Рішення № 136670608, 19.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11035/25

Провадження № 2/466/990/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

за участю: представника позивача Улинець О.М.

представника відповідача Гордєєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою адвоката Федейка Андрія Юрійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

26 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Федейко Андрій Юрійович, який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Львівської міської ради, у якій з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.03.2026, просить суд визнати за ОСОБА_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0783 га для ведення садівництва, що розташована на території обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» в урочищі «Голоско», на території Шевченківського району м. Львова, яка визначена під № НОМЕР_1 відповідно до Ухвали Львівської міської ради № 79 від 16.12.2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 14 квітня 1963 року Позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався. Станом на день смерті ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на дату смерті ОСОБА_3 Позивач, як його дружина, проживала разом із ним за цією ж адресою, тому Позивач є спадкоємцем першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину.

Зазначає, що ОСОБА_3 , як діючий член обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» звернувся із заявою про передачу йому у приватну власність безкоштовно для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,0783 га (783 м.кв.), яка розташована на землях обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» на території Шевченківського району м. Львова, та на яку уже на той час було виготовлено технічну документацію (у 2009 році за замовленням ОСОБА_3 було виготовлено кадастровий план ділянки. На підставі ухвали Львівської міської ради № 3996 від 30.09.2010 року спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 . Ухвалою Львівської міської ради 1 сесії 6-го скликання № 79 від 16.12.2010 року було внесено зміни до Ухвали № 3996, зокрема було викладено додаток у новій редакції, а саме список членів обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська», яким передаються у власність земельні ділянки в урочищі «Голоско». Відповідно до згаданого списку, ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0783 га була передана у власність ОСОБА_3 . Отже, ним було розпочато процедуру приватизації зазначеної земельної ділянки, однак, з певних причин, а саме: своєї смерті, він не встиг її завершити. З метою оформлення переходу права власності на спадкове майно та видачі свідоцтва на спадщину, Позивач звернулась до приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Барбуляк Христини. Приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку. В інтересах Позивача було подано адвокатським запитом від 16.07.2025 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. У відповідь на цей запит Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надіслало інформацію листом №29-13-0.3-3751/2-25 від 25.07.2025 року, в якому зазначило, що згідно реєстру земель, інформація про реєстрацію державного акта право власності на ім`я ОСОБА_3 відсутня.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки, а саме зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім`я, у Позивача, як спадкоємця, виникла необхідність у завершенні приватизації спірної земельної ділянки. Отже, наведені вище обставини свідчать, що всі дії, які вчинив ОСОБА_3 як спадкодавець щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку (ухвали Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3996 та від 16.12.2010 року № 79), є початком процедури приватизації, яку померлий не зміг завершити з незалежних від нього причин. Єдиний спадкоємець померлого - Позивач ОСОБА_2 , спадщину прийняла належним чином, відповідно до ЦК України. Нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Органом місцевого самоврядування позивачу відмовлено у завершенні такої приватизації. Таким чином, вважає, що Позивач має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка була надана її спадкодавцю ОСОБА_3 у власність ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року № 3996 зі змінами, що були внесені ухвалою № 79 від 16.12.2010.

22 грудня 2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 на підставі ухвали Львівської міської ради від 16.12.2010 №79 не реєструвався. Отже, з 2010 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше 9 років чоловік позивачки не реалізував своє право на приватизацію земельної ділянки. Зазначає, що позивачем не представлено відмови органу місцевого самоврядування, а саме відмови Львівської міської ради у завершенні процедури приватизації. Крім того, існує заборона на законодавчому рівні передавати у власність вільні земельні ділянки комунальної власності під час дії воєнного стану. Отже, спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності та є вільною від забудов, позивачем не представлено відмови органу місцевого самоврядування, а саме відмови Львівської міської ради, тому з огляду на вищенаведене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

22 січня 2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що законодавством чітко не визначено, впродовж якого строку особа повинна реалізувати право на завершення приватизації земельної ділянки. В силу життєвих обставин, покійний чоловік Позивача не встиг реалізувати таке право за життя. Лише у 2024 році Позивач дізналась, що ОСОБА_3 , як діючий член обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» (код ЄДРПОУ 35444489), звернувся із заявою про передачу йому у приватну власність безкоштовно для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,0783 га (783 м.кв.), яка розташована на землях обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» на території Шевченківського району м. Львова, та на яку уже на той час було виготовлено технічну документацію (у 2009 році за замовленням ОСОБА_3 було виготовлено кадастровий план ділянки. Зазначає, що ОСОБА_3 як спадкодавець вчинив всі дії щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку (ухвали Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3996 та від 16.12.2010 року № 79), є початком процедури приватизації, яку померлий не зміг завершити з незалежних від нього причин. Єдиний спадкоємець померлого, Позивач, спадщину прийняла належним чином, відповідно до ЦК України. Нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Органом місцевого самоврядування Позивачу відмовлено у завершенні такої приватизації.

26 січня 2026 на адресу суду від представника відповідачам ОСОБА_4 надійшли заперечення, у яких зазначає, процедура приватизації спадкодавцем не була завершена і не набула стадії, яка могла б передаватися у спадщину. Зазначає, що Позивач підтверджує, що державна реєстрація права власності спадкодавцем не здійснювалась, державний акт або інший правовстановлюючий документ не видавався. Отже, спадкодавець не набув речового права, а лише перебував на стадії реалізації наміру щодо набуття земельної ділянки. Наявність рішень органу місцевого самоврядування сама по собі не породжує права власності та не свідчить про завершення процедури приватизації. Оскільки спадкодавець не набув права власності та не завершив процедуру приватизації, відповідне право не існувало як об`єкт цивільних прав та не могло бути успадковане. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила такі задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечила, просила у такому відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні даного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що з 14 квітня 1963 року позивач ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданому на підставі актового запису від 14.04.1963р. №851.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28 березня 2019, що видане Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на підставі актового запису № 322 від 28 березня 2019.

Станом на дату смерті ОСОБА_3 позивач проживала разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними про місце проживання та довідкою про фактичне проживання особи (осіб) від 09 грудня 2024 року, виданою об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСЕЛЯ 78», таким чином Позивач є спадкоємцем першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ухвалою Львівської міської ради №3996 від 30.09.2010 про передачу обслуговуючому кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» та членам обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» земельних ділянок в урочищі «Голоско», зокрема: ділянку № НОМЕР_4 площею 0,2014 га.; ділянку № НОМЕР_5 площею 0,1170 га; ділянку № НОМЕР_6 площею 0,0704 га; ділянку № НОМЕР_7 площею 0,0631 га; ділянку № НОМЕР_8 площею 0,0509 га; ділянку № НОМЕР_9 площею 0,0285 га; ділянку № НОМЕР_10 площею 0,0091 га; ділянку № НОМЕР_11 площею 0,0076 га.

Відповідно до додатку до ухвали міської ради від 30.09.2010 №3996, ОСОБА_3 є у списку членів обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська», яким передаються у власність земельні ділянки в урочищі «Голоско», зокрема, № ділянки НОМЕР_12 , площею 783 кв.м.

Ухвалою Львівської міської ради 1 сесії 6-го скликання № 79 від 16.12.2010 року було внесено зміни до Ухвали № 3996, зокрема було викладено додаток у новій редакції, а саме список членів обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська», яким передаються у власність земельні ділянки в урочищі «Голоско». Відповідно до згаданого списку, ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0783 га була передана у власність ОСОБА_3 .

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 0,0783 га (783 кв.м), цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована в урочищі «Голоско» м. Львова, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують належність земельної ділянки спадкодавцеві, нотаріус не має правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина трея статті 46 цього кодексу).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

За вимогами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Якщо спадкодавець за життя не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Спір у справі виник внаслідок того, що нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, приватизацію якої не встиг провести спадкодавець.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 29-13-0.3-3751/2-25 від 25.07.2025 у відповідь на адвокатський запит від 16.07.2025 (вх. №29-2966/0/1-25 від 21.07.2025), повідомляє, що відповідно до інформації від 22.07.2025 №8238/427-25, наданої Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку у м. Львові в урочищі «Голоско» в обслуговуючому кооперативі «Товариство садівників «Калина Голоська» на ім`я ОСОБА_3 до місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель не надходила та, згідно реєстру земель, інформація про реєстрацію державного акта право власності на ім`я ОСОБА_3 відсутня. Враховуючи вищенаведене, зазначають, що в Головному управлінні відсутні запитувані матеріали щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 783 кв. м переданої в власність ОСОБА_3 ухвалою Львівської міської ради №3996 від 30.09.2010 року.

Згідно з адвокатським запитом від 11 серпня 2025 року представник Позивача звернувся до Обслуговуючого кооперативу «Товариство садівників «Калина Голоська» з проханням надати: 1) інформацію про те, чи вніс ОСОБА_3 вступний внесок у розмірах, визначених статутом кооперативу, ти чи був повноцінним членом кооперативу на момент смерті, а також чи була наявна заборгованість із сплати внесків; 2) копію каталогу координат кутів повороту меж земельної ділянки № 44 площею 783 кв. м.; 3) копію кадастрового плану земельної ділянки № 44 площею 783 кв. м.

Відповідно до відповіді б/н від 12.08.2025 року ОСОБА_3 був прийнятий у члени Кооперативу. Запис про сплату вступного внеску наявний. На момент смерті він обліковувався як повноправний член Кооперативу, заборгованість із сплати внесків відсутня.

28 жовтня 2025 до Львівської міської ради надійшло звернення від імені ОСОБА_2 та зареєстроване в Центрі надання адміністративних послуг Львівської міської ради 22.08.2025 за №3-М-13528/ АП-2403 про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку у ТС «Калина Голоська» в урочищі Голоско.

Відповідь на вказане звернення надано Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради 28.10.2025 №2403-вих-156262, зокрема у даній відповіді зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на території України введено воєнний стан. Відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документацій із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Враховуючи наведене, питання порушене у зверненні не може бути вирішене.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано: «Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку».

Таким чином, підставою для звернення до суду з даним позовом має бути, зокрема, розпочата процедура приватизації земельної ділянки спадкодавцем; відмова органу місцевого самоврядування спадкоємцю у завершенні процедури приватизації земельної ділянки.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц від 17 квітня 2019 року, у справі № 723/1061/17 від 29 серпня 2019 року, у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року, у справі № 623/633/17 від 25 березня 2020 року.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, то вважається, що позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_3 , на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

До складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку як стверджує спадкоємець, тобто позивач у даній справі ОСОБА_1 , спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, проте позивач не надала до суду жодних доказів того, що за життя ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, зважаючи на ухвалу Львівської міської ради №79 від 16.12.2010, якою було внесено зміни до ухвали №3996, про те, що ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0783 га була передана у власність ОСОБА_3 , який до дати своєї смерті у 2019 році, тобто минуло більше восьми років, вчиняв будь які дії направлені на отримання зазначеної у позовній заяві земельної ділянки у власність проте не встиг завершити процедуру у зв`язку зі смертю. Крім того, матеріали справи не містять відмови органу місцевого самоврядування, якою є Львівська міська рада спадкоємцю у завершенні процедури приватизації земельної ділянки.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку із їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 263-265 ЦПК України, ст., ст. 321, 328, 1216, 1218, 120, 1225, ЦК України, ст.81, 125, 152 ЗК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог адвоката Федейка Андрія Юрійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_13 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04055896, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1 про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.05.2026 року.

Суддя Р. Б. Єзерський