Ухвала суду № 136671206, 19.05.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

19.05.2026

Справа № 482/1124/26

Номер провадження 1-кс/482/357/2026

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання слідчого в кримінальному провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене заступником керівника Миколаївськї обласної прокуратури ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025150000000036 від 12.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.236, ч.2 ст.28 ч.1 ст.239 КК України про продовження строку досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в кримінальному провадженні старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим заступником керівника Миколаївськї обласної прокуратури ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025150000000036 від 12.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.236, ч.2 ст.28 ч.1 ст.239 КК України про продовження строку досудового розслідування. В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025150000000036 від 22.07.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 239 КК України.

В ході проведення досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно з положеннями ст. 35 Закону України « Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003 власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Положення ст. 45 того ж Закону визначають, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Особливості режиму і порядку використання забруднених земель погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані:

- забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

- додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

- своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

- не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

- дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

- зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

- не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кодексу господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Так, ОСОБА_4 , який не являється зареєстрованим, як суб`єкт підприємницької діяльності, не являючись працівником будь-якого підприємства, установи чи організації, яка є суб`єктом правовідносин в галузі поводження з відходами, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , котрий є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітлідер», код ЄДРПОУ 44012020, в період часу не раніше 22.07.2025 по кінець січня 2026 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи в порушення вимог ст. 14 Конституції України, ч.1 ст. 81, ст. 116, ст. 125 Земельного кодексу України, організували розміщення на території земельних ділянок з кадастровими номерами 4824885800:05:000:0021, 4824885800:05:000:0039, 4824885800:05:000:0040, що розташовані в межах с. Троїцьке, Миколаївського району Миколаївської області, побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме кров, кістки, копита, шкура, обрізки м`яса, органи, не призначені для харчування, рештки після переробки на відкритому ґрунті.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про підприємництво», підприємець зобов`язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що громадяни України зобов`язані зокрема берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, а також не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Одночасно, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, крім іншого, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про охорону земель» та ст. 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що забруднення земель це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а псування земель порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі Закону) побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною (далі - побічні продукти тваринного походження), це туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону побічні продукти тваринного походження, належать до категорій I-III залежно від ступеня ризику для здоров`я людини та тварини.

Частиною 2 ст. 10 Закону визначено, що поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорій I-III, здійснюється згідно з порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Положеннями абз. 4 п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону передбачено, що оператори ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження незалежно від форми власності зобов`язані забезпечувати створення належних санітарних умов на потужностях (об`єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження під час поводження з такими продуктами та роздільне збирання даних продуктів.

Пунктом 11 частини 1 Закону визначено, що оператор ринку - суб`єкт господарювання, що вчиняє будь-які дії з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, та бере участь у їх обігу.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про управління відходами» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Згідно пункту «1» ч. 2 ст. 17 Закону України «Про управління відходами» суб`єкти господарювання у сфері управління відходами зобов`язані дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення та оброблення відходів, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пункту 2.1.4. «Державних санітарних правил та норм. Комунальна гігієна. 2.7. Ґрунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона ґрунту. «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров`я населення» (ДСанПіН 2.2.7.029-992), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 29 від 01.07.1999, промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та ін.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд; концентрація шкідливих речовин у ґрунті санітарно-захисної зони не повинна перевищувати допустимих рівнів (Методичні вказівки № 4266-87), а в ґрунтових та поверхневих водах ГДК (СанПіН 4630-88).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, одними з видів економічної діяльності ТОВ «Мітлідер» є: допоміжна діяльність у тваринництві, виробництво м`яса, виробництво м`яса свійської птиці, виробництво м`ясних продуктів, оптова торгівля живими тваринами, оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Мітлідер» як суб`єкт господарської діяльності, є оператором ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження та суб`єктом господарювання у сфері управління відходами.

Проте, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в порушення вимог вищевказаного законодавства України, допустили забруднення та засмічення земельних ділянок з кадастровими номерами 4824885800:05:000:0021, 4824885800:05:000:0039, 4824885800:05:000:0040, що розташовані в межах с. Троїцьке, Миколаївського району Миколаївської області, продуктами тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною, твердими та рідкими побутовими відходами за таких обставин.

У не встановлені точно дату та час, але не пізніше 22.07.2025, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 розмістили на території земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0021, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною загальним об`ємом 1016 кв.м., на відкритому ґрунті.

Водночас, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді небезпеки для довкілля, діючи умисно, з метою забезпечення мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначеного для споживання людиною, в порушення спеціальних правил, визначених вищевказаними вимогами природоохоронного законодавства, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , не забезпечили збір, сортування, утилізацію, видалення та захоронення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною, в результаті чого, відбулось забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0021 та спричинено шкоду на суму 29057,28 грн., що створило небезпеку для довкілля.

Крім того, у не встановлені в ході досудового розслідування точно дату та час, але не пізніше 22.07.2025, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розмістили на території земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0039, площею 49,869 га, з цільовим призначенням землі запасу, побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною загальним об`ємом 1036 кв.м на відкритому ґрунті.

Водночас, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді небезпеки для довкілля, діючи умисно, з метою забезпечення мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначеного для споживання людиною, в порушення спеціальних правил, визначених вищевказаними вимогами природоохоронного законодавства, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , не забезпечили збір, сортування, утилізацію, видалення та захоронення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною, в результаті чого, відбулось забруднення та засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0039, та спричинено шкоду на суму 87749,76 грн., що створило небезпеку для довкілля.

Крім того, у не встановлені точно дату та час, але не пізніше 22.07.2025, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розмістили на території земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0040, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною загальним об`ємом 333 кв.м на відкритому ґрунті.

Водночас, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді небезпеки для довкілля, діючи умисно, з метою забезпечення мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначеного для споживання людиною, в порушення спеціальних правил, визначених вищевказаними вимогами природоохоронного законодавства, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , не забезпечили збір, сортування, утилізацію, видалення та захоронення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, а саме частини тварин, продукти тваринного походження, інші продукти, отримані від тварин, які не призначені для споживання людиною, в результаті чого, відбулось забруднення та засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 4824885800:05:000:0040, та спричинено шкоду на суму 32679,29 грн., що створило небезпеку для довкілля.

Таким чином, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», п. ч. 2 ст. 15 та п. «1» ч. 2 ст. 17 Закону України «Про управління відходами», абз. 4 п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», інших спеціальних нормативно-правових актів, у зв`язку із забрудненням та засміченням земельних ділянок побічними продуктами, у тому числі тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, у складі яких наявні речовини (складники) із різними ступенями небезпеки, а їх фактичні концентрації (масові частки речовин) перевищують затверджені нормативи гранично допустимих концентрацій цих речовин у ґрунті та контрольні (фонові) вмісти речовин у ґрунті, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті, а саме перевищення нормованих показників (контрольна/фонова концентрація) на території земельних ділянок 4824885800:05:000:0021, 4824885800:05:000:0039, 4824885800:05:000:0040, що розташовані в межах с. Троїцьке, Миколаївського району Миколаївської області, внаслідок чого, навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на загальну суму 149486,33 грн. (з яких 96485 грн. 18 коп., у зв`язку із засміченням та 53001 грн., 15 коп., у зв`язку із забрудненням земель природно-заповідного фонду), що створило небезпеку для довкілля.

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.239 КК України, обґрунтовано підозрюються: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставини вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_10 від 18.07.2025 про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколами огляду місця події від 02.09.2025, 08.12.2025,;

- розрахунками шкоди від Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- спостереження за місцем № 6425т/55/113-2025 від 01.10.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- спостереження за місцем № 7461т/55/113-2025 від 21.11.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтролю особи № 7463т/55/113-2025 від 21.11.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 7529т/55/113-2025 від 26.11.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- спостереження за місцем № 7530т/55/113-2025 від 26.11.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 7499т/55/113-2025 від 24.11.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- спостереження за місцем № 8334т/55/113-2025 від 25.12.2025;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких ще не знято гриф секретності «таємно».

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025150000000036, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22.07.2025, закінчується 12.05.2026.

Дрсудове розслідування вказаного кримінального провадження, з дня повідомлення особам про підозру неможливо закінчити у строк до 12.05.2026 року, так як необхідно провести наступні слідчі (розшукові) дії, а саме:

- провести розсекречення та долучити до матеріалів кримінального провадження протоколи НСРД, клопотання, доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду, на підставі яких в кримінальному провадженні проводились НСРД;

- з урахуванням отриманих фактичних даних (висновку експерта, допиту свідків), вирішити питання щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та повідомлення про підозру в кінцевій редакції;

- виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом;

- скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Закінчення досудового розслідування в межах строків, визначених

п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, є неможливим з об`єктивних причин, обумовлених специфікою та значною кількістю слідчих та процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування, особливою складністю кримінального провадження.

Перешкодою раніше здійснити вищевказані слідчі та процесуальні дії, незважаючи на вжиті заходи з боку органу досудового розслідування, є особлива складність кримінального провадження, необхідність послідовного проведення значної кількості слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, які можуть бути використані під час досудового розслідування та судового розгляду.

Викладені у клопотанні слідчі та процесуальні дії, виконання яких планується, дозволять у повному обсязі встановити обставини вчинення підозрюваними кримінального правопорушення, які матимуть значення для судового розгляду, оскільки їх проведення дозволить повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку, кваліфікувати дії підозрюваного, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Під час досудового розслідування органом досудового розслідування виконана значна кількість слідчих та процесуальних дій, однак наразі завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо внаслідок особливої складності провадження, оскільки необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на перевірку всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Для проведення та завершення процесуальних дій необхідний строк не менше трьох місяців.

Строк досудового розслідування по кримінальному провадженню закінчується 12.05.2026.

З огляду на це, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно продовжити до шести місяців, тобто до 12.08.2026.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив про його задоволення. Підозрювані та їх захисники не заперечували проти задоволення клопотання, але зазначили, що у вказаному кримінальному провадження строк шість місяців достатньо великий, а тому просили продовжити строк досудового розслідування на один місяць, тобто до чотирьох місяців. Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до ч.1 ст.294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. 12.02.2026 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.239 КК України. 06.04.2026 постановою заступника керівника Миколаївської областіної прокуратури

строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, а саме до 12.05.2026.

Проте, завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно виконати наступне: - провести розсекречення та долучити до матеріалів кримінального провадження протоколи НСРД, клопотання, доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду, на підставі яких в кримінальному провадженні проводились НСРД;

- з урахуванням отриманих фактичних даних (висновку експерта, допиту свідків), вирішити питання щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та повідомлення про підозру в кінцевій редакції;

- виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом;

- скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. У свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, внаслідок особливої складності провадження, досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. Частиною 5 ст. 295-1 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає доведеним, що з об`єктивних причин завершити досудове розслідування у зазначений строк неможливо, оскільки, як вбачається з клопотання слідчого, в кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, які можуть бути використані як докази під час судового розгляду. При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує поняття «розумний строк», розкритий Конституційним Судом України у рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003 (справа №1-12/2003), де вказано, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Обов`язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом з прав людини переліку взаємопов`язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» від 25.03.1999 та «Філіс проти Греції» від 27.08.1991). У рішенні по справі «Шиянов проти України» від 02.06.2016 Європейський суд з прав людини вказав, що вимоги щодо проведення розслідування не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Іншими словами, державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, висновки судових експертиз та інше. Враховуючи, що строк досудового розслідування закінчується, то на переконання слідчого судді, для здійснення зазначених у клопотанні слідчого слідчих дій є доцільним продовження строку досудового розслідування, оскільки є очевидним той факт, що внаслідок особливої складності провадження провести такі слідчі дії у вказаний вище строк неможливо, проте вони можуть мати суттєве значення для кримінального провадження. Але слідчий суддя вважає, що продовження строку досудового розслідування буде достатнім до п`яти місяців

Таким чином, клопотання про продовження строку досудового розслідування підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 219, 294, 295-1 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання слідчого в кримінальному провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене заступником керівника Миколаївськї обласної прокуратури ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025150000000036 від 12.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.236, ч.2 ст.28 ч.1 ст.239 КК України про продовження строку досудового розслідування задовольнити частково.

2. Продовжити строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за за №42025150000000036 від 12.08.2025 до п`яти місяців, тобто до 12 липня 2026 року включно.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

4. Повний текст ухвали складений 19 травня 2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1