Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 127/16551/26
Провадження № 1-кс/127/6307/26
У Х В А Л А
Іменем України
15 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування розслідується кримінальне провадження за № 22025020000000110 від 23.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345, КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 23.01.2026, у відповідності до вимог КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів ч. ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, здійсненні погроз насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене організованою групою та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
24.01.2026 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід визначено слідчим суддею до 11 год 45 хв. 23.03.2026.
19.03.2026 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід визначено слідчим суддею до 11 год 45 хв. 17.05.2026.
Водночас закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні в строк, який спливає 23.05.2026 неможливо внаслідок складності цього кримінального провадження, що зумовлено обсягом та специфікою слідчих та процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, встановлення всіх осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, поведінкою підозрюваного.
На даний час у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- допитати усіх відомих учасників ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна»;
- отримати висновки судово-лінгвістичних (семантико-текстуальної) експертиз призначених 02.02.2026, 09.02.2026, 04.04.2026. Виконання вказаних експертиз доручено експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, якими надіслано повідомлення щодо значної поточної завантаженості експертів та неможливості проведення призначених експертиз у строк до 90 календарних днів;
- здійснити відкриття банківської таємниці банківських рахунків підозрюваних та рахунки ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», здійснити їх аналіз;
- за результатами аналізу прийняти рішення щодо звернення до слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти;
- здійснити оформлення результатів НСРД та здійснити їх розсекречення, а також клопотань, доручень та ухвал апеляційного суду, що стали підставою проведення НСРД;
- здійснити аналіз розсекречених матеріалів НСРД та призначити відповідні судово-лінгвістичні (семантико-текстуальної) експертизи;
- здійснити огляд усіх речових доказів, що були вилучені в ході проведення обшуків та призначити відповідні комп`ютерно-технічні експертизи.
- за отриманими результатами розслідування повідомити про підозру іншим фігурантам провадження;
- за отриманими результатами розслідування повідомити ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про нову підозру;
- завершити досудове розслідування та в порядку ст. 290 КПК України відкрити стороні захисту та потерпілим матеріали кримінального провадження для їх ознайомлення;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Так, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки один із злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , має високу суспільну небезпечність як злочин проти основ національної безпеки України, й останній усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме: позбавлення волі на тривалий строк.
- незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілих, експерта, шляхом тиску чи вмовлянь, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме реальну можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків, експерта, який проводив судову експертизу у даному кримінальному провадженні, з метою створення сприятливих для себе умов, анкетні дані, місце проживання яких наявні в матеріалах кримінального провадження;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, враховуючи вік підозрюваного та його зв`язку серед криміналітету, останній має можливість залишити територію України;
- вчинити інші кримінальні правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини інкримінованих злочинів, в яких він підозрюється, що вказує на схильність до вчинення дій, спрямованих проти національної безпеки України, допомогу державі-агресору (диверсійна діяльність). Ідеологічні мотиви, тобто, свідомо обрана позиція під час збройної агресії проти України, можуть стати підґрунтям для вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі у співпраці із ворогом у період війни, яка триває.
Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, у даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , застосовується тримання під вартою, а не більш м`які запобіжні заходи.
Тобто, враховуючи вищезазначені ризики у їх сукупності, положення кримінального процесуального законодавства, є обґрунтовані підстави вважати, що з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваному доцільно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили змінити запобіжний захід на більш м`який або ж визначити заставу.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №22025020000000110, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування розслідується кримінальне провадження за № 22025020000000110 від 23.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345, КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено протиправну діяльність групи осіб, яка включає в себе наявність керівництва (лідера), чітке визначення ролі кожного учасника та їх підпорядкованість керівнику, єдині правила поведінки і конспірації, єдиний злочинний план, відомий усім учасникам об`єднання, що полягав у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, за грошову винагороду від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, зокрема, шляхом створення перешкод виконанню службових обов`язків військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, працівниками Національної поліції в особливий період.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2025 року, ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, маючи відповідний досвід, авторитет серед осіб різних соціальних груп та виражені лідерські якості, перебуваючи на посаді керівника Вінницького осередку громадської організації «Україна це матір» та розуміючи, що діяльність вказаної організації використовується частиною її учасників для ухилення від мобілізації шляхом отримання посвідчень добровольця, а отже може бути джерелом систематичного отримання грошових коштів від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, прийняв рішення про утворення власного стійкого об`єднання для здійснення такої діяльності.
На початку серпня 2025 року у ОСОБА_7 виник конфлікт з керівництвом громадської організації «Україна це матір» щодо розподілу фінансових ресурсів, які надходили від нових учасників за видачу посвідчень добровольця, у зв?язку з чим ОСОБА_7 розірвав зв?язки з вказаною організацією та прийняв рішення створити та очолити власну громадську організацію, яку вирішив використати як інструмент прикриття своєї злочинної діяльності.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_7 забезпечив проведення 20 серпня 2025 року загальних зборів громадської організації «Масив-СВ» у м. Вінниця), на яких було затверджено Статут громадської організації «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (далі ГО «ДБ ім. Івана Богуна»), нова редакція Статуту якого затверджена рішенням загальних зборів від 28 серпня 2025 року. Вказані установчі документи, зокрема, були підписані ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .
У подальшому, ОСОБА_7 забезпечив реєстрацію вказаної громадської організації як юридичної особи, оренду офісних приміщень за адресами: спочатку м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, а з 01 грудня 2025 року м. Вінниця, вул. Монастирська, 43/8; забезпечив виготовлення в ТОВ «Брендкард» (код ЄДРПОУ 38512027), фірмових посвідчень добровольця так званого «Добровольчого батальйону імені Івана Богуна»; запровадив форму одягу учасників (військовий камуфляж кольорів «піксель» та «хакі»), шевронів та іншої атрибутики, які мали створювати у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадської організації до Збройних Сил України або інших військових формувань.
З метою забезпечення стабільності та безпеки функціонування групи ОСОБА_7 , як її керівник, у різний час залучив до її складу осіб, які користувалися його довірою, мали навички спілкування з представниками правоохоронних органів та військовослужбовцями ТЦК та СП, відповідні соціальні зв`язки, а також були готовими діяти за єдиним планом і за вказівками керівника, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 .
Усі вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення низки кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти авторитету органів державної влади України, розробивши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану. Ці особи свідомо підкорилися ОСОБА_7 , як керівнику групи, та беззаперечно виконували його вказівки.
Зазначену групу характеризують такі ознаки:
- стійкість і стабільність складу: група сформована не одномоментно, а впродовж тривалого часу (з серпня 2025 року), діяла безперервно до січня 2026 року, її ядро лишалося незмінним;
- централізоване підпорядкування: усі учасники підпорядковувалися ОСОБА_7 як керівнику громадської організації та керівнику групи, виконували його розпорядження, погоджували з ним стратегічні питання;
- єдині правила поведінки і дисципліни: затверджений «статут», «присяга» доброволця, правила поведінки на місцях зупинок поліцією/ТЦК, обов`язок щомісячної сплати «членських внесків», правила несплати яких передбачали відключення доступу до системи реагування «SOS»;
- єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з чітким розподілом функцій;
- наявність матеріально-технічної бази: два орендованих офіси (на АДРЕСА_2 та вул. Монастирська, 43/8 у м. Вінниця), пристрої зв?язку, виготовлені посвідчення, бланки контрактів, анкет і присяг, форма одягу та шеврони, банківські рахунки;
- запроваджені заходи конспірації: надання групі ознак громадського об`єднання та військового формування, проведення формальних «загальних зборів» з ведення протоколів, використання у спілкуванні кодових слів («SOS», «крила», «силове крило»), обмеження доступу до закритих Telegram-каналів виключно для платників;
- здатність до самовідтворення та збереження об`єднання як цілісного суб`єкта злочинної діяльності, постійне залучення нових членів, розширення на інші регіони.
Метою діяльності групи було перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками Національної поліції України та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час виконання ними повноважень із забезпечення мобілізаційних заходів в особливий період, шляхом створення психологічного тиску, висловлення погроз застосування насильства, прибуття на місце зупинки значної кількості учасників групи з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних членів громадської організаціях до ТЦК та СП, а також систематичне грошових коштів від учасників громадської організації та сторонніх осіб за надання їм такого «прикриття».
Зазначений план був детально обговорений та погоджений учасниками групи на ряді закритих зустрічей у приміщенні офісу громадської організації, зокрема 01 серпня 2025 року, та формально закріплений рішенням так званих «загальних зборів» від 20 листопада 2025 року, проведених у приміщенні за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, на яких було оголошено про створення «силового крила» групи швидкого реагування (ГШР), визначено перелік її основних учасників, тарифи (1 000 грн щомісяця за користування «кнопкою SOS» в межах громадської організації та 400 доларів США за один виклик ГШР з боку «неплатника», по 100 доларів США кожному з чотирьох членів ГШР), правила поведінки під час зупинки поліцейськими та ТЦК, порядок збору «членських внесків» та підстави відключення «кнопки SOS».
З метою забезпечення стабільного існування групи та приховування її злочинної діяльності її учасниками постійно вживалися заходи конспірації, у тому числі:
- надання групі ознак громадського об`єднання та військового формування шляхом створення та формальної реєстрації ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», складання «статуту», проведення «загальних зборів» з оформленням протоколів, підписання учасниками «контрактів добровольця» та складання «присяги»;
- носіння учасниками громадської організації форменого одягу військового зразка («піксель», «хакі»), шевронів із символікою батальйону, використання посвідчень із фотокартками у військовій формі та іншої атрибутики, які формували у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадського об?єднання до Збройних Сил України та ускладнювали виконання ними службових обов?язків;
- ведення комунікації через закриті Telegram-канали з обмеженим доступом виключно для осіб, що сплатили членські внески, та з використанням кодових позначень «SOS», «крила», «силове крило», «флуділка», «общий визов» тощо;
- автоматизація процесу оповіщення учасників ГШР через Telegram-бот, що унеможливлювало ідентифікацію конкретних осіб, які приймали повідомлення;
- інструктаж учасників ГО (зокрема ОСОБА_11 ) щодо порядку дій при зупинці працівниками поліції та ТЦК та СП, у тому числі заборона повідомляти будь-які персональні дані, окрім посвідчення добровольця;
Залежно від наявності особистих якостей членів групи (навичок, вмінь працювати у групі, авторитету серед учасників громадської організації, юридичних, технічних та комунікативних здібностей), ОСОБА_7 , як керівник, визначив чітку ієрархію та розподілив функції між учасниками групи в такий спосіб.
ОСОБА_7 організатор та керівник групи.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- прийняв рішення про створення стійкого злочинного об`єднання та реалізував його шляхом утворення громадської організації «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» як інструменту прикриття злочинної діяльності;
- залучив до складу групи інших учасників, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , особисто визначив роль і функції кожного з них;
- здійснював загальне керівництво та координацію дій усіх учасників групи, зокрема видавав вказівки щодо часу, місця та способу перешкоджання діям працівників поліції і ТЦК та СП;
- розробляв спільно з іншими учасниками плани вчинення кримінальних правопорушень, удосконалював методи конспірації та доводив їх до відома учасників;
- встановив та контролював загальні правила поведінки і дисципліни в організації, забезпечував їх беззаперечне виконання учасниками;
- забезпечував матеріально-технічне функціонування групи: оренду офісних приміщень (на АДРЕСА_3 ), виготовлення посвідчень, придбання атрибутики (шевронів, наклейок, форми);
- організував систему фінансування діяльності групи через стягнення з учасників громадської організації щомісячних «членських внесків» у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень та подвійних внесків у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за безперервне користування «кнопкою SOS», а також встановив комерційний тариф для «неплатників» 400 доларів США за один виклик ГШР, з рівним розподілом цих коштів між чотирма членами ГШР;
- організував та особисто очолив «силове крило» (групу швидкого реагування), до основного складу якого, окрім нього, увійшли ОСОБА_9 (позивний « ОСОБА_16 »), ОСОБА_11 (позивний «Адвокат») та ОСОБА_17 (позивний « ОСОБА_18 »); залучав до виїздів у складі ГШР ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та інших осіб;
- організував створення та функціонування Telegram-каналів групи, а саме: закритого каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (для учасників, що сплатили членські внески) та допоміжного каналу «Флуділка», а також роботу автоматизованого Telegram-бота «SOS», за допомогою яких здійснювалось оповіщення учасників ГШР та координація їх виїздів;
- особисто брав участь у виїздах ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, висловлював на адресу останніх погрози насильством та чинив психологічний тиск з метою унеможливлення доставлення військовозобов`язаних членів ГО до ТЦК та СП.
ОСОБА_4 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- забезпечував виготовлення (друк, ламінування, нанесення фото) посвідчень добровольця ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншої атрибутики для учасників громадської організації, координуючи відповідні замовлення;
- організовував спільно з ОСОБА_11 виїзди для фотофіксації нових членів громадської організації на виробництвах м. Калинівки та інших об?єктах, узгоджуючи із ОСОБА_11 такі деталі, як форма одягу для фото на «ксиву» (камуфляж «піксель» / «хакі»);
- забезпечував для ОСОБА_11 логістику (перевезення власним транспортним засобом) для виконання завдань групи;
- брав участь у зборі «членських внесків» від учасників ГО;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних до ТЦК та СП.
ОСОБА_8 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- виконував завдання щодо підшукування осіб призовного віку, схильних вступити до громадської організації з метою уникнення мобілізації, проводив із ними роз`яснювальну роботу та забезпечував їх формальне приєднання;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством;
ОСОБА_9 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- як голова іншої, партнерської ветеранської організації ГО «Всеукраїнське об?єднання учасників бойових дій, волонтерів, ветеранів, інвалідів», був ключовим інструментом маскування протиправної діяльності, виступав як формальний голова громадської організації ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» та використовувалося ОСОБА_7 для надання діяльності групи вигляду правомірного громадського об`єднання та для проведення переговорів із сторонніми державними структурами;
- увійшов до основного складу «силового крила» (ГШР) з огляду на наявність статусу учасника бойових дій (УБД) та відповідного досвіду; особисто з`являвся до місць зупинки учасників громадського об?єднання для здійснення психологічного тиску на працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП;
- брав участь в обговоренні та погодженні правил поведінки та фінансової моделі групи на закритих та загальних зборах.
ОСОБА_10 виконавець, один із співзасновників.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- був одним із підписантів Статуту ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (Протокол № 2 загальних зборів ГО «Масив-СВ» від 20.08.2025, нова редакція 28.08.2025), чим формально оформив участь у створенні юридичної оболонки групи;
- забезпечував координацію викликів членів ГШР через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема ініціював загальні виклики на місця подій;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством.
ОСОБА_13 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних до ТЦК та СП.
ОСОБА_11 виконавець, юрист групи та технічний розробник системи «SOS»
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- офіційно займав посаду юриста громадської організації; здійснював правовий супровід діяльності групи, зокрема юридичну експертизу проєктів договорів оренди та інших документів, зберігав установчі документи (статути ГО «Масив-СВ» та ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», протоколи загальних зборів, бланки контрактів добровольця, заяв на вступ та анкет);
- був основним доповідачем на загальних зборах громадської організаціях з тем надання юридичних послуг, порядку поведінки на дорозі та за її межами; розробляв правила поведінки членів громадської організації при зупинці працівниками поліції та ТЦК та СП, інструктував учасників щодо тактики уникнення доставлення до ТЦК та СП (зокрема не повідомляти жодних персональних даних, окрім посвідчення добровольця, посилатися на «службу» в батальйоні, формувати акти і скарги на дії поліцейських та військовослужбовців);
- безпосередньо проводив телефонні консультації членів громадської організації, що зазнали зупинки, давав їм юридичні поради щодо протиправної відмови від виконання законних вимог працівників поліції та ТЦК та СП;
- забезпечував залучення нових членів громадської організації, виїжджав разом із ОСОБА_4 на виробництва (зокрема м. Калинівка) для проведення роз`яснювальної роботи та фотофіксації осіб для виготовлення посвідчень; контролював «дрес-код» (камуфляж «піксель»/«хакі») для надання фотографіям ознак належності до ЗСУ;
- разом з технічним адміністратором ОСОБА_15 , безпосередньо відповідав за програмну розробку Telegram-бота «SOS» та його впровадження, у тому числі функціоналу автоматичних розсилок-нагадувань, інтеграції з базою учасників та механізмом блокування доступу для неплатників членських внесків; пропонував створення окремого мобільного застосунку для iOS та Android з винесенням «тривожної кнопки» на головний екран; за виконання цієї роботи щодо розробки Telegram-бота «SOS» ОСОБА_7 за клопотанням ОСОБА_15 звільнив ОСОБА_11 від сплати членських внесків строком на 3 (три) місяці;
- входив до основного («комерційного») складу «силового крила» групи швидкого реагування у складі чотирьох осіб, отримуючи плату по 100 доларів США за кожен виїзд до «неплатника»;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, де чинив на останніх психологічний тиск, забезпечував «юридичне прикриття» дій учасників ГШР, висловлював у їх присутності претензії, погрози оскарження їх дій з метою унеможливлення виконання ними службових обов?язків.
ОСОБА_12 виконавець, «заступник командира батальйону».
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень; був призначений ОСОБА_7 на посаду заступника командира ІНФОРМАЦІЯ_3 , що визначило його провідне місце в ієрархії групи;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск.
ОСОБА_15 пособник
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_7 та з власного волевиявлення сприяв вчиненню кримінального правопорушення учасниками групи шляхом усунення перешкод (технічних та організаційних) у функціонуванні механізму оповіщення та виїзду «силового крила»;
- безпосередньо здійснив технічну розробку, налаштування та подальше адміністрування Telegram-каналу та автоматизованого Telegram-бота «SOS», за допомогою яких здійснювалося миттєве оповіщення учасників ГШР та координація їх виїздів до місць зупинки членів громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП;
- забезпечив налаштування функціоналу «кнопки SOS» так, що в момент її натискання членом громадської організації автоматично передавалась геолокація та ідентифікаційні дані особи на пристрої усіх членів ГШР, з виведенням стандартного повідомлення-інструкції для затриманого;
- індивідуально приєднував кожного нового учасника громадської організації до бота, контролював своєчасність сплати членських внесків (на основі даних, які надавала секретар) та блокував доступ до сервісу для неплатників за вказівкою ОСОБА_7 .
Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, учасники групи ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також за пособництва ОСОБА_15 створили та підтримували безперервно діючу систему, за якої громадяни України, які перебували на військовому обліку як військовозобов`язані та підлягали мобілізації, контрольним заходам зі сторони територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, за грошову винагороду набували формального статусу «добровольця» громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з одночасним отриманням комплексу засобів (посвідчення встановленого зразка, доступу до автоматизованої системи реагування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також юридичного супроводу), які цілеспрямовано використовувалися для уникнення такими громадянами виконання обов`язків, передбачених законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та для протидії законним діям військовослужбовців ТЦК та СП і працівників Національної поліції України, що виконували повноваження з реалізації мобілізаційних заходів.
У такий спосіб група фактично зменшувала ефективність виконання заходів з оповіщення, перевірки військово-облікових документів та доставлення військовозобов`язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в межах м. Вінниці та Вінницької області, тим самим перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо забезпечення людськими ресурсами, які необхідні для оборони України в умовах збройної агресії російської федерації та правового режиму воєнного стану.
Зазначений механізм перешкоджання був не одиничним епізодом, а сталим, систематично відтворюваним процесом, до якого учасники групи свідомо залучили щонайменше 100 громадян, кожен з яких розглядався групою одночасно як джерело систематичного отримання грошової винагороди (через сплату вступного внеску, щомісячних «членських внесків» за безперервне користування «кнопкою SOS», а також коштів від виготовлення посвідчень та атрибутики), а також як особа, яка в разі необхідності може бути залучена до протидії мобілізаційним заходам під час зупинки учасника громадської організації військовослужбовцями ТЦК та СП і працівниками Національної поліції України.
Учасники групи створили та забезпечили безперервне функціонування підсистеми виготовлення та обліку документів громадської організації, які за змістом, формою та використанням цілеспрямовано наближалися до документів військового обліку, з метою введення в оману працівників Національної поліції України та військовослужбовців ТЦК та СП щодо належності їх пред`явників до Збройних Сил України або інших військових формувань.
До складу зазначеного документообігу входили: 1) контракт добровольця, який за зовнішнім виглядом та реквізитами імітував контракт про проходження військової служби; 2) заява про вступ до громадської організації; 3) текст так званої «присяги» добровольця; 4) анкета з персональними даними, контактами та фотографіями кандидата у форменому одязі; 5) посвідчення добровольця, виготовлене на пластиковому носієві з використанням ламінації, з нанесенням фото пред`явника у форменому одязі військового зразка, найменування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », порядкового номера та строку дії, а також підпису керівника батальйону ОСОБА_7 .
Виготовлені учасниками групи посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_4 » цілеспрямовано використовувалися членами громадської організації як засіб уникнення мобілізаційних заходів, при цьому реальної військової служби, проходження військово-лікарської комісії, взяття на військовий облік або виконання інших обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи, що отримували такі посвідчення, не виконували та виконувати не мали наміру.
Учасники групи особисто і через залучених ними членів громадської організації запровадили та підтримували практику пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_4 » працівникам Національної поліції України та військовослужбовцям ТЦК та СП у таких ситуаціях: 1) при перевірці документів за статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою введення поліцейського в оману щодо приналежності пред`явника до Збройних Сил України або іншого військового формування, що мало наслідком фактичне ускладнення або повну неможливість адміністративного затримання та доставлення такої особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) при перевірці військово-облікових документів представниками ТЦК та СП, з метою імітації наявності у пред`явника належного військово-облікового документа, у той час як справжніх документів військового ці особи не мали або не пред`являли; 3) на блок-постах та в інших пунктах перевірки, з метою уникнути перевірки дотримання правил військового обліку, у тому числі шляхом створення видимості перебування на службі у бойовому підрозділі.
Зазначене використання посвідчень добровольця було не побічним, а ключовим елементом злочинної діяльності групи. Так, у телефонній розмові 02 листопада 2025 року ОСОБА_7 у спілкуванні з ОСОБА_8 прямо визначив правило, за яким учасники громадської організації виїжджають на місця затримання виключно для тих громадян, які мають посвідчення добровольця. Тим самим посвідчення добровольця було визначене як кваліфікаційна ознака для запуску всього механізму перешкоджання діяльності ЗСУ групою.
Зазначені дії групи цілеспрямовано підривали можливості територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та органів Національної поліції України здійснювати оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, перевірку у них військово-облікових документів, адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, що становить перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Елементом створеного учасниками групи механізму перешкоджання діяльності ЗСУ було системне використання форменого одягу військового зразка та атрибутики, які формували у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадської організації до Збройних Сил України або інших військових формувань.
Зокрема, учасники групи на місцях зупинки членів громадської організації, на загальних зборах, при фотографуванні для виготовлення посвідчень добровольця та в інших ситуаціях системно використовували:
- військову форму одягу кольорів «піксель» (тактичний камуфляж пікселізованого зразка, що застосовується Збройними Силами України) та «хакі»;
- шеврони з найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та символікою, що імітували елементи символіки військових формувань України;
- наклейки на транспортних засобах із символікою громадської організації, іншу атрибутику, яка цілеспрямовано наближалася до атрибутики Збройних Сил України та інших військових формувань.
Така атрибутика і форма одягу використовувалися учасниками групи при безпосередньому прибутті до місць зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, чим створювалося хибне враження про офіційний характер їх дій.
Учасники групи розгорнули постійно діючу систему залучення (вербування) до складу ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які усвідомлено бажали уникнути виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни і не мали наміру здійснювати реальну добровольчу діяльність, а вступали до громадської організації виключно з метою набуття видимості належності до Збройних Сил України та інших військових формувань для уникнення мобілізаційних заходів.
У межах зазначеної системи учасники групи вчиняли такі дії.
ОСОБА_7 , як організатор та керівник, визначив у якості цільової аудиторії осіб призовного та мобілізаційного віку, які мали грошові кошти для сплати «членських внесків» та водночас перебували в активному розшуку за зверненнями ТЦК та СП або об`єктивно очікували виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У ході закритих зустрічей за участю інших членів групи ОСОБА_7 встановив фіксовані тарифи на вступ до громадської організації: від 2000 до 2500 доларів США (залежно від факту перебування особи в розшуку), а також від 1000 до 4000 гривень щомісячного внеску. Крім того, він запровадив правила розподілу незаконно отриманих коштів, пропонуючи посередникам по 500 доларів США за кожного залученого кандидата.
ОСОБА_7 розробив та затвердив зразки контракту добровольця, заяви, присяги та анкети, забезпечив їх типографський друк у достатній кількості та зберігання, ставив підпис на усі видані посвідчення добровольця, чим засвідчував прийняття особи до складу громадської організації та наділяв її уявним статусом недоторканності.
ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 та з власної ініціативи підшукував через коло особистих контактів осіб призовного віку, які мали мотивацію уникнути мобілізації, проводив із ними попередні переговори щодо умов вступу до громадської організації, інформував їх про можливість отримання посвідчення та доступу до «силового крила», координував їх прибуття до офісу громадської організації для оформлення документів та фотографування. Крім цього, ОСОБА_8 брав безпосередню участь у проведенні інструктажів для нових та діючих учасників безпосередньо в офісному приміщенні організації, де навчав їх тактиці протидії правоохоронцям: не надавати жодних анкетних даних, приховувати справжню мету поїздок та очікувати на прибуття «групи швидкого реагування».
ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_7 забезпечували виїзди безпосередньо на місця до потенційних кандидатів, проводили роз`яснювальну роботу серед щодо умов вступу, демонстрували посвідчення та форму одягу, здійснювали фотофіксацію кандидатів у відповідній форменій футболці (військовий камуфляж «піксель» або «хакі») для подальшого виготовлення посвідчень. ОСОБА_11 при цьому розповсюджував серед потенційних членів інформацію про процедуру отримання посвідчення, гарантований розмір «захисту» та функціонал «кнопки SOS».
ОСОБА_11 , як юрист громадської організації, забезпечував зберігання установчих документів та бланків контрактів добровольця, заяв на вступ та анкет; здійснював правовий супровід оформлення членства, перевіряв правильність заповнення документів, проводив юридичну експертизу інших документів, що забезпечували діяльність громадської організації; інструктував учасників щодо того, що саме посвідчення добровольця, а не якісь інші документи, слід пред`являти при зупинці працівниками поліції чи ТЦК та СП, категорично відмовлятися називати працівникам ТЦК та СП свої персональні дані (рік народження, ПІБ), здійснювати відеофіксацію поліцейських, вимагати номери їхніх жетонів.
ОСОБА_4 безпосередньо виконував функцію організації виготовлення посвідчень: отримував від ОСОБА_7 та секретаря організації фотографії та персональні дані нових членів, подальшу видачу членам громадської організації, у тому числі шляхом відправлення поштовою службою. Виготовлення фізичних носіїв посвідчень здійснювалося ТОВ «Брендкард», куди ОСОБА_4 з власної ініціативи або за вказівкою ОСОБА_7 передавав макети посвідчень для тиражування, за що сплачував кошти зі складу членських внесків.
ОСОБА_9 використовував свій статус голови громадської організації ГО «Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій, волонтерів, ветеранів, інвалідів» та посаду формального голови ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» для надання процесу залучення нових членів вигляду легітимної громадської діяльності, проводив особисті переговори з посадовими особами органів влади, за участі яких намагався легалізувати діяльність групи. Він проводив особисті переговори з посадовими особами та представниками інших добровольчих формувань (зокрема ДФТГ «Оболонь», підрозділ «Гаргулії»).
ОСОБА_10 та ОСОБА_13 брали участь у проведенні особистих переговорів з кандидатами, організовували їх присутність на «загальних зборах», демонстрували в особистому спілкуванні результативність роботи «силового крила», що використовувалось як основний маркетинговий аргумент для нових кандидатів. ОСОБА_10 , як один із підписантів Статуту громадської організації, формально надавав установчим документам ознак легітимності, що було використано при державній реєстрації громадської організації як юридичної особи та забезпеченні видачі посвідчень добровольця від імені цієї юридичної особи.
ОСОБА_12 , обіймав посаду заступника командира батальйону, відповідав за силовий блок організації. Він особисто прибував спільно з групою швидкого реагування (ГШР) на місця зупинки членів громадської організації правоохоронними органами та своїми діями, агресивними висловлюваннями та створенням чисельної переваги вживав заходів для вчинення фізичного та психологічного супротиву мобілізації
ОСОБА_15 забезпечував технічну та інформаційну підтримку процесу вербування шляхом створення та підтримання інформаційних ресурсів громадської організації у Telegram, через які поширювались запрошення до приєднання, виконання якого забезпечувалось індивідуальним доданням нових осіб до закритого Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виключно після підтвердження сплати ними вступних та членських внесків. ОСОБА_15 забезпечував електронний облік виданих посвідчень та персональних даних їх пред`явників у внутрішніх базах групи, синхронізував ці дані з функціоналом Telegram-бота «SOS», унаслідок чого видане посвідчення ставало водночас і фізичним документом членства, і ключем доступу до електронної системи реагування групи.
У результаті узгоджених дій учасників групи протягом серпня 2025 року січня 2026 року до членства в ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» було залучено щонайменше 100 громадян, переважна більшість з яких являлися особами призовного або мобілізаційного віку та використовували своє формальне членство виключно як засіб ухилення від мобілізаційних заходів.
Окрім цього, усі без винятку учасники групи ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та інші мали такі посвідчення добровольця та використовували їх при особистій взаємодії з працівниками поліції і ТЦК та СП на місцях зупинки інших учасників громадської організації, чим демонстрували формальну приналежність до «батальйону» та цим створювали додатковий тиск на правоохоронців.
Учасники групи запровадили та забезпечили безперебійне функціонування технічної інфраструктури автоматизованого реагування на спроби працівників поліції чи ТЦК та СП здійснити мобілізаційні заходи стосовно учасників громадської організації, яка включала в себе: 1) допоміжний (загальний інформаційний) Telegram-канал з умовною назвою «Флуділка»; 2) закритий Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з обмеженим доступом виключно для членів громадської організації, які належним чином здійснили оплату вступного та поточних членських внесків; 3) автоматизований Telegram-бот «SOS», основним функціональним призначенням якого було миттєве оповіщення членів «силового крила» (групи швидкого реагування) про факт зупинки одного з учасників громадської організації працівниками поліції чи ТЦК та СП, з автоматичною передачею геолокації (координат місця події) та персональних даних особи, яка натиснула «кнопку SOS».
Розробку, налаштування та поточне адміністрування зазначеного Telegram-бота «SOS» здійснив ОСОБА_15 як технічний пособник групи, із залученням до розробки ОСОБА_11 .
У листопаді 2025 року ОСОБА_15 погодив із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ключові параметри функціонування системи, подальшу інтеграцію функціоналу бота про автоматичні нагадування про необхідність сплати членських внесків, можливість централізованої розсилки повідомлень, автоматичне відключення доступу до «кнопки SOS» для неплатників.
Зазначений автоматизований Telegram-бот «SOS» виступав не лише засобом миттєвого оповіщення, але і організаційно-управлінським інструментом примусу учасників громадської організації до регулярної сплати членських внесків (через блокування доступу до бота для неплатників), що, в свою чергу, забезпечувало стабільне фінансове функціонування групи.
Зазначена злочинна діяльність учасників групи ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та за пособництва ОСОБА_15 , реалізована через описаний механізм залучення громадян до членства, оформлення документів, видачі посвідчень добровольця, використання автоматизованого Telegram-бота « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у період з серпня 2025 року по 23 січня 2026 року безпосередньо унеможливила або суттєво ускладнила здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і органами Національної поліції України заходів з: оповіщення військовозобов`язаних про необхідність прибуття до ТЦК та СП; перевірки у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікових документів разом з документами, що посвідчують особу; адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; забезпечення доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного часу у строки, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України, що становить безпосереднє завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, у щонайменше вісьмох окремих ситуаціях зупинки членів громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП: 01.09.2025 ОСОБА_4 ; 11.12.2025 ОСОБА_19 ; 16.12.2025 ОСОБА_20 ; 21.12.2025 ОСОБА_21 ; 15.01.2026 повторно ОСОБА_19 ; 16.01.2026 ОСОБА_22 ; 21.01.2026 ОСОБА_23 , 23.01.2026 ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , доставлення цих осіб до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки було унеможливлене внаслідок реалізації описаного механізму перешкоджання, у тому числі пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_4 », масове прибуття членів «силового крила», застосування ними психологічного тиску, використання технічної інфраструктури автоматизованого реагування (кнопка «SOS»).
Тим самим учасники групи у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також за пособництва ОСОБА_15 , діючи умисно, з корисливих мотивів, свідомо, цілеспрямовано та систематично здійснювали перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, чим створили реальну загрозу підриву обороноздатності держави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з грудня 2025 року по січень 2026 року ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою, спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та за пособництва ОСОБА_15 , узгоджено та відповідно до заздалегідь визначеного єдиного плану і відведеної ролі кожному учаснику систематично брав участь у діях, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Так, 01 вересня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв. у м. Вінниця, поблизу будинку АДРЕСА_4 , працівники поліції спільно з військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки, діючи на законних підставах, зупинили громадянина України ОСОБА_4 , що рухався на автомобілі Renault Laguna та який перебував з 24.07.2025 в активному розшуку, ініційованому ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) у зв?язку з непроходженням військово-лікарської комісії та підлягав доставленню до відповідного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та проходження військово-лікарської комісії у медичному закладі у с. Бохоники Вінницького району.
Усвідомивши перспективу затримання та доставленню до відповідного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_4 відмовився виходити з автомобіля, заявивши, що чекатиме на свого «командира».
Також ОСОБА_7 , після отримання інформації про вказану зупинку, спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , діючи відповідно до заздалегідь узгодженого плану, повідомлення у Telegram-каналі про затримання ОСОБА_4 , координував прибуття на місце події та до об`єктів: ІНФОРМАЦІЯ_7 та медичного закладу у с. Бохоники близько 60 учасників громадської організації.
Отримавши сигнал, лідер групи ОСОБА_7 приблизно о 10 год. 15 хв. спільно із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 негайно прибули на місце події на автомобілі Lexus LX570, який був під керуванням лідера ОСОБА_7 , який здійснив небезпечне маневрування та ледь не скоїв наїзд на поліцейського. Пред`явивши посвідчення командира батальйону, ОСОБА_7 одразу розпочав агресивну конфронтацію з правоохоронцями, відкрито демонструючи зневагу до їхнього статусу та вимагаючи відпустити ОСОБА_4 без доставлення до ТЦК та СП. Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 20.01.2026 № 70/26-21, з цього моменту фігуранти почали реалізовувати стратегію «конвергентної агресії», де кожен учасник виконував чітко відведену йому роль.
ОСОБА_7 , супроводжуваний ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , розпочав агресивну дискусію з правоохоронцями, відкрито демонструючи зневагу до їхнього статусу. ОСОБА_11 брав активну участь у створенні психологічного тиску на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , та військовослужбовців ТЦК та СП, надавав їм правові аргументи правомірності, на його думку, відмови ОСОБА_4 від виконання законних вимог, забезпечував координацію дій інших учасників громадської організації, зокрема через засоби електронного зв?язку, чим спільно з іншими учасниками групи створив реальні умови для зриву заходів мобілізації, а також для побоювання працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП за свою безпеку.
Діючи умисно та зухвало, ОСОБА_7 вдався до прямих погроз, його висловлювання містили маніпуляції та завуальовані погрози насильством. Зокрема, ОСОБА_7 висловив поліцейському пряму погрозу: «Зараз вам буде небезпечний маневр!». Згідно з висновком експерта від 20.01.2026 № 70/26-21, ця фраза містить закінчений склад погрози насильством та службовою розправою, і в контексті ситуації сприймається як реальна обіцянка фізичного чи іншого посягання у відповідь на законні дії поліції. З метою подальшого залякування та тиску на близьких, ОСОБА_7 демонстративно здійснював збір персональних даних правоохоронців, віддаючи наказ підлеглим: «Зафіксуй їхні дані. Зафіксуй їхні дані». Висловлювання ОСОБА_7 «проводиться відеофотофіксація», «знімай документи» це прийом дестабілізації, створення «ефекту паноптикону» (залякування наглядом). Вимога «знімати документи» військовослужбовця в особливий період, коли їх персональні дані є чутливою інформацією це форма тиску, мета змусити відчувати вразливість перед групою, яка «збирає досьє». Окрім того, ОСОБА_7 погрожував правоохоронцям, що найближчим часом для силового звільнення ОСОБА_4 прибуде близько 100 учасників батальйону.
При цьому, ОСОБА_4 , діючи відповідно до заздалегідь, спільно з іншими учасниками групи, забезпечував психологічний тиск у ході вчинення протиправних дій, відеофіксацію (інформаційний тиск). Для приниження гідності представника влади він використовував інвективну лексику (дегуманізацію) та з метою констатації групової переваги та залякування ОСОБА_4 заявив: «[Він] не розуміє нашої сили», що експертизою кваліфікується як декларація протидії та пряма вказівка на готовність групи застосувати силовий ресурс для придушення законних вимог поліції. Крім того, фразами «Коля красавчик», «Бачите, як працює наш командир» ОСОБА_4 легітимізував агресію ОСОБА_7 , підтверджуючи згуртованість та спільність злочинного наміру групи: ОСОБА_7 реалізовує зовнішній тиск, ОСОБА_4 фіксує та ідеологічно підкріплює його в межах групи. Висловлювання ОСОБА_4 є ключовими для розуміння ідеології групи, під «силою» розуміється не прав чи закон, а фізична чи статусна перевага. Те що правоохоронець «впирається» (виконує закон), трактується групою як «нерозуміння» реальної ієрархії, де група ОСОБА_7 стоїть вище за закон. Мовленнєвоповедінковий ефект це прямий виклик державній монополії на силу, це погроза того, що у разі продовження законних дій, група застосує свій «ресурс».
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 використовували тактику «ігнорування суб`єктності» військовослужбовців. Висловлювання ОСОБА_4 «вам треба, ви підходьте», «ну та підходьте!», висловлювання ОСОБА_7 «що ви боїтеся підійти, чи що?», з огляду прагматики, це директиви, спрямовані на зміну статусного балансу, замість виконання законних вимог військових, вони нав`язували їм власні правила поведінки («ви підходьте до нас»).
Перешкоджання реалізується через поєднання статусного тиску ОСОБА_7 та вербальної агресії ОСОБА_4 , який декларує наявність у групи «сили», зданої нівелювати законні вимоги військовослужбовців.
Таким чином, для створення чисельної переваги та психологічного тиску ОСОБА_7 через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ініціював «загальний збір», що призвело до організованого прибуття близько 60 учасників громадської організації. Ці особи були стратегічно розподілені на дві групи для блокування роботи державних установ: перша група оточила медичний заклад у с. Бохоники, куди ОСОБА_4 намагалися доставити для проходження ВЛК, а друга група зосередилася біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 на АДРЕСА_5 .
Внаслідок вказаних протиправних дій, які тривали понад дві години, поліцейські та військовослужбовці ТЦК та СП зазнали систематичного психологічного тиску, а законну процедуру мобілізації було зірвано: ОСОБА_4 під тиском натовпу було відпущено, що учасники громадської організації згодом використовували як доказ своєї здатності ставити діяльність організації «над законом».
Відповідно до висновку судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 20.01.2026 № 70/26-21, сукупність висловів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 містить закінчений склад погрози насильством щодо працівника правоохоронного органу з послідовним виявом: вербальної форми: завуальована погроза («зараз вам буде...») та пряма вказівка на групову силу. Хоча спосіб заподіяння шкоди прямо не вказаний, загальна агресивна модальність висловлювання свідчить про намір залякати працівника правоохоронного органу; 2) погрози, спрямованої на працівників поліції безпосередньо у зв?язку з їхньою службовою діяльністю; 3) демонстративності, де погрози підкріплюються відеофіксацією з боку правопорушників, що використовується як засіб тиску; 4) групового характеру: висловлювання ОСОБА_4 про «нашу силу» та схвальні коментарі щодо дій ОСОБА_7 свідчать про те, що погрози та тиск здійснюються від імені групи осіб, що посилює їхню реальність та серйозність для сприйняття потерпілими; 5) інвективної лексики: використання ОСОБА_4 образливих слів щодо правоохоронця є приниженням честі та гідності представника влади, що підкріплює загальний агресивний контекст.
Досліджені фрагменти містять вислови, що за семантико-прагматичними ознаками є погрозами та засобами мовленнєвоповедінкового тиску на працівників правоохоронного органу з метою перешкоджанню виконанню ними службових обов`язків. У контексті ситуації (зупинка автомобіля, перевірка розшуку) є реальними погрозами насильством, спрямованими на залякування поліцейських та примус до їх відмови від виконання службових обов`язків.
Мовленнєві дії ОСОБА_7 , ОСОБА_4 відображають у висловленнях форму організованого спротиву законним вимогам представників ТЦК та поліції, що містить ознаки кримінальних правопорушень, спрямованих на підрив обороноздатності держави та авторитету правоохоронних органів.
Крім того, 11 грудня 2025 року приблизно о 12 год. 00 хв. у м. Вінниця, поблизу будинку № 84 на вул. Келецькій, працівники поліції спільно з військовослужбовцями ТЦК та СП, діючи на законних підставах під час профілактичних заходів, зупинили автомобіль Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_19 , учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (посвідчення № НОМЕР_2 , видане 05.09.2025 за підписом ОСОБА_7 ), який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_19 , виконуючи заздалегідь розроблені інструкції, відмовився виходити з автомобіля та активував автоматизований Telegram-бот «SOS».
Після оперативного оповіщення ОСОБА_19 учасників «силового крила» через Telegram-канал та активацію «кнопки SOS», ОСОБА_4 , діючи спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та невстановленими на даний час іншими учасниками громадської організації, організував прибуття учасників громадської організації на місце події, координував їх дії та забезпечував загальне керівництво діями учасників групи.
Прибувши на місце події приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_7 здійснював координацію дій учасників громадської організації, розподіляв ролі між ними, надавав вказівки щодо тактики поведінки стосовно працівників поліції, зокрема поліцейського ОСОБА_28 , та військовослужбовців ТЦК та СП, а також підтримував постійний зв`язок з учасниками групи. Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 19.01.2026 № 69/26-21, учасники групи, діючи узгоджено, застосували тактику «конвергентної агресії». Ролі між ними були розподілені наступним чином.
ОСОБА_7 як лідер застосував стратегію «статусного поглинання» та «кооперативного тиску». Задля зриву законних дій правоохоронців він вдався до: спроби вирішення питання: пропонував відпустити ОСОБА_19 на його особисту поруку («нормально це питання вирішимо», «чай, кава»); дискредитації державних реєстрів: називав базу розшуку «Оберіг» «електронною байдою»; маніпуляції «військовою необхідністю»: створював хибну дилему, безпідставно заявляючи, що ОСОБА_19 є критично важливим «оператором дронів», від якого залежить безпека області, і його затримання шкодить обороноздатності; колективної дії та створення умов масовості спротиву перевірці документів, заявивши: «Чи зара будуть тут всі...».
Під час інциденту ОСОБА_7 , діючи повторно, спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та іншими учасниками громадської організації, приблизно з 12 год. 10 хв. до 12 год. 40 хв. здійснював координацію дій учасників групи, надавав вказівки щодо протидії законним діям працівників поліції, зокрема поліцейського ОСОБА_28 , та військовослужбовців ТЦК та СП, координував тактику поведінки учасників групи на місці події, контролював розвиток ситуації та отримував від ОСОБА_11 інформацію про оперативну обстановку на місці події, зокрема про присутність працівників органів безпеки.
ОСОБА_4 та ОСОБА_11 забезпечували інформаційно-психологічний тиск, здійснювали постійну відеофіксацію, втручалися в діалог та своєю присутністю посилювали тиск на посадових осіб, створюючи ефект масовості, що робило ультиматуми ОСОБА_7 більш вагомими та змушувало поліцейських почуватися під загрозою.
Крім того, ОСОБА_4 спільно з іншими учасниками громадської організації забезпечував створення конфліктної ситуації навколо законних дій працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП, спрямованої на зрив доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП, а також координував дії учасників громадської організації з метою недопущення виконання законних вимог працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП.
У результаті узгоджених дій ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інших учасників групи ОСОБА_19 уникнув доставлення до ТЦК та СП, а законні дії поліцейських було зірвано. Таким чином, залишення ОСОБА_19 місця події фактично унеможливило реалізацію повноважень працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП щодо його доставлення.
Груповий характер, присутність ОСОБА_11 , ОСОБА_4 підсилювати тиск на посадових осіб, створюючи умови, за яких представники ТЦК та СП і поліції змушені були відмовитися від виконання законних дій («Ну хай їдуть собі»). Це і є завершальний факт перешкоджання, де інструментом був комунікативний тиск.
Крім того, 11 грудня 2025 року приблизно о 12 год. 00 хв. у м. Вінниця, поблизу будинку АДРЕСА_6 , працівники поліції спільно з військовослужбовцями ТЦК та СП, діючи на законних підставах під час профілактичних заходів, зупинили у зв?язку із порушенням правил дорожнього руху, автомобіль Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_19 , учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (посвідчення № НОМЕР_2 , видане 05.09.2025 за підписом ОСОБА_7 ), який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_19 , виконуючи заздалегідь розроблені інструкції, відмовився виходити з автомобіля та активував автоматизований Telegram-бот «SOS».
Після оперативного оповіщення ОСОБА_19 учасників «силового крила» через Telegram-канал та активацію «кнопки SOS», ОСОБА_4 , діючи спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та невстановленими на даний час іншими учасниками громадської організації, організував прибуття учасників громадської організації на місце події, координував їх дії та забезпечував загальне керівництво діями учасників групи.
Прибувши на місце події приблизно по 12 год. 30 хв. ОСОБА_7 здійснював координацію дій учасників громадської організації, розподіляв ролі між ними, надавав вказівки щодо тактики поведінки стосовно працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП, а також підтримував постійний зв`язок з учасниками групи. Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 19.01.2026 № 69/26-21, учасники групи, діючи узгоджено, застосували тактику «конвергентної агресії». Ролі між ними були розподілені наступним чином.
ОСОБА_7 як лідер застосував стратегію «статусного поглинання» та «кооперативного тиску». Задля зриву законних дій правоохоронців він вдався до: спроби вирішення питання: пропонував відпустити ОСОБА_19 на його особисту поруку («нормально це питання вирішимо», «чай, кава»); дискредитації державних реєстрів: називав базу розшуку «Оберіг» «електронною байдою»; маніпуляції «військовою необхідністю»: створював хибну дилему, безпідставно заявляючи, що ОСОБА_19 є критично важливим «оператором дронів», від якого залежить безпека області, і його затримання шкодить обороноздатності; колективної дії та створення умов масовості спротиву перевірці документів, заявивши: «Чи зара будуть тут всі...».
Під час інциденту ОСОБА_7 , діючи повторно, спільно з іншими учасниками громадської організації, приблизно з 12 год. 10 хв. до 12 год. 40 хв. здійснював координацію дій учасників групи, надавав вказівки щодо протидії законним діям працівників поліції, зокрема поліцейського ОСОБА_28 , та військовослужбовців ТЦК та СП, координував тактику поведінки учасників групи на місці події, контролював розвиток ситуації та отримував від ОСОБА_11 інформацію про оперативну обстановку на місці події, зокрема про присутність працівників органів безпеки.
ОСОБА_4 та ОСОБА_11 забезпечували інформаційно-психологічний тиск, здійснювали постійну відеофіксацію, втручалися в діалог та своєю присутністю посилювали тиск на посадових осіб, створюючи ефект масовості, що робило ультиматуми ОСОБА_7 більш вагомими та змушувало поліцейських почуватися під загрозою.
Крім того, ОСОБА_4 спільно з іншими учасниками громадської організації забезпечував створення конфліктної ситуації навколо законних дій працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП, спрямованої на зрив доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП, а також координував дії учасників громадської організації з метою недопущення виконання законних вимог працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП.
У результаті узгоджених дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших учасників групи ОСОБА_19 уникнув доставлення до ТЦК та СП, а законні дії поліцейських було зірвано. Таким чином, залишення ОСОБА_19 місця події фактично унеможливило реалізацію повноважень працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП щодо його доставлення.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 69/26-21 від 19.01.2026, висловлювання ОСОБА_7 містять імпліцитні (приховані) погрози насильством або масовими заворушеннями через вислови: «Чи зара будуть тут всі». Ця фраза в контексті воєнного часу та розшуку дезертирів сприймаються як реальна загроза перешкоджання службовій діяльності через силовий тиск. Усі зафіксовані маніпуляції та завуальовані погрози здійснювалися безпосередньо в момент виконання поліцейськими та працівниками ТЦК та СП своїх службових обов`язків.
Загальний контекст спілкування ОСОБА_7 та присутність його супутників свідчить про використання мовно-психологічного насильства. Автор використовує стратегію залякування («вирішити без кіпішу» - «Ми можемо, це питання зара вирішити? Без кіпішу.»), що є формою впливу на працівника правоохоронного органу з метою змусити його прийняти незаконне рішення (відпустити особу, яка розшуку). У досліджуваному матеріалі ОСОБА_7 реалізує стратегію «статусного поглинання» та «кооперативного тиску». Він не погрожує вбивством, він «продавлює» поліцію через вербальні прийоми. Усі зафіксовані маніпуляції та завуальовані погрози здійснювалися безпосередньо в момент виконання поліцейськими та працівниками ТЦК своїх службових обов`язків, що є перешкоджанням виконанню їх безпосередніх службових обов`язків.
Мовленнєві дії ОСОБА_4 , ОСОБА_11 не можна розглядати окремо від дій ОСОБА_7 , оскільки вони реалізують конвергентну агресію.
Активні мовленнєві дії ОСОБА_7 та пасивні мовленнєві дії ОСОБА_11 , ОСОБА_4 призвели до реального перешкоджання діяльності представників ТЦК та СП, оскільки особу, яка перебуває в розшуку, не було доставлено до відповідного органу для звірки даних, а законні вимоги військовослужбовців були проігноровані під тиском авторитету та присутності вказаної групи осіб.
Груповий характер, присутність ОСОБА_11 , ОСОБА_4 підсилювати тиск на посадових осіб, створюючи умови, за яких представники ТЦК та СП і поліції змушені були відмовитися від виконання законних дій («Ну хай їдуть собі»). Це і є завершальний факт перешкоджання, де інструментом був комунікативний тиск.
Крім того, 16 грудня 2025 року приблизно о 09 год. 30 хв. поблизу будинку № 51А на вул. Коцюбинського у м. Вінниці працівниками поліції ОСОБА_29 та ОСОБА_30 спільно з військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки, під час проведення профілактичних заходів виявили автомобіль Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_3 , водій якого порушив правила дорожнього руху. Проігнорувавши вимогу про зупинку, водій намагався втекти, проте після переслідування був зупинений.
За кермом перебував громадянин України ОСОБА_20 , який пред`явив поліцейським посвідчення учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» за підписом ОСОБА_7 , та який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, у зв`язку з чим підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою здійснення подальших мобілізаційних заходів.
Діючи за заздалегідь узгодженим планом, ОСОБА_20 відмовився виходити з автомобіля, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що чекатиме на свого командира і виконуватиме лише його вказівки.
Так, ОСОБА_7 , забезпечив оперативне інформування та координацію виїзду осіб так званої «групи швидкого реагування» у складі ОСОБА_4 , який діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб та узгоджено з іншими учасниками групи та інших невстановлених на даний час учасників громадської організації для прибуття на місце події з метою недопущення доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, а також створення фізичного та психологічного тиску на працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП.
Надалі ОСОБА_7 , прибувши приблизно 10 год. 30 хв. на місце події разом із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний план протиправної діяльності, вчинив активні дії, спрямовані на негайне припинення законних дій працівників поліції ОСОБА_29 , ОСОБА_31 та військовослужбовців ТЦК та СП щодо ОСОБА_20 , представився командиром батальйону та одразу заявив, що не допустить затримання ОСОБА_20 , мотивуючи це тим, що порушник нібито планується до залучення в «антидронові групи».
З метою здійснення психологічного тиску та залякування поліцейських ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , ОСОБА_7 демонстративно здійснював телефонні дзвінки невідомим особам, намагаючись з`ясувати персональні дані (характеристику) правоохоронців, та висловив пряму погрозу репутаційного та морального знищення: «Я вам зараз тут таке кіно устрою, що капець».
ОСОБА_4 , представившись прес-кореспондентом батальйону, заявив правоохоронцям: «Я вже начинаю зйомку, друзі, дивись, я вже знімаю», та здійснював безперервну відеофіксацію на мобільний телефон. ОСОБА_4 створював «комунікативний шум», постійно відволікав поліцейських, вступав у юридичні маніпуляції, зокрема, його репліки «зараз ви не маєте законних підстав», «ми повністю законним чином уповноважені». Щойно поліцейський повертався до ОСОБА_20 , ОСОБА_7 або ОСОБА_4 ставили нове запитання або вкидали нову провокаційну тезу.
Усі дії ОСОБА_7 та інших учасників групи здійснювалися безпосередньо під час виконання працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП своїх службових обов`язків та були спрямовані на зрив доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, створення умов для уникнення останнім мобілізаційних заходів та блокування законної діяльності працівників правоохоронного органу і військовослужбовців ТЦК та СП.
Сприймаючи погрози ОСОБА_7 як реальні, та маючи обґрунтовані побоювання за власне життя, здоров`я і безпеку через можливе застосування фізичного насильства з боку чисельно переважаючої групи агресивно налаштованих осіб, працівники поліції ОСОБА_29 та ОСОБА_32 були змушені відмовитися від затримання та примусового доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП.
У результаті своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ТЦК та СП, шляхом позбавлення можливості виконання мобілізаційного плану та зриву мобілізаційних заходів в особливий період, вчинили активні дії, спрямовані на протиправне уникнення військовозобов`язаним ОСОБА_20 застосування до нього передбачених законом мобілізаційних заходів. ОСОБА_7 організував залишення ОСОБА_20 місця події, у результаті чого було унеможливлено реалізацію працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП своїх повноважень щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, 16 грудня 2025 року приблизно о 09 год. 30 хв. поблизу будинку № 51А на вул. Коцюбинського у м. Вінниці працівниками поліції ОСОБА_29 та ОСОБА_30 спільно з військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки, під час проведення профілактичних заходів виявили автомобіль Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_3 , водій якого порушив правила дорожнього руху. Проігнорувавши вимогу про зупинку, водій намагався втекти, проте після переслідування був зупинений.
За кермом перебував громадянин України ОСОБА_20 , який пред`явив поліцейським посвідчення учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» за підписом ОСОБА_7 , та який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, у зв`язку з чим підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою здійснення подальших мобілізаційних заходів.
Діючи за заздалегідь узгодженим планом, ОСОБА_20 відмовився виходити з автомобіля, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що чекатиме на свого командира і виконуватиме лише його вказівки.
Так, ОСОБА_7 , забезпечив оперативне інформування та координацію виїзду осіб так званої «групи швидкого реагування» у складі ОСОБА_4 , який діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб та узгоджено з іншими учасниками групи та інших невстановлених на даний час учасників громадської організації для прибуття на місце події з метою недопущення доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, а також створення фізичного та психологічного тиску на працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП.
Надалі ОСОБА_7 , прибувши приблизно 10 год. 30 хв. на місце події разом із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний план протиправної діяльності, вчинив активні дії, спрямовані на негайне припинення законних дій працівників поліції ОСОБА_29 , ОСОБА_31 та військовослужбовців ТЦК та СП щодо ОСОБА_20 , представився командиром батальйону та одразу заявив, що не допустить затримання ОСОБА_20 , мотивуючи це тим, що порушник нібито планується до залучення в «антидронові групи».
З метою здійснення психологічного тиску та залякування поліцейських ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , ОСОБА_7 демонстративно здійснював телефонні дзвінки невідомим особам, намагаючись з`ясувати персональні дані (характеристику) правоохоронців, та висловив пряму погрозу репутаційного та морального знищення: «Я вам зараз тут таке кіно устрою, що капець».
ОСОБА_4 , представившись прес-кореспондентом батальйону, заявив правоохоронцям: «Я вже начинаю зйомку, друзі, дивись, я вже знімаю», та здійснював безперервну відеофіксацію на мобільний телефон. ОСОБА_4 створював «комунікативний шум», постійно відволікав поліцейських, вступав у юридичні маніпуляції, зокрема, його репліки «зараз ви не маєте законних підстав», «ми повністю законним чином уповноважені». Щойно поліцейський повертався до ОСОБА_20 , ОСОБА_7 або ОСОБА_4 ставили нове запитання або вкидали нову провокаційну тезу.
Усі дії ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших учасників групи здійснювалися безпосередньо під час виконання працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП своїх службових обов`язків та були спрямовані на зрив доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, створення умов для уникнення останнім мобілізаційних заходів та блокування законної діяльності працівників правоохоронного органу і військовослужбовців ТЦК та СП.
Сприймаючи погрози ОСОБА_7 як реальні, та маючи обґрунтовані побоювання за власне життя, здоров`я і безпеку через можливе застосування фізичного насильства з боку чисельно переважаючої групи агресивно налаштованих осіб, працівники поліції ОСОБА_29 та ОСОБА_32 були змушені відмовитися від затримання та примусового доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП.
У результаті своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ТЦК та СП, шляхом позбавлення можливості виконання мобілізаційного плану та зриву мобілізаційних заходів в особливий період, вчинили активні дії, спрямовані на протиправне уникнення військовозобов`язаним ОСОБА_20 застосування до нього передбачених законом мобілізаційних заходів. ОСОБА_7 організував залишення ОСОБА_20 місця події, у результаті чого було унеможливлено реалізацію працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП своїх повноважень щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 103/26-21 від 22.01.2026, відеозаписи свідчать, хоча в текстах відсутні мовленнєві ознаки кримінальної погрози вбивством або фізичним насильством, у них міститься чітко виражена стратегія мовленнєвоповедінкового та репутаційного тиску на працівників правоохоронного органу у зв?язку з виконанням цими працівниками службових обов?язків, яка є формою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та правоохоронців. Основний меседж групи дійових осіб: «ми вищі за закон, і ваш спротив нам закінчиться для вас поразкою».
У відповідних ситуаціях колективного спілкування окремі фрази - репліки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших осіб працівниками правоохоронного органу у зв?язку з виконанням цим працівником службових обов?язків можуть сприйматися в ситуативному оточенні як прямий вияв погрози, що не окреслена у своєму результаті, зокрема до таких можна віднести: ОСОБА_7 : «Я вам зараз тут таке кіно устрою, що капець». Оскільки вид шкоди не конкретизований, адресат (працівник поліції) має об?єктивні підстави інтерпретувати її як найвищу міру небезпеки, включаючи фізичне насильство.
А також відеозаписи містять висловлення, в яких чітко виражені ознаки: 1) активного втручання в процес перевірки документів та вручення повістки шляхом відволікання, психологічного тиску та нав?язування власної «правової» логіки; 2) імпліцитного спонукання до саботажу законних дій. Дійові особи намагалися переконати представників ЗСУ та поліції, що їхні дії є безперспективними, а опір групи неминучим і «переможним»; 3) груповий характер: обидва свідки вказують на присутність декількох осіб, що створювало ефект чисельної переваги та посилювало психологічне перешкоджання.
Використання атрибутики одягання тактичної форми ОСОБА_4 без належних повноважень є маніпулятивним прийомом для дезорієнтації представників ЗСУ та спонукання їх до відступу від виконання обов?язків.
Таким чином, у вербалізованих мовленнєвих діях та їх мовленнєвоповедінкових виявах ОСОБА_4 , ОСОБА_7 простежується єдина лінія поведінки групи осіб, спрямована на блокування законної діяльності ЗСУ через систематичне порушення алгоритму їхньої роботи та дискредитацію військовослужбовців на місці події.
Окрім цього, 21 грудня 2025 року у м. Вінниця приблизно о 18 год. 15 хв., поблизу Центрального ринку на вул. Героїв Національної Гвардії, працівники поліції, через порушення правил дорожнього руху, зупинили автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_21 , який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, під час перевірки документів ОСОБА_21 пред`явив посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Встановивши за відповідними базами, що водій перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, поліцейські оголосили про необхідність його доставлення до ТЦК та СП.
Діючи за заздалегідь розробленим алгоритмом, ОСОБА_21 активував у месенджері Telegram автоматизований бот «SOS» та приблизно о 18 год. 20 хв. зателефонував лідеру групи ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_7 надав йому пряму вказівку чинити непокору правоохоронцям: «Сиди в машине, не выходи», «сейчас я буду, пять минут».
Першим на місце події на автомобілі Lexus LX570 прибув ОСОБА_7 , який, діючи повторно, спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час учасниками громадської організації, після надходження відповідного оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » / Telegram-бот «SOS», організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування на місце події.
Після прибуття на місце події ОСОБА_7 , пред`явивши поліцейським посвідчення командира батальйону, спільно з іншими учасниками громадської організації приблизно упродовж години здійснював агресивний психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , координував дії інших учасників групи, надавав їм вказівки щодо тактики поведінки стосовно працівників поліції, надавав ОСОБА_21 поради щодо відмови від виконання законних вимог працівників поліції та сприяв створенню умов для залишення ним місця події, що призвело до унеможливлення його доставлення до ТЦК та СП.
Крім того, ОСОБА_7 поводився зухвало, вживав фрази, спрямовані на приниження честі та гідності працівників поліції, погрожував «вирішити питання іншим шляхом» через керівництво поліції, створював атмосферу чисельної переваги та психологічного тиску, а також координував дії інших учасників групи, спрямовані на зрив законних дій працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП. ОСОБА_7 вимагав від поліцейських «вести себе обережно», наголошував, щоб з ним «не жартували», та прямо погрожував, що у разі спроби доставити ОСОБА_21 до ТЦК, він ініціює проблеми через їхнє керівництво, а питання буде «вирішене іншим шляхом».
Для посилення психологічного тиску та створення ефекту чисельної переваги, ОСОБА_4 , діючи повторно, та ОСОБА_11 своєю фізичною присутністю створювали так зване «силове кільце», повністю підтримуючи незаконні вимоги ОСОБА_7 .
Через реальні загрози власній безпеці та психологічний тиск з боку чисельно переважаючої групи осіб працівники поліції були змушені відмовитися від складання адміністративних матеріалів та доставлення ОСОБА_21 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У результаті узгоджених дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та інших учасників групи ОСОБА_21 уникнув доставлення до ТЦК та СП, а законні дії працівників поліції було зірвано, чим було унеможливлено мобілізаційні заходи.
Окрім цього, 21 грудня 2025 року у м. Вінниця приблизно о 18 год. 15 хв., поблизу Центрального ринку на вул. Героїв Національної Гвардії, працівники поліції, через порушення правил дорожнього руху, зупинили автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_21 , який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, під час перевірки документів ОСОБА_21 пред`явив посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Встановивши за відповідними базами, що водій перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, поліцейські оголосили про необхідність його доставлення до ТЦК та СП.
Діючи за заздалегідь розробленим алгоритмом, ОСОБА_21 активував у месенджері Telegram автоматизований бот «SOS» та приблизно о 18 год. 20 хв. зателефонував лідеру групи ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_7 надав йому пряму вказівку чинити непокору правоохоронцям: «Сиди в машине, не выходи», «сейчас я буду, пять минут».
Першим на місце події на автомобілі Lexus LX570 прибув ОСОБА_7 , який, діючи повторно, спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час учасниками громадської організації, після надходження відповідного оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » / Telegram-бот «SOS», організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування на місце події.
Після прибуття на місце події ОСОБА_7 , пред`явивши поліцейським посвідчення командира батальйону, спільно з іншими учасниками громадської організації приблизно упродовж години здійснював агресивний психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , координував дії інших учасників групи, надавав їм вказівки щодо тактики поведінки стосовно працівників поліції, надавав ОСОБА_21 поради щодо відмови від виконання законних вимог працівників поліції та сприяв створенню умов для залишення ним місця події, що призвело до унеможливлення його доставлення до ТЦК та СП.
Крім того, ОСОБА_7 поводився зухвало, вживав фрази, спрямовані на приниження честі та гідності працівників поліції, погрожував «вирішити питання іншим шляхом» через керівництво поліції, створював атмосферу чисельної переваги та психологічного тиску, а також координував дії інших учасників групи, спрямовані на зрив законних дій працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП. ОСОБА_7 вимагав від поліцейських «вести себе обережно», наголошував, щоб з ним «не жартували», та прямо погрожував, що у разі спроби доставити ОСОБА_21 до ТЦК, він ініціює проблеми через їхнє керівництво, а питання буде «вирішене іншим шляхом».
Для посилення психологічного тиску та створення ефекту чисельної переваги, ОСОБА_4 , діючи повторно, та ОСОБА_11 своєю фізичною присутністю створювали так зване «силове кільце», повністю підтримуючи незаконні вимоги ОСОБА_7 .
Через реальні загрози власній безпеці та психологічний тиск з боку чисельно переважаючої групи осіб працівники поліції були змушені відмовитися від складання адміністративних матеріалів та доставлення ОСОБА_21 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У результаті узгоджених дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та інших учасників групи ОСОБА_21 уникнув доставлення до ТЦК та СП, а законні дії працівників поліції було зірвано, чим було унеможливлено мобілізаційні заходи.
Таким чином, під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_7 висловлював погрози на їхню адресу та намагався схилити до відмови від виконання службових обов`язків, зухвало вимагаючи від поліцейських «вести себе обережно» та «в поряді», наголошуючи, щоб з ним «не жартували». З метою впливу на правоохоронців, ОСОБА_7 погрожував ініціювати проблеми через їхнє безпосереднє керівництво, запевняючи, що в разі незвільнення ОСОБА_21 , питання буде «вирішене іншим шляхом». Крім того, він цілеспрямовано створював атмосферу чисельної переваги та психологічного тиску шляхом виклику на місце події ОСОБА_4 і ОСОБА_11 , та координації їхньої агресивної поведінки.
Крім цього, 15 січня 2026 року приблизно о 09 год. 15 хв., поблизу будинку № 25-А на вул. Героїв Нацгвардії у м. Вінниця, працівниками поліції під час проведення профілактичних заходів, у зв`язку з порушеннями правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Nissan Rogue» темно-зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_19 учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна». Підставою для зупинки стало порушення правил дорожнього руху, проте під час перевірки за відповідними базами було встановлено, що ОСОБА_19 перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи відповідно до розробленого алгоритму, ОСОБА_19 намагався активувати автоматизований Telegram-бот «SOS», проте виявив, що його доступ заблоковано через несплату членських внесків. У ході термінової телефонної розмови приблизно о 09 год. 22 хв. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_19 , що особисто передав список секретарю для відключення «боржників», однак надалі поновив доступ останнього до «тривожної кнопки», забезпечивши можливість подальшої координації виїзду «силового крила».
Надалі, після надходження оповіщення через Telegram-канал «Крила Богуна» та активації «кнопки SOS», приблизно о 09 год. 55 хв. на місце події прибув ОСОБА_7 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» до місця події.
Діючи лідер групи, ОСОБА_7 одразу розпочав чинити агресивний психологічний тиск на поліцейських. З метою залякування правоохоронців, він у телефонному режимі намагався з`ясувати персональні дані інспекторів, а надалі висловив пряму погрозу, що залишить поліцейських «без погонів та роботи».
Так, протягом тривалого часу, приблизно з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_4 та іншими учасниками громадської організації здійснював психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , координував дії учасників групи, організовував тактику саботажу роботи поліції, заперечував законність доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП, створював конфліктну ситуацію навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП, а також підтримував агресивну поведінку інших учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків.
Коли поліцейські спробували наблизитися до ОСОБА_19 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 (висловлював наміри «зустрітися в іншому місці», «вийти на позиції») перейшли від вербальних погроз до застосування фізичної сили: вони почали відштовхувати інспекторів ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , хапали їх за формений одяг та руки, безпосередньо перешкоджаючи виконанню ними службових обов`язків. Для привернення уваги перехожих та посилення тиску, приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_7 перейшов до відкритих образ та погроз, називаючи правоохоронців «скотами» та відкрито вигукуючи на їхню адресу: «беспредельные рожи, мрази, в аду будешь гореть, тварь!», використовуючи тактику «адвокатування» агресії та м?якого тиску: «Давайте в машину, сідайте в машину і їдьте звідси, будь ласка. Їдьте. Бо цей кіпіш не треба нікому». Прихована погроза (імпліцитна): фраза «цей кіпіш не треба нікому» у контексті присутності агресивного ОСОБА_9 сприймається як попередження про можливі негативні наслідки фізичного характеру (бійку, заворушення), якщо поліція не залишить місце події. Це форма шантажу ситуацією, легітимізація агресора: «Він і воював, і контужений... в і н голова громадської організації, він «200-тих» возить». ОСОБА_7 використовує ці факти не для довідки, а для того, щоб надати «право» наа агресивну поведінку та залякати поліцейського. ОСОБА_9 виступав основним джерелом агресії та прямих погроз, з використанням брутальної лайки як засобу психічного нападу для деморалізації поліцейського. Спільні дії вказаних осіб (демонстрація зневаги, апеляція д о контузії) у сукупності зчитуються як єдина комунікативна стратегія залякування, що за своєю інтенсивністю прирівнюється до прямої погрози насильством.
Протягом понад п`яти годин за ініціативою та координацією ОСОБА_7 чисельність учасників групи зросла приблизно до 30 осіб, які створили навколо працівників поліції та представників ТЦК та СП «фізичне кільце», блокували їх дії, перешкоджали виконанню службових обов`язків, у тому числі під час вручення ОСОБА_19 повістки, а також створювали атмосферу чисельної переваги, агресивного психологічного впливу та реальної загрози безпеці працівників правоохоронних органів.
ОСОБА_8 в агресивній формі вимагав негайно відпустити ОСОБА_19 , після чого висловив інспектору поліції погрозу застосування фізичного насильства та заподіяння тілесних ушкоджень, зухвало вимагаючи від правоохоронця зняти поліцейську форму для вчинення бійки. У висловлюваннях ОСОБА_8 : «Поэтому давайте отпускаем человечка или даете повестку, что он должен прийти тогда-то и тогда-то в военкомат.», « А вы нам тоже, знаете, нам рот не закрывайте, пожалуйста», «Вы тоже нам рот не закрывайте, пожалуйста. Мы тоже законы знаем, поверьте мне.», «Или мы едем дальше. Или мы сейчас будем немножко наглеть, как и вы. Вот и все», чітко виражене послідовне маніпулювання з правильністю і/чи неправильністю дій та активна вербалізування агресивного вирішення питання, якщо не буде запропонований той варіант, який видається як правильний.
ОСОБА_4 , діючи повторно, постійно відволікав поліцейських, створював додатковий психологічний пресинг. З погляду семантики, його мовленнєва поведінка була спрямована на розпорошення уваги поліції, що дозволило іншим учасникам групи фізично та психологічно тиснути на правоохоронців. ОСОБА_11 , використовуючи статус юриста, заперечував законність дій поліції, вступав у юридичні дискусії, маніпулював поняттям «розшуку» та затягував час, забезпечував створення атмосфери, у які доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП стало неможливим.
Внаслідок організованого психологічного тиску, координованих дій ОСОБА_7 та інших учасників групи, а також реальних побоювань працівників поліції за власну безпеку, процедуру доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП було зірвано, у результаті чого останній залишив місце події на власному автомобілі. Сприймаючи постійні погрози фізичною розправою та натовп із 40 агресивно налаштованих осіб як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, інспектори поліції були змушені відмовитися від складання протоколу адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП. Представники ТЦК та СП, які прибули на місце лише виписали повістку, після чого ОСОБА_19 на власному автомобілі безперешкодно залишив місце події.
Таким чином, умисними, скоординованими діями ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було успішно реалізовано злочинний умисел, спрямований на фізичне та психологічне перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що призвело до прямого зриву мобілізаційних заходів.
Крім цього, 15 січня 2026 року приблизно о 09 год. 15 хв., поблизу будинку № 25-А на вул. Героїв Нацгвардії у м. Вінниця, працівниками поліції під час проведення профілактичних заходів, у зв`язку з порушеннями правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Nissan Rogue» темно-зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_19 учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна». Підставою для зупинки стало порушення правил дорожнього руху, проте під час перевірки за відповідними базами було встановлено, що ОСОБА_19 перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи відповідно до розробленого алгоритму, ОСОБА_19 намагався активувати автоматизований Telegram-бот «SOS», проте виявив, що його доступ заблоковано через несплату членських внесків. У ході термінової телефонної розмови приблизно о 09 год. 22 хв. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_19 , що особисто передав список секретарю для відключення «боржників», однак надалі поновив доступ останнього до «тривожної кнопки», забезпечивши можливість подальшої координації виїзду «силового крила».
Надалі, після надходження оповіщення через Telegram-канал «Крила Богуна» та активації «кнопки SOS», приблизно о 09 год. 55 хв. на місце події прибув ОСОБА_7 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» до місця події.
Діючи лідер групи, ОСОБА_7 одразу розпочав чинити агресивний психологічний тиск на поліцейських. З метою залякування правоохоронців, він у телефонному режимі намагався з`ясувати персональні дані інспекторів, а надалі висловив пряму погрозу, що залишить поліцейських «без погонів та роботи».
Так, протягом тривалого часу, приблизно з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з іншими учасниками громадської організації здійснював психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , координував дії учасників групи, організовував тактику саботажу роботи поліції, заперечував законність доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП, створював конфліктну ситуацію навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП, а також підтримував агресивну поведінку інших учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків.
Коли поліцейські спробували наблизитися до ОСОБА_19 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 (висловлював наміри «зустрітися в іншому місці», «вийти на позиції») перейшли від вербальних погроз до застосування фізичної сили: вони почали відштовхувати інспекторів ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , хапали їх за формений одяг та руки, безпосередньо перешкоджаючи виконанню ними службових обов`язків. Для привернення уваги перехожих та посилення тиску, приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_7 перейшов до відкритих образ та погроз, називаючи правоохоронців «скотами» та відкрито вигукуючи на їхню адресу: «беспредельные рожи, мрази, в аду будешь гореть, тварь!», використовуючи тактику «адвокатування» агресії та м?якого тиску: «Давайте в машину, сідайте в машину і їдьте звідси, будь ласка. Їдьте. Бо цей кіпіш не треба нікому». Прихована погроза (імпліцитна): фраза «цей кіпіш не треба нікому» у контексті присутності агресивного ОСОБА_9 сприймається як попередження про можливі негативні наслідки фізичного характеру (бійку, заворушення), якщо поліція не залишить місце події. Це форма шантажу ситуацією, легітимізація агресора: «Він і воював, і контужений... в і н голова громадської організації, він «200-тих» возить». ОСОБА_7 використовує ці факти не для довідки, а для того, щоб надати «право» наа агресивну поведінку та залякати поліцейського. ОСОБА_9 виступав основним джерелом агресії та прямих погроз, з використанням брутальної лайки як засобу психічного нападу для деморалізації поліцейського. Спільні дії вказаних осіб (демонстрація зневаги, апеляція д о контузії) у сукупності зчитуються як єдина комунікативна стратегія залякування, що за своєю інтенсивністю прирівнюється до прямої погрози насильством.
Протягом понад п`яти годин за ініціативою та координацією ОСОБА_7 чисельність учасників групи зросла приблизно до 30 осіб, які створили навколо працівників поліції та представників ТЦК та СП «фізичне кільце», блокували їх дії, перешкоджали виконанню службових обов`язків, у тому числі під час вручення ОСОБА_19 повістки, а також створювали атмосферу чисельної переваги, агресивного психологічного впливу та реальної загрози безпеці працівників правоохоронних органів.
ОСОБА_8 в агресивній формі вимагав негайно відпустити ОСОБА_19 , після чого висловив інспектору поліції погрозу застосування фізичного насильства та заподіяння тілесних ушкоджень, зухвало вимагаючи від правоохоронця зняти поліцейську форму для вчинення бійки. У висловлюваннях ОСОБА_8 : «Поэтому давайте отпускаем человечка или даете повестку, что он должен прийти тогда-то и тогда-то в военкомат.», « А вы нам тоже, знаете, нам рот не закрывайте, пожалуйста», «Вы тоже нам рот не закрывайте, пожалуйста. Мы тоже законы знаем, поверьте мне.», «Или мы едем дальше. Или мы сейчас будем немножко наглеть, как и вы. Вот и все», чітко виражене послідовне маніпулювання з правильністю і/чи неправильністю дій та активна вербалізування агресивного вирішення питання, якщо не буде запропонований той варіант, який видається як правильний.
ОСОБА_4 , діючи повторно, постійно відволікав поліцейських, створював додатковий психологічний пресинг. З погляду семантики, його мовленнєва поведінка була спрямована на розпорошення уваги поліції, що дозволило іншим учасникам групи фізично та психологічно тиснути на правоохоронців. ОСОБА_11 , використовуючи статус юриста, заперечував законність дій поліції, вступав у юридичні дискусії, маніпулював поняттям «розшуку» та затягував час, забезпечував створення атмосфери, у які доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП стало неможливим.
Внаслідок організованого психологічного тиску, координованих дій ОСОБА_7 та інших учасників групи, а також реальних побоювань працівників поліції за власну безпеку, процедуру доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП було зірвано, у результаті чого останній залишив місце події на власному автомобілі. Сприймаючи постійні погрози фізичною розправою та натовп із 40 агресивно налаштованих осіб як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, інспектори поліції були змушені відмовитися від складання протоколу адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП. Представники ТЦК та СП, які прибули на місце лише виписали повістку, після чого ОСОБА_19 на власному автомобілі безперешкодно залишив місце події.
Таким чином, умисними, скоординованими діями ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було успішно реалізовано злочинний умисел, спрямований на фізичне та психологічне перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що призвело до прямого зриву мобілізаційних заходів.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 105/26-21 від 23.01.2026, дії та репліки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших осіб, містять реальні та імпліцитні погрози насильством. 1) прямі вербальні погрози та агресія: ОСОБА_9 : зафіксований на відео та ідентифікований обома свідками як основне джерело агресії. Його вислови: класифікуються як мовленнєвоповедінковий напад. ОСОБА_10 та ОСОБА_8 : обидва свідки вказують на них як на активних учасників, що висловлювали погрози. Хоча на відео їхні репліки можуть бути менш виразними, свідки підтверджують, що ці особи створювали безпосередню загрозу фізичного зіткнення; 2) приховані (імпліцитні) форми погроз: ОСОБА_7 використовує тактику «шантажу ситуацією». Його вислів: «Бо цей кіпіш не треба нікому» за результатами лінгвістичного аналізу є завуальованою погрозою масовою бійкою. 3) демонстрація силового статусу: апеляція до того, що ОСОБА_9 «в окопі був» та «контужений», у поєднанні з його агресивним наближенням до обличчя поліцейського, є імпліцитною погрозою неконтрольованим фізичним нападом; 4) суб?єктивне сприйняття (перлокутивний ефект): обидва свідки прямо заявляють: «Будучи обґрунтовано заляканим відповідними погрозами... переживаючи за своє життя та здоров?я».
Дії та репліки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших осіб, містять прямі та приховані погрози насильством з боку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Мета погроз залякування представників влади для припинення їхньої діяльності. Мовленнєва активність вказаних осіб, а також ОСОБА_4 , була спрямована на активне перешкоджання роботі ТЦК та поліції. Це реалізовано через тактику відволікання, дискредитації та створення обстановки, за якої виконання службових обов`язків стало неможливим через загрозу масових заворушень. Дійові особи використовували мовлення не для обміну інформацією, а як зброю мовленнєвоповедінкового впливу, що призвело до зриву виконання державних завдань в особливий період.
23 січня 2026 року о 11 год. 45 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
23 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2026 по справі №127/2482/26 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 11:45 год. 23 березня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 по справі №127/8586/25 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №22025020000000110 внесеному до ЄРДР 23.06.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114 1 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114 1 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 23 травня 2026 року.
Разом з тим, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2026 по справі №127/8984/26 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 години 45 хвилини 17 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
11 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України.
Окрім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2026 по справі №127/16279/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000110 від 23.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України до шести місяців, тобто до 23.07.2026 включно.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та додані до нього документи слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, оскільки це підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025020000000110 від 23.06.2025, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколами допиту свідків, потерпілих, висновками судових лінгвістичних (семантико-текстуальної) експертиз, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.01.2026, повідомленням про підозру від 23.01.2026, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 11.05.2026, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено вище, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2026 по справі №127/16279/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000110 від 23.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України до шести місяців, тобто до 23.07.2026 включно.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 17 травня 2026 року, однак як пояснив у судовому засіданні прокурор для завершення досудового розслідування є необхідністю проведення ще ряду слідчих і процесуальних дій, а саме:
- допитати усіх відомих учасників ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна»;
- отримати висновки судово-лінгвістичних (семантико-текстуальної) експертиз призначених 02.02.2026, 09.02.2026, 04.04.2026. Виконання вказаних експертиз доручено експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, якими надіслано повідомлення щодо значної поточної завантаженості експертів та неможливості проведення призначених експертиз у строк до 90 календарних днів;
- здійснити відкриття банківської таємниці банківських рахунків підозрюваних та рахунки ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», здійснити їх аналіз;
- за результатами аналізу прийняти рішення щодо звернення до слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти;
- здійснити оформлення результатів НСРД та здійснити їх розсекречення, а також клопотань, доручень та ухвал апеляційного суду, що стали підставою проведення НСРД;
- здійснити аналіз розсекречених матеріалів НСРД та призначити відповідні судово-лінгвістичні (семантико-текстуальної) експертизи;
- здійснити огляд усіх речових доказів, що були вилучені в ході проведення обшуків та призначити відповідні комп`ютерно-технічні експертизи.
- за отриманими результатами розслідування повідомити про підозру іншим фігурантам провадження;
- за отриманими результатами розслідування повідомити ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про нову підозру;
- завершити досудове розслідування та в порядку ст. 290 КПК України відкрити стороні захисту та потерпілим матеріали кримінального провадження для їх ознайомлення;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Зі змісту положень частини п`ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов`язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 345 КК України), яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалами суду про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваному ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року (включно), в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, згідно з пунктом 1 частини чотири статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Крім того, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною четвертою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється:
- у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, спрямованого проти основ національної безпеки України, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань);
- у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, спрямованого проти авторитету органів державної влади України, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 345 КК України (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу вчинені організованою групою), а також враховуючи наявність ризиків того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які на даний час не зменшилися, з урахуванням положень пункту 1 частини четвертої статті 183 та абзацу 8 частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя вважає не доцільним на даний час визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року (включно), в межах строку досудового розслідування.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 діє до 13 липня 2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 136668374, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 15.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/16551/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: