Ухвала суду № 136669871, 20.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

У х в а л а

про залишення позову без руху

"20" травня 2026 р. м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РОНОКПП: НОМЕР_2 ), Органу опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79005, м. Львів, вул. Ференца Ліста, 1, код ЄДРПОУ:20847537) про визнання фізичної особи особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною, встановити опіку та призначення опікуна, з підстав викладених у фабулі позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Мисько Х.М.

Вирішуючи питання про прийняття заяви судом враховується, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим Главою 13 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Під час ознайомлення з матеріалами справи судом було встановлено, що заява подана із порушеннями вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявником судовий збір при поданні даної заяви не сплачено та не надано доказів, що підтверджують обставини про звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з заяви, заявником заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Оскільки за вимогу про визнання особи недієздатною заявник звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 299 ЦПК України, тому необхідно сплатити судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру, а саме про встановлення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з цим, стороною заявника долучено копію посвідчення серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за поданою заявою.

На підставі наведеного, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна ( піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Натомість, представник заявника подала до суду клопотання в якому просить суд витребувати у Органу опіки і піклування Галицької районної адміністрації ЛМР надати висновок щодо доцільності/недоцільності призначення заявника ОСОБА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить наведеним нормам закону.

При цьому, згідно зі ст.ст. 12, 81, 177 ЦПК України, саме на заявника покладається обов`язок подання доказів та документів, необхідних для розгляду заявлених вимог.

Подання органу опіки та піклування щодо кандидатури опікуна є обов`язковою передумовою для вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуна, а тому має бути подане заявником разом із відповідною заявою.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків заяви.

Керуючись ст.175, 185, 259-261, 294 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання фізичної особи особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

У випадку невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернена позивачу.

Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Х.М.Мисько