спричинити небезпеку для життя осіб, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Згідно з довідкою сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 67261/121/119/125/101-2026 від 01.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04.02.2009.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є більш серйозним з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів, доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На думку судді, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Судові витрати.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.

Тому відповідно до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 7, 40-1, 122-2, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 2.4, п. 2.9 а Правил дорожнього руху, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно вимог ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Віньковецького районного суду Хмельницької області.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя О.Є. Голуб