Рішення № 136668897, 18.05.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/561/26

Провадження № 2/302/390/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Керита М.В., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

30.04.2026 року представниця позивачки подала суду позов про визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ОСОБА_2 , а саме: земельні ділянки, визначені Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №022591, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24: - площею 0,3081 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»; - площею 0,2000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»; земельні ділянки, визначені Державним актом на право приватної власності на землю серії II-ЗК №022594, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №25: - площею 0,2962 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»; - площею 0,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми». Цей позов обґрунтований таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , яка була постійною жителькою АДРЕСА_1 . Померла була власницею земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,5963 га, які знаходяться в урочищі «Ильми», на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №022591, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24. На випадок свої смерті вона склала заповіт, за яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своєму синові ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який був постійним жителем АДРЕСА_1 . Померлий був власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,5962 га, що знаходяться в урочищі «Ильми», на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЗК №022594, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №25. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.10.2013 року (справа №302/990/13-ц провадження 2/302/286/13) було вирішено визнати за позивачкою право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом до майна померлого ОСОБА_2 . Позивачка прийняла спадщину до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який в свою чергу прийняв, але не оформив спадщину за заповітом до майна померлої матері ОСОБА_3 . У квітні місяці позивачка звернулася до Міжгірської державної нотаріальної контори з заявами про видачу їй свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, визначені вищевказаними державними актами на право приватної власності на землю. Листом від 08.04.2026 року за №90/01-16 її було повідомлено про те, що за даними Спадкового реєстру 18.12.2011 року заведено спадкову справу №130-2011 за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі 22.03.2013 року, проте в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зазначена спадкова справа відсутня. Окрім того, в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зберігається спадкова справа №130/2011, заведена Міжгірською державною нотаріальною конторою за майном іншої померлої особи. У книзі обліку і реєстрації спадкових справ за 2011 рік, спадкова справа за №130/2011 не зареєстрована, у зв`язку з тільки частковим заповненням даної книги.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.05.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Сторона позивачки на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилася, однак представниця позивачки подала суду заяву про розгляд справи за її та позивачки відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилася, проте сільський голова ОСОБА_4 подав суду заяву про визнання позову ОСОБА_1 та проханням розгляд справи проводити за відсутності представника сільради.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років у с.Н.Студений Міжгірського району Закарпатської області, про що виконкомом Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області в Книзі реєстрації смертей 17.09.2007 року зроблено відповідний актовий запис за №15, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала заповіт, який посвідчений 20.07.2007 року секретарем виконкому Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області Миголинець Ф.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №70, де зробила таке заповідальне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 (а.с.12). Цей заповіт не змінений та не скасований, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №33565760 від 22.03.2013 року (а.с.32 цивільної справи №302/284/13-ц).

Згідно з довідкою Нижньостуденівської сільради №1316 від 18.11.2011 року померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1924 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті постійно проживав та був зареєстрований ОСОБА_2 , 1963 р.н., - син (а.с.13 цивільної справи №302/284/13-ц).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років у м.Ужгород Закарпатської області, про що виконкомом Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області в Книзі реєстрації смертей 21.07.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №20, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

За життя померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , склав заповіт, який посвідчений 28.01.2011 року секретарем виконкому Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області Лехман О.І. та зареєстрований в реєстрі за №05, де зробив таке заповідальне розпорядження: все його майно, що йому буде належати за законом та по праву на день його смерті, заповів своїй племінниці ОСОБА_1 , 1990 р.н. (а.с.13). Цей заповіт не змінений та не скасований, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №33564618 від 22.03.2013 року (а.с.28 цивільної справи №302/284/13-ц).

18.12.2011 року Міжгірською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, яка зареєстрована у спадковому реєстрі 22.03.2013 року, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №54288015 (номер у нотаріуса 130-2011), що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №33564698 від 22.03.2013 року (а.с.29 цивільної справи №302/284/13-ц).

Згідно з відповіддю в.о. завідуючої Міжгірської держнотконторою Турчин В.Ф. від 22.03.2013 року №01-16/02-14/40 за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Міжгірською держнотконторою 20.12.2011 року відкрито спадкову справу №130-2011, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 (а.с.27 цивільної справи №302/284/13-ц).

Згідно з довідкою Нижньостуденівської сільради №1315 від 18.11.2011 року померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 1963 р.н., був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті в зазначеному будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований, померлий одружений не був, дітей не мав (а.с.8 цивільної справи №302/284/13-ц).

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.10.2013 року (справа №302/990/13-ц провадження 2/302/286/13), яке набрало законної сили 12.10.2013 року, було вирішено визнати за позивачкою право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом до майна померлого ОСОБА_2 .

Згідно з листом від 08.04.2026 року за №90/01-16 завідуючої Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. за даними Спадкового реєстру 18.12.2011 року заведено спадкову справу №130-2011 за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі 22.03.2013 року, проте в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зазначена спадкова справа відсутня. Окрім того, в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зберігається спадкова справа №130/2011, заведена Міжгірською державною нотаріальною конторою за майном іншої померлої особи. У книзі обліку і реєстрації спадкових справ за 2011 рік, спадкова справа за №130/2011 не зареєстрована, у зв`язку з тільки частковим заповненням даної книги.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №022591 від 25 червня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24, ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Н.Студенівської сільради народних депутатів від 09.02.2001 року передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,3081 га та 0,2000 га в урочищі «Ильми» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №022594 від 26 червня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №25, ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Н.Студенівської сільради народних депутатів від 09.02.2001 року передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,2962 га та 0,3000 га в урочищі «Ильми» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 була власницею земельних ділянок площею 0,3081 га та 0,2000 га в урочищі «Ильми» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Померла ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений 20.07.2007 року секретарем виконкому Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області Миголинець Ф.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №70, де зробила таке заповідальне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 . Цей заповіт не змінений та не скасований. Спадщину до майна померлої ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 шляхом постійного спільного проживання з спадкодавцем на момент її смерті.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 був власником земельних ділянок площею 0,2962 га та 0,3000 га в урочищі «Ильми» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок площею 0,3081 га та 0,2000 га в урочищі «Ильми» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які успадкував за майном померлої ОСОБА_3 . Померлий ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений 28.01.2011 року секретарем виконкому Н.Студенівської сільради Міжгірського району Закарпатської області Лехман О.І. та зареєстрований в реєстрі за №05, де зробив таке заповідальне розпорядження: все його майно, що йому буде належати за законом та по праву на день його смерті, заповів своїй племінниці ОСОБА_1 , 1990 р.н. Цей заповіт не змінений та не скасований. 18.12.2011 року Міжгірською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу шляхом подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка зареєстрована у спадковому реєстрі 22.03.2013 року, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №54288015 (номер у нотаріуса 130-2011).

Позивачка звернулася до Міжгірської державної нотаріальної контори з заявами про видачу їй свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, однак листом від 08.04.2026 року за №90/01-16 її було повідомлено про те, що за даними Спадкового реєстру 18.12.2011 року заведено спадкову справу №130-2011 за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі 22.03.2013 року, проте в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зазначена спадкова справа відсутня. Окрім того, в архіві Міжгірської державної нотаріальної контори зберігається спадкова справа №130/2011, заведена Міжгірською державною нотаріальною конторою за майном іншої померлої особи. У книзі обліку і реєстрації спадкових справ за 2011 рік, спадкова справа за №130/2011 не зареєстрована, у зв`язку з тільки частковим заповненням даної книги.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», викладених у п. 3.1, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, але не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд вважає, що відповідно до ст.392 ЦК України право власності позивачки підлягає захисту, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивачкою сплачений судовий збір у сумі 5324 грн 80 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 2662 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

земельні ділянки, визначені Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №022591 від 25 червня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24:

- площею 0,3081 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»;

- площею 0,2000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»;

земельні ділянки, визначені Державним актом на право приватної власності на землю серії II-ЗК №022594 від 26 червня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №25:

- площею 0,2962 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми»;

- площею 0,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Ильми».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 2662 грн 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 20.05.2026 року.

Суддя В. П. Кривка